Постанова № 13546043, 27.01.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ КУРАЇНИ

27 січня 2011 року Справа № 2а-6299/09/2370

09 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8390 грн. 25 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внаслідок чого згідно рішення № 0001272303 від 28.08.2009 року до нього було застосовано штрафні (фінансові) санкції. Проте зазначені санкції в сумі 8390 грн. 25 коп. відповідачем не сплачено.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили постановою Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-238/10/2370 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м. Черкаси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001272303 від 28.08.2009 року, оскільки вказане рішення має безпосередній вплив на вирішення даної справи.

18.01.2011 року на адресу суду від ФОП ОСОБА_2 надійшло клопотання, згідно якого відповідач у звязку із оскарженням в касаційному порядку ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року в адміністративній справі №2а-238/10/2370 просив зупинити провадження в даній адміністративній справі.

Разом з тим, на підставі вимог ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою від 18 січня 2011 року провадження в даній адміністративній справі було поновлено у звязку із набранням законної сили постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі №2а-238/10/2370 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м. Черкаси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001272303 від 28.08.2009 року, оскільки в переліку підстав для зупинення провадження у справі, зазначеному в зазначеній статті Кодексу адміністративного судочинства України, відсутнє оскарження в касаційному порядку судових рішень попередніх інстанцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві та посилався на обставини встановлені Черкаським окружним адміністративним судом та Київським апеляційним адміністративним судом у справі №2а-238/10/2370.

В судове засідання відповідач не зявився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. А тому суд вважає, що неявка відповідача без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі матеріали в сукупності за власним внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Черкаської міської ради 04.07.1996 року.

18.08.2009 року на підставі ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про підприємництво», указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відповідача магазину розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 106, за результатами якої складено акт від 18.08.2009 року №001534.

В ході перевірки 18.08.2009 року о 14 год. 29 хв. в магазині, за вказаною адресою, де здійснює діяльність відповідач, встановлено факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 1678 грн. 05 коп.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 18.08.2009 року №001534ДПІ у м. Черкаси було винесено рішення від 28.08.2009 року №0001272303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8390 грн. 25 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року, в задоволенні позовних вимог фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95 (далі Закон № 265/95).

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 (в редакції чинній на момент проведення перевірки та застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій) реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог п. 13 ст. 3 Закону № 265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до абз. 4 п. 23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій"; касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року N 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Норми закону (п. 13 ст. 3 Закону № 265/95) покладають на суб'єкта господарювання обов'язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки така сума має відповідати загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно наведеного у Законі № 265/95 визначення (ст. 2) денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Таким чином, у денному звіті відображається повна інформація про денні підсумки розрахункових операцій. При цьому, сума коштів, зазначена у денному звіті РРО має відповідати сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

З аналізу наведених положень вбачається, що сума коштів з початку робочого дня, яка зазначена у денному звіті реєстратора має відповідати сумі коштів, що знаходиться в місці розрахунків.

Статтею 22 Закону № 265/95 визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З урахуванням викладеного та враховуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі №2а-238/10/2370 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м. Черкаси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.2009 року № 0001272303, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 року за № 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до ДПІ у м. Черкаси становить 8390 грн. 25 коп., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) штрафні (фінансові) санкції в сумі 8390 (вісім тисяч триста девяносто) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27 січня 2011 року.

Головуючий С.О.Кульчицький