Ухвала суду № 13546162, 27.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року справа №2а-23846/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

за участю сторін: представників Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Бондар О.Л., Босиченко М.В., Шендрик К.О., представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віан-Груп" Беро А.Л., Папакіної К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-23846/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віан-Груп" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віан-Груп" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010 року.

Донецький окружний адміністративний суд своєю постановою від 15 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-23846/10/0570 позовні вимоги задовольнив, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010 року Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька звернулась до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що абзацем другим підпункту 7.7.11 "а" пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має право на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У періодах в яких сформований податковий кредит по договру генерального підряду на виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації, що повязана із створенням обєкту архітектури «Сільськогосподарське кінно-племенне господарство», за адресою с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область від 02.03.2010 р. №09-140 з ПП „Стандарт”, у ТОВ „Віан-Груп” відсутній відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт, які мають бути отримані від ПП „Стандарт” в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, апелянт вважає, що у позивача відсутне право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, у звязку з тим, що до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, не повязану з веденням господарської діяльності та не використану в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, крім того сформований позивачем податковий кредит, перевищує обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька та направлення № 517 від 17.08.2010р. відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВІАН-ГРУП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за червень, липень, вересень, листопад 2009 року, лютий, березень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт №1567/23-3/30076079 від 15.09.2010, в якому відповідачем встановлено порушення підпункту 7.4.1, 7.4.4 п.7.4, підпункту 7.7.1, 7.7.2, пп. 7.7.11 ”б” п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з поданою ТОВ «ВІАН-ГРУП» до ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька податковою декларацією з ПДВ та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р., складає 752761,00 грн., яка виникла з таких податкових періодів: червень 2009 року - 427103,00 грн.; липень 2009 року - 33730,00 грн.; вересень 2009 року - 127153,00 грн.; листопад 2009 року - 28401,00 грн.; лютий 2010 року - 121300,00 грн.; березень 2010 року - 15074,00 грн.

За наслідками перевірки відповідач зазначив, що на порушення підпункту 7.4.1., п. п. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, не пов'язану з веденням господарської діяльності та не використану в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Зокрема, відповідач зазначив, що у періодах, в яких сформований податковий кредит по укладеним позивачем договорам, що стосуються створення об'єкту архітектури - «Сільськогосподарське кінно-племінне господарство», за адресою с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область від 15.12.2008 р. оскільки у позивача відсутній відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт, що також унеможливлює використання позивачем відповідних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Крім того, відповідач зазначив, що протягом попередніх 12-ти місяців, що передують поданій заявці на відшкодування із бюджету податку на додану вартість, позивач мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 99820,00 грн., які менше заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 752761,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 752761,00 грн.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 318129 основними видами діяльності позивача є: інші види рекреаційної діяльності; інша діяльність у сфері спорту; розведення овець, кіз, коней; оптова торгівля живими тваринами; надання послуг у тваринництві; надання інших комерційних послуг.

4 липня 2008 року між ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» та позивачем було укладено попередній договір, згідно умов якого позивач мав намір придбати земельні ділянки загальною площею 48,0819 га. Згідно п. 2 зазначеного попереднього договору зобов'язання по придбанню земельних ділянок позивачем обумовлені обов'язком продавця провести у відповідності до чинного законодавства України зміну цільового призначення земельних ділянок на таке, що дозволить покупцю після укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок здійснити на них будівництво кінноспортивного комплексу з об'єктами громадського та торгового призначення та обслуговуючої інфраструктури.

Після укладання попереднього договору від 04.07.2010р. позивачем були укладені наступні договори:

-договір 006-12/08 від 15.12.2008 р. з ТОВ «Архітектурне бюро «Майкл Хоуп» про виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації, що пов'язана зі створенням обєкту - «сільськогосподарського кінно-племінного господарства» за адресою с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область;

-договір № 0108 від 30.07.2008 р. з ТОВ «Вел Марк» по наданню послуг з реалізації проекту будівництва об'єкту - Сільськогосподарське кінно-племінне господарство, що має бути збудований на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

-договір № 09-140 від 02.03.2010 р. з ПП «Стандарт» про виконання інженерно-геологічних вишукувань під будівництво об'єкту «Сільськогосподарського кінно-племінного господарства» у с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область на стадії П+РД.

1 червня 2010 року між ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» та позивачем було укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 48,0819 га., для ведення підсобного сільського господарства на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту позивачем, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька направлені запити до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації підприємств постачальників (виконавців послуг) для проведення зустрічних перевірок.

До матеріалів справи надані Довідки №№ 3219/23-11/30372970 від 27.10.2010 р., 5379/23-20/30844921 від 06.10.2010 р., 5378/23-20/30844921 від 06.10.2010р. по результатам проведених податковими інспекціями зустрічних перевірок контрагентів: ПП «Стандарт», ТОВ «Росія». Згідно висновків зазначених довідок розбіжностей у податковому обліку результатів господарських відносин не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що договори з ТОВ "Архітектурне бюро "Майкл Хоуп", з ТОВ "Вел Марк" та з ПП "Стандарт" укладені позивачем в межах здійснення ним господарської діяльності та направлені на спорудження (будівництво) основних фондів, яким є сільськогосподарське кінно-племінне господарство, а тому має право на отримання бюджетного вішкодування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Абзацем 2 підпункту 7.7.11 "а" пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не має право на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з частиною 1 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

З підпункту 1частини 3 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" вбачається, що замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються, зокрема, проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством.

З наведеної норми вбачається, що роботи з розробки проектної документації на будівництво передують видачі дозволу на виконання будівельних робіт і наявність такого проекту є обовязковою умовою його видачі.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність наявності дозволу на виконання будівельних робіт до моменту укладення договорів з розробки проектної документації, про надання послуг з реалізації проекту будівництва, виконання інженерно-геологічних вишукувань під будівництво.

З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність позивача повязана з рекреаційною діяльністю, розведенням коней, а укладені договори повязані з будівництвом обєкту архітектури - сільськогосподарського кінно-племенного господарства. Таким чином, укладені договори безпосередньо повязані із здійсненням позивачем господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що оскільки підпункт 7.7.11 „а” п. 7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, має виняток стосовно спорудження (будівництва) основних фондів і передбачає право на отримання бюджетного відшкодування особи, яка нараховує податковий кредит внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, тому за вищезазначеними договорами податковий кредит сформований правомірно.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальниками (виконавцями послуг) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальників від виконання податкових зобовязань.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2011 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-23846/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віан-Груп" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 28 січня 2011 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді:К.П. Горбенко

О.П. Лях