Рішення № 13546701, 27.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.

Справа № 6/108-64.

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю аграрна виробничо-торгова фірма "Старк"

про спонукання до виконання мирової угоди

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: Козак Н.В. - дов. № 19 від 10.01.2011 р.,

від відповідача: Костюк Я.І. –директор.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 12.30 год. до 16.30 год. для проведення взаємозвірки сторін.

Суть спору: Позивач - Державне підприємство “Державний резервний насіннєвий фонд України”, звертаючись до господарського суду Волинської області з позовом, уточненим заявою № 01-29/880 від 24.01.2011 р. просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТФ» «Старк» виконати умови укладеної між ними мирової угоди від 25.09.2009 р., затвердженої ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2010р., шляхом стягнення заборгованості у розмірі 340 813, 86 грн. та 102 244, 16 грн. штрафу за несвоєчасне проведення розрахунків.

В обґрунтування зазначених вимог зазначає, що станом на 20.01.2011 р. відповідач зобов’язання по мировій угоді виконав частково на суму 40 088, 46 грн. Оскільки, відповідно до умов мирової угоди погашення боргу мало бути здійснене до 15.08.2010 р., але у вказаний строк не виконане, то на підставі п.6 мирової угоди відповідачу нараховано штраф у розмірі 30% від всієї суми заборгованості, що становить 102 244, 15 грн.

На підтвердження часткової оплати боргу до матеріалів справи долучено копії виписок по рахунку від 30.10.2009 р. на суму 5 902, 32 грн., від 29.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 27.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 08.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 01.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 17.09.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 31.08.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 17.08.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 12.08.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 29.07.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 01.07.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 17.06.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 01.06.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 05.05.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 30.04.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 08.04.2010 р. на суму 2 300, 00 грн., від 27.01.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 02.12.2009 р. на суму 3 000, 00 грн., від 07.12.2009 р. на суму 1 000, 00 грн., від 16.12.2009 р. на суму 1 000, 00 грн., від 17.12.2009 р. на суму 1 000, 00 грн., від 30.12.2009 р. на суму 2 000, 00 грн., від 12.11.2009 р. на суму 886, 14 грн., від 30.12.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 10.12.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 30.11.2010 р. на суму 1 000, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала.

Відповідач в письмовому клопотанні № 24/1 від 24.01.2011 р. та представник в судовому засіданні наявність боргу не заперечує. Водночас, просить не застосовувати штраф за несвоєчасне проведення розрахунків, посилаючись на важке фінансове становище підприємства, відсутністю реалізації продукції власного виробництва, наявність кредиторської заборгованості перед банками та бюджетними організаціями.

Сторонами до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.12.2010 р., відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТФ» «Старк» перед Державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України” становить 340 813, 86 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2009 р. в процесі виконання рішення суду між Державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України” та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТФ» «Старк» було укладено мирову угоду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі №6/111-38 вищезазначену мирову угоду було затверджено, провадження у справі припинено.

Зобов’язанням, як це визначено ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до умов даної угоди, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості в розмірі 380 902,32 грн. в наступні строки:

Проте, відповідач всупереч умовам даної мирової угоди свої зобов'язання виконав частково, розрахувавшись з позивачем на загальну суму 40 088,46 грн., що підтверджується виписками по рахунку від 30.10.2009 р. на суму 5 902, 32 грн., від 29.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 27.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 08.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 01.10.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 17.09.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 31.08.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 17.08.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 12.08.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 29.07.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 01.07.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 17.06.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 01.06.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 05.05.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 30.04.2010 р. на суму 1 000, 00 грн., від 08.04.2010 р. на суму 2 300, 00 грн., від 27.01.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 02.12.2009 р. на суму 3 000, 00 грн., від 07.12.2009 р. на суму 1 000, 00 грн., від 16.12.2009 р. на суму 1 000, 00 грн., від 17.12.2009 р. на суму 1 000, 00 грн., від 30.12.2009 р. на суму 2 000, 00 грн., від 12.11.2009 р. на суму 886, 14 грн., від 30.12.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 10.12.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., від 30.11.2010 р. на суму 1 000, 00 грн. та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повного виконання умов мирової угоди суду не надав.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України", у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо спонукання до виконання мирової угоди від 25.09.2009 р. обгрунтовані, заявлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до п.1 ст.549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання .

Згідно зі статтею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п.6 мирової угоди від 25.09.2009 р. за несвоєчасне проведення розрахунків відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 30% від всієї суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір штрафу становить 102 244, 15 грн.

Водночас, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд, беручи до уваги важке фінансове становище відповідача, відсутність реалізації продукції власного виробництва, наявність кредиторської заборгованості перед банками та бюджетними організаціями вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу, який підлягає до стягнення та стягнути його в розмірі 10 224,42 грн., що становить 10 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 546, 548, 549, 550, 612 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю аграрну виробничо-торгову фірму “Старк” до виконання мирової угоди від 25.09.2009р., стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю аграрної виробничо-торгової фірми “Старк” (43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 13360579) на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, р/р 26000301035992 в Першому Київському відділенні АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 30518866) 340 813, 86 грн. боргу, 10 224,42 грн. штрафу, 4 586, 58 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові на суму 92 019, 74 грн. відмовити.

Суддя В. А. Пахолюк

Повний текст рішення

складено та підписано

27.01.11