Рішення № 13546877, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/56911.01.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго

Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД"

про стягнення 555 993,61 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Кравченко Р.Ю. дов. № 549 від 31.12.2010 р.,

Родін К.В. дов. № 526 від 31.12.2010 р.

від відповідача Овчаренко О.А. дов. № 79 від 27.12.2010 р.

В судовому засіданні 11.01.2011 р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД"про стягнення 555 993,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року порушено провадження у справі № 13/569, зобов'язано сторін вчинити певні дії, а також витребувано документи та докази, розгляд справи призначено на 11.01.2011 року.

В судове засідання, призначене на 11.01.2011 року, зявилися представники сторін та на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надали додаткові письмові докази.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечив, наполягаючи на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД" є неналежним відповідачем, а відповідальність за крадіжку вантажу повинно нести підприємство, яке не забезпечило належної охорони транспортного засобу, а саме ВАТ «КАТП 13054».

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОТ Бі»(надалі- замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД" (надалі відповідач, перевізник) було укладено Договір на транспортне обслуговування перевезення вантажів в міжнародному сполученні №01-2005 від 10.01.2005 року (надалі Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов'язується за винагороду організувати та провести перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у відповідності з заявкою замовника та за його рахунок.

Згідно п. 2.1.13 Договору, перевізник зобов'язується забезпечити доставку вантажу, переданого замовником (вантажовідправником) в пункт призначення та передати особі, яка уповноважена на отримання вантажу (вантажоотримувачу).

На виконання умов Договору, згідно транспортного - заказу №25-2009 від 28.10.2009 року, Міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) №088148 та інвойсу №0900542 від 28.10.2009 року, водієм відповідача ОСОБА_1. автомобілем VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1, було здійснено перевезення вантажу, а саме продукцію підприємства ТОВ «СОТ Бі»(декоративна косметика та рекламні матеріали), за маршрутом Великобританія (BOURNEMOUTN - м. Київ (Україна).

На виконання умов Договору транспортний засіб з вантажем був доставлений для проведення митних процедур на вул. Малинську, 20 у мсіті Києві (митниця місця призначення передбачена транспортним замовленням від 28.10.2009 року до Договору).

По прибутті транспортного засобу разом із вантажем 05.11.2009 року на території митного терміналу «КАТП -13054»по вул. Малинській, 20 у місті Києві, сталась крадіжка частини вантажу, що підтверджено постановою про порушення кримінальної справи та актом експертизи.

Як зазначає позивач, водій автомобіля VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1., після прибуття на територію митного терміналу «КАТП - 13054»по вул. Малинській, 20 у м. Києві, оформив разову перепустку №В6-0017591 від 04.11.2009 року та був ознайомлений з правилами перебування на території терміналу, що підтверджується підписом водія в даній перепустці.

Відповідно до зазначених правил, водій транспортного засобу, який прибув на територію терміналу, зобов'язаний тимчасово залишаючи територію ВМК, повідомляти про це чергового по КПП (в разі необхідності залишати інформацію про зв'язок).

Згідно умов перепустки № В6-0017591 від 04.11.2009 року власник автотранспортного засобу, який прибув на територію ВМК, у випадку невиконання або неналежного виконання цих правил, а також у інших випадках, передбачених чинним законодавством, відшкодовує збитки у повному обсязі.

Водій відповідача ОСОБА_1., в порушення правил перебування терміналу, залишив автомобіль на території терміналу без належного повідомлення про це чергового по КПП. Проте повідомлення про знаходження водія не впливає на обовязки перевізника по збереженню вантажу.

13.11.2009 року Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 08-16728 за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Під час прийому вантажоотримувачем вантажу було виявлено недостачу, що підтверджується: актом експертизи Київської торгової - промислової палати №1-3341 від 06.11.2009р., звітом № UJ 17297 від 06.11.2009 року UGAS LTD, відміткою в Міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) №088148, актом про проведення митного огляду товарів Київської регіональної митниці від 06.11.2009 року.

Правовідносини, що виникають в результаті здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом регулюються положеннями Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року, учасницею якої, згідно Закону України від 01.08. 2006 року «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року»є Україна.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року договір перевезення встановлюється Міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року накладна, якщо не доведено зворотнього, являється доказом умов договору та посвідчення прийняття вантажу перевізником.

29.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОТ Бі»та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі - позивач) було укладено договір страхування вантажу №200208478 від 29.10.2009 року.

Розмір заподіяної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «СОТ Бі»внаслідок крадіжки вантажу, яка сталась 05.11.2009 року на території митного терміналу «КАТП - 13054»становить 67 648,87 доларів США, що підтверджується актом експертизи Київської торгової - промислової палати №1-3341 від 06.11.2009 року, звітом № UJ 17297 від 06.11.2009 року UGAS LTD, відміткою в Міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) № 088148, актом про проведення митного огляду товарів Київської регіональної митниці від 06.11.2009 року.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

29.12.2009 року ТОВ «СОТ Бі»звернулось із заявою про виплату страхового відшкодування №180/2009 від 29.12.2009 року до страховика - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна".

Згідно перерахунку на дату здійснення платежу 06.01.2010 року, загальна сума збитку завданого ТОВ «СОТ Бі»складає 67 648,87 доларів США, що становить 540 514,47 грн.

Виконуючи свої зобовязання за Договором страхування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 555 993,61грн., що підтверджується страховим актом №363796 та платіжним дорученням № 69 від 15.01.2010 року.

Як передбачено п. 4.1. Договору, відповідальність сторін регулюється положеннями Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року, міжнародними договорами, законодавством України та даним договором.

Згідно п. 4.9. Договору перевізник несе матеріальну відповідальність за схоронність вантажу в розмірі його вартості, яка вказана в інвойсі, але не більше ніж 250 000,00 доларів США.

Як передбачено ст. 924 ЦК України, . Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р. перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його пошкодження, що трапилось в проміжок часу між: прийняттям вантаж:у до перевезення і його здачі, а також: прострочку в доставці.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідальність за заподіяння збитків внаслідок неналежного виконання умов Договору та положень законодавства, а саме втрати вантажу внаслідок крадіжки, покладається на відповідача в розмірі розміру втраченого перевізником вантажу та виплаченого у звязку з цим позивачем страхового відшкодування.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (ч. 1 ст.1191 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи викладене, у відповідності до вищевказаних норм ЦК України, Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Товариство з обмеженою відповідальністю «СОТ Бі»мало до відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 555993,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

ПЕревізник не надав доказів передачі транспортного засобу та ввіреного йому вантажу на зберігання митному терміналу або його власнику.

Відповідачем, відповідно до ст.ст. 32-34 не надано суду належних доказів на спростування обставин викладених у позовній заяві.

Перевізник не позбавлений можливості на відшкоддування заподіяних крадієжкою збитків винними особами.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД" (04128, м. Київ, вул.. Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 31403831) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул.. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 555993 (пятсот пятдесят пять девятсот девяносто три),61 грн. страхового відшкодування, 5559 (пять тисяч пятсот пятдесят девять),94 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 14.01.2011