Рішення № 135465922, 03.04.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/725/2026

130/4101/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Щербань В.С. через систему «Електронний суд» звертається до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1366-3436 від 17 березня 2024 року в розмірі 70457 грн, а також 2422,40 грн судових витрат. Позов обґрунтовує тим, що 17 березня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайт було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1366-3436. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 15000 грн строком на 300 днів, стандартна ставка 2,5 % в день, знижена ставка 2,5 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, а відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе зобов`язання і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит та не виконав всі інші свої зобов`язання перед кредитодавцем. Станом на 10 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 90758,09 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 11723,79 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 79034,30 грн. Однак, кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме: часткове списання заборгованості за нарахованими процентами. А тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 70457 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 11723,79 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 58733,21 грн.

На підтвердження своїх вимог надає копію договору про відкриття кредитної лінії, копію правил відкриття кредитної лінії, паспорт та таблиці споживчого кредиту, квитанцію про перерахування коштів, копію довідки про перерахування суми кредиту, розрахунок заборгованості.

Позиція відповідача

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, зазначає, що ознайомившись з позовною заявою, позицією та обставинами, які викладені в даному позові, вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладання договору». Крім того, сума заборгованості за нарахованими процентами становить 92301,09 грн, тоді як сума заборгованості за основним зобов`язанням - 18000 грн. Нараховані позивачем проценти вп`ятеро перевищують суму позики, що не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинам першої та другої статті 627 Цивільного кодексу України, засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Умовами кредитного договору визначено: денна процентна ставка за цим договором складає 2,5 %, річна процентна ставка становить 912,50 %. Тоді як встановлена Національним Банком України облікова річна процентна ставка на сьогодні (2026 рік) становить 15,5%. Вимоги кредитора про стягнення зі споживача надмірної грошової суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Також зазначила, що такі нарахування є явно несправедливими та здійснені всупереч принципам добросовісності та розумності, спотворюють дисбаланс договірних прав та обов`язків та шкоду відповідачу, а тому вважає що умови щодо розміру відсотків в розмірі 74301,09 грн підлягають визнанню недійсними. З принципу розумності та справедливості вважає, що відсотки можуть становити не більше суми позики, тобто 18000 грн. Просила позов задовольнити частково та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 16457 грн та судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

30 грудня 2025 року надійшла позовна заява (а.с. 1).

В порядку частини сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу 6 січня 2026 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 5 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с.59).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с.58).

7 січня 2026 року находить заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

15 січня 2026 року надходить відзив на позовну заяву.

Відповіді на відзив до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 17 березня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 1366-3436 про відкриття кредитної ліні продукту «CREDOS». Як вбачається з договору, позикодавець зобов`язується на умовах та на строк визначених договором, надати позичальнику грошові кошти в сумі 15000 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Базовий період становить 14 календарних днів. Стандартна процентна ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом. Строк кредитування - 300 днів. Орієнтовна загальна вартість кредиту 127500 грн. Даний договір підписаний відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором «С2399» (а.с. 10-18).

Додатковою угодою від 19 березня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1366-3436 від 17 березня 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000 грн (а.с. 32 на звороті-34).

Відповідно до копій квитанцій та довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перераховано кошти за кредитним договором № 1366-3436 від 17 березня 2024 року в сумі в сумі 3000 грн 19 березня 2025 року та 15000 грн 17 березня 2024 року на рахунок відповідача № 537541*33 (а.с. 30, 31, 35).

Крім того, відповідачем підписані таблиця обчислення загальної вартості кредиту, згідно з якими сторонами погоджено усі умови кредитування, графік погашення кредиту та суми та Правила відкриття кредитної лінії (а.с.28 на звороті 29, 33 на звороті-34).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1366-3436 від 17 березня 2024 року станом на 10 листопада 2025 року, загальна заборгованість за договором становить 90758,09 грн, з яких 11723,79 грн основний борг, 79034,30 грн залишок відсотків (а.с. 36-43).

Однак, кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткове списання заборгованості за нарахованими процентами. А тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 70457 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 11723,79 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 58733,21 грн.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено.

Як видно з матеріалів справи, договір позики між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що відповідач при оформленні договору зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, місце проживання.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Укладаючи кредитний договір, сторони погодили усі істотні умови кредитування.

Що стосується стягнення заборгованості за процентами, то суд не погоджується з наданим розрахунком, та зазначає таке.

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за процентами за кредитним договором № 1366-3436 від 17 березня 2024 року за період з 17 березня 2025 року по 10 січня 2025 року, тобто за 300 днів користування кредитом, в розмірі 58733,21 грн (з урахуванням часткового списання заборгованості та програми лояльності).

При цьому, із розрахунку заборгованості слідує, що з 17 березня 2024 року по 10 січня 2025 року позивач виходив із встановленої договором процентної ставки 2,5 % на день.

У відзиві на позов ОСОБА_1 зазначає, що нарахування відсотків є несправедливим та здійсненим всупереч принципам добросовісності та розумності. При цьому, кількість днів прострочення та суму, з якої визначається денна сума заборгованості за процентами відповідач не заперечив.

Суд, маючи вихідні дані (розмір заборгованості за тілом кредиту, строк кредитування та відсоткову ставку) може самостійно перевірити надані сторонами розрахунки або навести власний розрахунок. Перевіривши розрахунок, суд наводить власний розрахунок.

Встановлено, що кредитний договір №1366-3436 укладено між сторонами 17 березня 2024 року.

Заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту протягом строку дії договору змінювалась через часткові погашення заборгованості, а саме з 17 березня - 18 березня 2024 року 15000 грн, з 19 березня- 11 квітня 2024 року 18000 грн, з 12 квітня- 14 квітня 2024 року в сумі 15557 грн та з 15 квітня 2024 року в сумі 11723,79 грн.

У пункті 4.10 кредитного договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту у розмірі 2,50% за кожен день користування кредитом.

22 листопада 2023 року було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

У частині п`ятій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-ІХ.

Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.

З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

Враховуючи, що кредитний договір №1366-3436 укладено 17 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відтак за період з 17 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року (дата закінчення перших 120 днів) та за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (період встановлених законодавством наступних 120 днів) проценти могли нараховуватись із застосуванням максимального розміру денної процентної ставки в розмірі 1,5% .

А вже з 21 серпня 2024 року по 10 січня 20255 року проценти повинні нараховуватись відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» за денною ставкою 1% .

Відтак, за 300 днів користування кредитом підлягає до сплати заборгованість за процентам

1) За період з 17 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року підлягає до сплати 2051,63 грн із застосуванням процентної ставки 2,5% в день (37 днів).

2) За період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року підлягає до сплати 21102,82 грн (120 днів * 175,85 грн (1,50% (стандартна процентна ставка) від залишку неповернутої суми 11723,79грн).

3) За період з 21 серпня 2024 року по 10 січня 2025 року підлягає до сплати 16763,89 грн (143 дні * 117,23 грн (1% від залишку неповернутої суми 11723,79 грн).

Враховуючи вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 90 360 гривень: 11723,79 гривень заборгованість за кредитом та 39918,34 гривень заборгованість за процентами.

Згідно зі статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 73,29 % від розміру заявлених вимог) підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 1775,37 грн (2422,40 х 73,29 %) судового збору, іншу частину суми сплаченого позивачем судового збору, залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 95, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1366-3436 від 17 березня 2024 року в розмірі 51 642 (п`тдесят одна тисяча шістсот сорок дві) грн 13 коп, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1775 (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) грн 37 коп.

В частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 18814,87 грн - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ