Рішення № 135461742, 12.02.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2832/25

Провадження №2/639/205/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мосенцева О.В. звернулася до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом, який був уточнений, до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус ХМНО Мороз Г.І., і просить суд визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 3 місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки ОСОБА_4 є донькою померлого, вона є спадкоємцем за законом майна, яким батько володів на час смерті. Отже позивач звернулася з заявою щодо оформлення спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, однак, постановою від 13.03.2024 (лист від 19.03.2024 року (№40/01-16) нотаріус Мороз Г.І. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини спливу шестимісячного строк на подання заяви про прийняття спадщини. З урахуванням введеного в Україні воєнного стану, активних бойових дій на території міста Харкова, позивач спільно зі своєю дочкою інвалідом І групи змушена була евакуюватися до Волинської області, с. Боратин (20.04.2022 року), а потім - до Німеччини (29.11.2022 року). У зв`язку великою відстанню між місцем проживання і місцем знаходження спадкового майна у ОСОБА_4 виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.05.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Призначено підготовче засідання.

Представником Харківської міської ради подано відзив, в якому первісний відповідач зазначає, що він є неналежним відповідачем у дані справі.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 10.07.2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну належного відповідача та прийняття уточненої позовної заяви задоволено. Замінено відповідача Харківську міську раду на належного відповідача - ОСОБА_2 . Прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Зобов`язано Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мороз Галину Іванівну надати суду: завірені копії матеріалів спадкової справи №74/2022 від 24.10.2022 року.

Витребувані докази надані на адресу суду.

Від відповідача ОСОБА_2 відзив або будь-які заяви і клопотання не надходили.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.11.2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 , згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовче та судові засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 12.02.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. надала письмову заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №1150 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.08.1961 року. Її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 16, 61).

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 07.06.2011 року за №00009111207 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 08.06.1980 року уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №451. Прізвище дружини змінено на « ОСОБА_8 ». В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 08.06.1985 року уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №322. Прізвище дружини змінено на « ОСОБА_11 », 29.09.1993 року шлюб розірвано, що вбачається також з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 29.09.1993 року Прізвище чоловіка та дружини після розірвання шлюбу залишено без змін (а.с. 17-20, 62-67).

Отже, позивач ОСОБА_4 є рідною донькою ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №2297 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21.03.1968 року. Його батьками також зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 95).

Отже позивач та відповідач є рідними сестрою та братом.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла їх матір ОСОБА_6 , про що зроблено відповідний актовий запис №7607 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19.05.2006 року (а.с. 95 (зворот)).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №1016 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 01.03.2024 року, яке надано суду позивачем, та свідоцтва серії НОМЕР_6 , яке було видано 06.07.2022 року і долучено до матеріалів спадкової справи відповідачем (а.с. 11, 58, 93).

Позивач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих в житловому приміщення осіб (а.с.30).

Відповідно до копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 року №762-7000947198 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була взята на облік як ВПО з 20.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12, 63).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідною довідкою (а.с.96), з якої також вбачається, що за вказаною адресою був зареєстрований також ОСОБА_3 (а.с.96).

Матеріали спадкової справи №74/2022 від 24.10.2022 року містять відомості про те, що відповідач ОСОБА_2 03.07.2022 року звернувся з письмовою заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа. В подальшому в заяві в квітні 2023 року відповідач, звертаючись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, зазначив, що донька померлого ОСОБА_4 спадщину не прийняла. ОСОБА_2 09.10.2023 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме на 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_4 . Між тим матеріали спадкової справи не містять будь-яких даних про повідомлення ОСОБА_4 про відкриття спадкової справи і взагалі будь-яких документів і запитів щодо ОСОБА_4 (а.с.89-115 ).

ОСОБА_4 12.03.2024 року звернулася із заявою щодо оформлення спадкових прав і видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, постановою Приватного виконавця ХМНО Мороз Г.І. від 12.03.2024 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини спливу шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи що ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-24, 68-72).

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , також зареєстрована як ВПО за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 20.04..2022 року (а.с.64). Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААА №625566 від 04.09.2018 року ОСОБА_12 встановлена І А група інвалідності з 09.09.2011 року, інвалід дитинства, зазначено, що вона потребує постійного догляду та нагляду (а.с.59-60).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Згідно ч. 1, п.п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1,2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно з п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди дослужуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 127/12911/18.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Виходячи зі змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У постанові від 28.03.2022 року по справі №750/2158/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 року.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Згідно з ч.1 ст. 1 зазначеного закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Відповідно до ч.1,2 ст. 4-1 закону Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

З огляду на вказані положення закону і судову практику, оцінюючи досліджені докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 закінчився 03.01.2023 року. У вказаний законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до нотаріуса син померлого - відповідач ОСОБА_2 . Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 12.03.2024 року, оскільки залишила місце постійного проживання у м. Харкові через збройну агресію російської федерації і проживала як ВПО разом з донькою інвалідом за адресою АДРЕСА_2 з 20.04.2022 року. Дані про розшук і повідомлення нотаріусом рідної доньки померлого в матеріалах спадкової справи відсутні, перше згадування про ОСОБА_1 як спадкоємиці, яка вже не прийняла спадщину, міститься в заяві відповідача ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину в жовтні 2023 року, отже відповідач не повідомив нотаріуса про наявність у померлого ще одного спадкоємця 1 черги доньки, письмової згоди на прийняття нею спадщини не надавав.

Враховуючи наведені обставини, а саме те, що як на день відкриття спадщини, так і на день закінчення строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , позивач у зв`язку з військовою агресією рф проти України перебувала поза межами м. Харкова, в тому числі як ВПО з 20.04.2022 року, що підтверджено належними та достатніми доказами, а відповідач в свою чергу своєчасно не повідомив нотаріуса про наявність ще одного спадкоємця першої черги позивача, це свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем. Викладені обставини суд вважає такими, що вказують на наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для вчинення спадкоємцем ОСОБА_4 дій щодо прийняття спадщини, і приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визначення ОСОБА_1 додаткового строку, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 10, 12, 13, 76-82, 128, 131, 141, 142, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 1262, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою; АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна, адреса: 61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 130/132.

Повне рішення складено 06.04.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова