Постанова № 13545815, 18.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2011 року Справа № 2а-9621/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Твердохліба Р.С.,

при секретарі Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Лутугінському районі Луганської області до Лутугінської районної партійної організації соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугінському районі Луганської області до Лутугінської районної партійної організації соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» про припинення юридичної особи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Лутугінська районна партійна організація соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» взята на облік в ДПІ в Лутугінському районі Луганської області з 10.11.2005 та є неприбутковою організацією. Відповідач, в порушення ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» не надає до ДПІ в Лутугінському районі Луганської області податкові декларації, документи бухгалтерської звітності з першого півріччя 2007 року. Податкова заборгованість станом на 02.12.2010 у відповідача відсутня. Розрахункові рахунки не відкриті. Відповідно до положень ч.8 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особи Лутугінської районної партійної організації соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» за її місцезнаходженням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та послався на те, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» прийнятий пізніше за Закон України «Про політичні партії», та відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. За таких обставин, позивач зазначив, що на територіальні осередки політичних партій розповсюджуються загальні вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень на позов, будь - яких доказів до суду не надав.

В звязку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що Лутугінська районна партійна організація соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» зареєстрована Лутугінським виконавчим комітетом 17 лютого 2005 року (а.с.5).

Лутугінська районна партійна організація соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 33092355 та взята на облік в ДПІ в Лутугінському районі Луганської області з 10 листопада 2005 року, що підтверджується довідкою №60 від 14 листопада 2005 року (а.с.6).

Відповідно до преамбули Закону України «Про обєднання громадян» право громадян на свободу обєднання є невідємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх обєднань.

Статтею 5 Закону України «Про обєднання громадян» встановлено, що законодавство про обєднання громадян складається з Конституції України, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 1 Закону України «Про обєднання громадян», обєднанням громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політична партія або громадська організація.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, обєднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші обєднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про обєднання громадян», політичною партією є обєднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Таким чином, дія Закону України «Про обєднання громадян» у повній мірі розповсюджується на відповідача, який є політичною партією.

Суть позову полягає у вимогах про припинення відповідача-юридичної особи у звязку із неподанням податкової звітності з першого півріччя 2007 року на підставі статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців».

Згідно із частиною 1 статті 3 зазначеного закону, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

У той же час частиною 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців» законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації обєднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Порядок, підстави та умови створення та діяльності політичних партій регулюються Законом України від 05.04.2001 № 2365-ІII «Про політичні партії».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України здійснює реєстрацію політичної партії після перевірки поданих матеріалів. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.

Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.

Крім того, положеннями ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» реєстрація обєднань громадян віднесена до повноважень Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

Частиною 3 Розділу VІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки між нормами ч.4 ст.14 Закону України «Про обєднання громадян», п.п.7 п.б ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» існують суперечності, то вищезазначені вимоги «Прикінцевих положень» передбачають правозастосування за правилами: за розбіжностями між нормами, прийнятими органом влади у різний час, перевага віддається нормі, прийнятій пізніше; за розбіжностями між загальною та спеціальною нормами, перевага належить спеціальній нормі.

Тобто, реєстрацію місцевих політичних партій відповідно до вимог ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» мають здійснювати територіальні органи Міністерства юстиції України.

Таким чином, аналіз норм чинного законодавства України свідчить про належність повноважень щодо реєстрації місцевих політичних партій органами Міністерства юстиції України. Отже, судом встановлено, що легалізуючим органом для політичної партії є саме органи Міністерства юстиції України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість дій позивача, судом встановлено наступне.

Згідно із п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в України», відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

Таким чином, органи державної податкової служби за загальним правилом мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 33 зазначеного закону передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, Закон України «Про політичні партії» є спеціальним законом, який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності політичних партій, їх права та обовязки, відповідальність за порушення встановлених для цих обєднань норм та правил.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про політичні партії в Україні» державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:

1) Міністерство юстиції України - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії;

2) Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії - за додержанням політичною партією порядку участі політичних партій у виборчому процесі.

Таким чином, органи Державної податкової служби України не наділені повноваженнями щодо здійснення контролю за політичними партіями.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про політичні партії» припинення діяльності політичної партії може бути проведено шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку встановленому цим та іншими законами України.

Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається зїздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення зїзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

Підстави та порядок заборони політичної партії визначені статтею 21 Закону України «Про політичні партії», відповідно до якої політична партія може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Згідно із ст.24 Закону України «Про політичні партії в Україні» визначений порядок анулювання реєстраційного свідоцтва. У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Обєднання громадян, створені ними установи та організації зобовязані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Будь-які інші підстави припинення політичної партії, у тому числі за рішенням суду у звязку з ненаданням податкової звітності, законом не передбачені.

Таким чином суд зазначає, що спеціальним Законом передбачено припинення діяльності політичної партії шляхом її ліквідації як спеціальна санкція за порушення, передбачені виключно Законом України «Про політичні партії в Україні», яка, до того ж, має застосовуватися спеціально визначеним субєктом, до якого органи державної податкової служби України не віднесені.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи - політичної партії, якою є відповідач, встановлених Законом України «Про політичні партії», який у даному випадку є спеціальною нормою стосовно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За таких обставин п.17 статі 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким органам державної податкової служби в установленому законом порядку надано право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності не можна розповсюдити на політичну партію.

Відповідно до п. 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд зазначає, що діяльність політичних партій не має на меті одержання прибутку, тому не є підприємством і не є субєктами підприємницької діяльності.

А отже, відповідач, як районна організація політичної партії, не може бути зареєстрованим як субєкт підприємницької діяльності, навіть у разі набуття статусу юридичної особи і не може бути підприємством чи господарським товариством.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні позивач не довів свого права на звернення до суду з позовними вимогами про припинення юридичної особи Лутугінської районної партійної організації соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» тому позовні вимоги Державної податкової інспекції в Лутугінському районі Луганської області задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Лутугінському районі Луганської області до Лутугінської районної партійної організації соціально-екологічної партії «Союз.Чорнобиль.Україна» про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі 24 січня 2011 року.

Суддя Р.С. Твердохліб