Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 555/497/26
Номер провадження 2/555/605/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" квітня 2026 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Собчука А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16.07.2025-100002703 від 17 липня 2025 року у розмірі 10 307 грн, з яких: 5 000 грн - основний борг, 2 807 грн - проценти, 2 500 грн - неустойка.
Позов обґрунтовано тим, що 17 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 16.07.2025-100002703, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн строком на 70 днів, з датою повернення 24 вересня 2025 року. Позивач свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав належним чином, однак зобов`язання за вказаним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 10 307 грн.
Також позивач просив покласти на ОСОБА_1 судові витрати. У позовній заяві зазначено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, а докази щодо витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
Ухвалою суду від 11 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи та зазначив, що докази щодо понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом установлено, що 17 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 16.07.2025-100002703, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн строком на 70 днів, з датою повернення 24 вересня 2025 року.
Із наданих позивачем оферти, заявки та акцепту вбачається, що договір укладено в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом прийняття відповідачем ОСОБА_1 пропозиції кредитодавця та підписання одноразовим ідентифікатором E 513. У документах зазначено анкетні дані позичальника, його РНОКПП, реквізити електронного платіжного засобу та істотні умови кредитування.
Процентна ставка «Економ» становила 0,01 % за 1 день користування кредитом протягом перших визначених договором періодів, а процентна ставка «Стандарт» - 1 % за 1 день користування кредитом у наступних періодах. Комісії договором не передбачені. Договором також передбачено неустойку у вигляді 75 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
Факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з яким 17 липня 2025 року о 15:05:03 на картку відповідача НОМЕР_1 було успішно перераховано 5 000 грн за договором кредиту № 16.07.2025-100002703.
Відповідно до довідки-розрахунку, поданої позивачем, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 10 307 грн, з яких: 5 000 грн - основний борг, 2 807 грн - проценти, 2 500 грн - неустойка. Проценти нараховані за період з 17 липня 2025 року по 24 вересня 2025 року.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, а якщо правочин має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а такий правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронному документі.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду неодноразово звертав увагу на те, що у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, суд має перевіряти належність ідентифікації позичальника, факт направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язок цієї дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у повідомленні КЦС ВС від 20.02.2026, а також у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Згідно з умовами договору ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 5 000 грн строком на 70 днів з датою повернення 24 вересня 2025 року. Процентна ставка «Економ» становила 0,01 % за 1 день користування кредитом протягом перших визначених договором періодів, а процентна ставка «Стандарт» - 1 % за 1 день користування кредитом у наступних періодах. Комісії договором не передбачені. Договором також передбачено неустойку у вигляді 75 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 526, 530, 610, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 доказів належного виконання зобов`язань суду не надав, а представник позивача ТОВ «Споживчий центр» довів факт укладення договору, надання кредиту та наявність неповернутого основного боргу, вимога про стягнення 5 000 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо процентів суд зазначає таке.
Із розрахунку заборгованості станом на 09.03.2026 вбачається, що позивач ТОВ «Споживчий центр» нарахував відповідачу ОСОБА_1 проценти у сумі 2807 грн. За змістом договору та паспорта споживчого кредиту ці проценти є погодженою сторонами платою за користування кредитом у межах строку кредитування.
Відповідач ОСОБА_1 доказів їх сплати або неправильності поданого розрахунку не надав. Враховуючи умови договору, строк кредитування та відсутність спростування розрахунку, вимога про стягнення 2807 грн процентів підлягає задоволенню.
Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення 2 500 грн неустойки.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у чинній редакції передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, за яким йому було надано кредит (позику), звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання такого зобов`язання, підлягають списанню кредитодавцем. Пленум Верховного Суду у постанові від 07.02.2025 № 6 підтвердив чинність і застосовність цього припису.
Оскільки строк повернення кредиту у цій справі настав 24.09.2025,
тобто під час дії воєнного стану, вимога позивача про стягнення неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання є безпідставною.
Крім того, наданий розрахунок не містить достатнього і зрозумілого арифметичного обґрунтування саме суми 2 500 грн з огляду на умову договору.
Отже, у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій також слід відмовити.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути 5 000 грн основного боргу та 2 807 грн процентів, а всього 7 807 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого. За загальним правилом, визначеним статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим, відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір у даній справі виник унаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, а саме неповернення отриманих кредитних коштів та несплати процентів у передбачений договором строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі.
Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-280, 281, 282 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.07.2025-100002703 від 17 липня 2025 року у розмірі 7 807 (сім тисяч вісімсот сім) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 грн 00 коп. основний борг; 2 807 грн 00 коп. проценти.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, електронна адреса: info@sgroshi.com, номер телефону: 380630731405.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Березнівським РС УДМС України в Рівненській області 08.08.2014
Суддя А.Ю. Собчук
Судове рішення № 135461182, Березнівський районний суд Рівненської області було прийнято 06.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 555/497/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: