Ухвала суду № 135468867, 02.04.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2120/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 (поза межами приміщення суду), ОСОБА_5

за участю обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування № 42023160000000336 від 27.10.2023 р. за обвинуваченням : ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ :

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування № 42023160000000336 від 27.10.2023 р. за обвинуваченням : ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, затверджених Одеською обласною прокуратурою, а також цивільний позов потерпілої, надійшли до суду 01.04.2026 р. та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями були розподілені в провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 18.03.2026 р. до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 грн., а ухвалою від 26.03.2026 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 5 днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, який спливає 04.04.2026 р.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно розглянути до закінчення строку дії попередньої ухвали (ст. 199 КПК України), так як ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ч. 1 ст. 203 КПК України).

Прокурор у судовому засіданні, просив суд продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном 60 календарних днів з раніше визначеним розміром застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 грн., враховуючи, що останній обвинувачується у скоєнні умисного корисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкція за який передбачає позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, беручи до уваги відсутність у нього офіційної роботи, засобів існування і доходів, міцних соціальних зв?язків, його проживання в м. Києві, можливість його переховування від суду, з огляду на те, що коли під час досудового розслідування ОСОБА_7 30.01.2026 р. було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та належним чином повідомлено про час прибуття на судове засідання, останній в судове засідання не прибув та належним чином не повідомив причини неявки, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 11.02.2026 р. надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також можливості незаконного впливу на свідків і потерпілу в даному кримінальному провадженні, здійснення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, проти чого заперечували обвинувачений та його захисник, вважаючи недоведеними прокурором ризики та обставин, передбачених ст.ст. 177,178 КПК України, а тому просили суд відмовити прокурору у задоволенні його клопотання, з чим погодилась захисник ОСОБА_11 , а обвинувачена ОСОБА_6 у вирішенні цього питання поклалась на думку суду.

Потерпіла ОСОБА_10 , яка перебуває за кордоном та її представники адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в судове засідання не з?явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого судового засідання. Від представника потерпілої адвоката ОСОБА_13 надійшло клопотання з проханням про відкладення підготовчого судового засідання через його зайнятість в інших кримінальних провадженнях та згодою на розгляд клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_7 без його участі.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні умисного корисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкція за який передбачає позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, беручи до уваги відсутність у нього офіційної роботи, засобів існування і доходів, міцних соціальних зв?язків, його проживання в м. Києві, в той час як кримінальний злочин був скоєний на території Одеського району Одеської області та кримінаальне провадження слухається в Овідіопольському райсуді Одеської області, можливість його переховування від суду, з огляду на те, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_7 30.01.2026 р. було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та належним чином повідомлено про час прибуття на судове засідання, останній в судове засідання не прибув та належним чином не повідомив причини неявки, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 11.02.2026 р. надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також можливості незаконного впливу на свідків і потерпілу в даному кримінальному провадженні, враховуючи можливість скоєння обвинуваченим інших аналогічних умисних корисних кримінальних правопорушень, і передбачаючи тяжкість покарання, яка загрожує йому у випадку визнання його винним у скоєнні вказаного вище умисного корисного особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у незаконний спосіб впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, а тому, з урахуванням наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України і у відповідності до порядку, передбаченого ст.ст. 178,183 КПК України, враховуючи суспільний інтерес, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 міру запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки скасування або зміна цього запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості скоєного ним умисних корисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а його постійне місце реєстрації та проживання на території м. Києва - не дає суду достатніх та вагомих підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу з огляду на вищеописані підстави, які були враховані слідчим суддею на стадії досудового розслідування при обранні та прдовженні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які є суттєвими та превалюють над такими обставинами, як постійне місце проживання та реєстрації на території м. Києва.

Суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід - застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК). Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Стосовно загрози втечі обвинуваченого, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме : характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Вищенаведені обставини, на думку суду, в достатній мірі підтверджують існування ризиків можливих спроб переховування обвинуваченого від суду, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід визначити відповідний розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 грн., який був визначений ухвалою слідчого судді на стадії досудового розслідування, яка на думку суду буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого у випадку її внесення.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Клопотання прокурора задовольнити ;

2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 31 травня 2026 року ;

3. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 908400 грн.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області та у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися без дозволу суду з населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає;

- повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів

мобільного телефону ;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою в цьому кримінальному провадженні, іншими

особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

4. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.ч. 8,10,11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки - застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1