Постанова № 13545805, 21.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.32

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2011 року Справа № 2а-7037/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Боровській М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про скасування вимог від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141 та розпорядження від 27.08.2010 № 25-14/207,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2010 позивач ДП «Свердловантрацит» звернувся до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, в якому просить скасувати вимоги відповідача від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141 та розпорядження від 27.08.2010 № 25-14/207. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

КРУ в Луганській області відповідно до п. 2.31 Плану роботи ГоловКРУ України на ІІ квартал 2010 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Свердловантрацит» та його відокремлених підрозділів (у звязку з проведенням державного аудиту ДП «Свердловантрацит» за 2008 рік та І півріччя 2009 року, ревізією охоплено період з 01.04.2009 по 31.03.2010), якою встановлено низку порушень та недоліків, що відображено в акті ревізії від 02.07.2010 № 05-21/20. ДП «Свердловантрацит» не погодилося з висновками про порушення та недоліками, відображеними в акті ревізії, та підписало зазначений акт з запереченнями від 21.07.2010 № 1-16/189.

13.08.2010 ДП «Свердловантрацит» були отримані висновки на заперечення до акту ревізії від 02.07.2010 № 05-21/20, згідно яких заперечення ДП «Свердловантрацит» не були прийняті.

Відповідачем на адресу позивача було направлено вимогу від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, згідно якої КРУ в Луганській області вимагає усунути порушення та недоліки, що відображені в акті ревізії від 02.07.2010 № 05-21/20. Вимога отримана ДП «Свердловантрацит» 18.08.2010. Крім того, від КРУ в Луганській області на адресу позивача також надійшли рішення: 02.09.2010 розпорядження від 27.08.2010 № 25-14/207 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства; 03.09.2010 вимога про повернення коштів від 30.08.2010 за № 12-25-14-14/8141. Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями та вважає їх незаконними з наступних підстав.

Щодо вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729.

У п. 2 вимоги зазначено, що в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 9.4.1, п. 9.4.2, п. 9.5 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 (далі Галузева угода), вимог Колективного договору нарахування заробітної плати за тарифними ставками та посадовими окладами з урахуванням коефіцієнту співвідношення мінімального посадового окладу здійснювалось у розмірі, нижчому від встановленого Галузевою угодою рівня, що призвело до недоотримання працівниками підприємства доходів. Так, розрахунково різниця між фондом оплати праці за встановленими посадовими окладами, тарифними ставками працівників підприємства з урахуванням коефіцієнту співвідношення мінімального посадового окладу за вимогами Галузевої угоди та мінімального окладу робітникам 1 розряду склала 44417,1 тис. грн., у звязку з чим провести донарахування та виплати працівникам підприємства заробітної плати.

Позивач зазначає, що ДП «Свердловантрацит» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості. Згідно п. 3.2 Статуту позивача, підприємство здійснює свою діяльність відповідно до рішень і документів Органу управління, тобто Міністерства вугільної промисловості України. Таким чином, ДП «Свердловантрацит» самостійно не має права підвищувати тарифні ставки без визначення Мінвуглепромом джерел фінансування.

Крім того, розрахунковий розмір мінімальної заробітної плати на підприємстві відповідав чинному законодавству протягом усього періоду, що перевірявся. На підприємстві була збережена кількість робочих місць та не погіршені умови оплати праці. До того ж, на 2009 рік розрахунками передбачено держпідтримку 196957 тис. грн. на часткове покриття витрат по собівартості, однак, держпідтримку надано не було.

П. 3 названої вимоги зазначено, що в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці», п. 9.5 Галузевої угоди в штатному розписі за період з 01.04.2009 по 01.04.2010 були завищені посадові оклади працівникам шахт у сумі 64,48 тис. грн., у т.ч. ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» - 61,19 тис. грн., ВП «Шахта «Червоний партизан» - 2,20 тис. грн., внаслідок чого на необґрунтовано нараховану та виплачену суму заробітної плати зайво нараховано та сплачено обовязкових платежів до фондів на загальну суму 31,5 тис. грн., що призвело до збитків на зазначену суму. У звязку з наведеним вжити заходів щодо стягнення зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку і розмірах, встановлених ст. ст. 127, 136 КЗпП України та провести коригування в бік зменшення заборгованості перед фондами. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 31,5 тис. грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). В іншому випадку відшкодувати порушення за рахунок винної особи, що допустила зайві грошові виплати (ст. 133 КЗпП).

Позивач зазначає, що посадові оклади головного геолога, головного маркшейдера, дільничних маркшейдерів та геологів, гідрогеолога, техніків відповідних служб ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» ДП «Свердловантрацит» були встановлені у відповідності до нормативних документів, тому немає підстав вважати нараховану та сплачену заробітну плату вказаним працівникам зайвою, а також зайво сплаченими внески до цільових фондів.

Крім того, відповідно до листа ДП «Свердловантрацит» від 24.04.2008 № 1-16/105, на підставі п. 2 Умов оплати праці (додаток до розділу 9 Галузевої угоди) та п. 6.22 Колективного договору начальнику дільниці з видобутку вугілля № 1 Бражинському С.С. та механіку цієї ж дільниці ОСОБА_2 ВП «Шахта «Червоний партизан» з 1 квітня 2008 року встановлені (в додатку до колективного договору і у штатному розкладі) посадові оклади, підвищені на 35% до розмірів, наведених у Галузевій угоді. Нарахування вказаним особам заробітної плати в серпні 2009 року здійснено в повній відповідності до затвердженого штатного розкладу. Зменшення посадових окладів з метою коригування фонду оплати праці не можливе, оскільки є прямим порушенням законодавства про працю.

П. 4 названої вимоги зазначено, що в порушення ст. 15 Закону України «Про оплату праці», абзацу 3 розділу «Відрядна система оплати праці», «Положення про оплату праці» Колективного договору працівникам дільниці № 1 ВП «Шахта «Червоний партизан» нараховано та зайво сплачено заробітної плати, що призвело до збитків у сумі 265 тис. грн. та обовязкових платежів до фондів на суму 131,7 тис. грн. У звязку з цим вжити заходів щодо стягнення зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку і розмірах, встановлених ст. ст. 127, 136 КЗпП України та провести коригування в бік зменшення заборгованості перед фондами соціального страхування на суму зайво нарахованих внесків. В іншому випадку відшкодувати порушення за рахунок винної особи, що допустила зайві грошові виплати (ст. 133 КЗпП).

Не погоджуючись із цим, позивач зазначає, що у липні 2009 року оплата праці по дільниці № 1 ВП «Шахта «Червоний партизан» була проведена по двох рапортах. В одному рапорті оплата була проведена за виконані обєми з видобутку вугілля і проведенню вентиляційного штреку за лавою з відрядними розцінками. За виконання і перевиконання плану нарахована премія. В другому рапорті частині працівників цієї дільниці, що були задіяні на підготовці нової лави, оплата праці була проведена за виконані обєми робіт з доплатою до середнього заробітку відповідно до ст. 114 ч. 2 КЗпП України. Підставою переміщення частини працівників дільниці № 1 для робіт не по основній роботі, був наказ по шахті від 01.07.2009 № 728. Оплата праці частини бригади, зайнятої на інших (не з основної діяльності) роботах, була нижчою, ніж на роботах по основній діяльності, і тому була проведена доплата до середнього заробітку.

П. 5 вимоги зазначено, що в порушення вимог п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-200 «Правила визначення вартості будівництва» (зі змінами та доповненнями); п. 8.1.2, п. 8.5.1, п. 8.5.2, п. 8.5.3, п. 8.5.4, п. 8.5.7.5 СОУ-Н10.1.25618095.001:2008, п. 84 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 17.10.2008 № 921, п. 3 ст. 321 Господарського кодексу України, п. 21, 23 ПКМУ «Про затвердження загальних умов укладення та виконання умов договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 № 668 посадовими особами ДП «Свердловантрацит» не проведено коригування проектно-кошторисної та тендерної документації на суму встановлених змін у твердості породи, внаслідок не звернення до ДВАТ «Інститут Луганськдіпрошахт», що призвело до збільшення вартості виконаних підрядних робіт на сплати коштів на суму 161,2 тис. грн., внаслідок чого підприємством отримано збитків на зазначену суму.

У звязку з наведеним вжити заходів щодо звернення до ДВАТ «Інститут Луганськдіпрошахт» для корегування проектно-кошторисної та тендерної документації на суму встановлених змін у твердості породи. Крім того, відобразити дебіторську заборгованість за юридичною особою, щодо якої здійснено безпідставні витрати. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентом-підрядником щодо відшкодування зайвих витрат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт.

Цей пункт є безпідставним, виходячи з наступного. Відповідно до СОУ-Н 10.1.25618095.001,2008 (пункт 8.1.2) кошторисна вартість, визначена у складі інвесторської кошторисної документації, є резервом засобів для фінансування робіт по спорудженню гірничих виробок. На стадії формування договірних цін обєми робіт уточнюються по робочих кресленнях, а на стадій проведення розрахунків за виконані гірничі роботи враховуються зміни умов робіт, зафіксовані в процесі їх виконання двостороннім актом. Фактичні міцності порід відрізняються від передбаченої міцності порід в локальному кошторисному розрахунку.

Згідно листа інституту «Луганськдіпрошахт» від 23.06.2010 № 0919, даним СОУ-Н 10.1.25618095.001,2008 не потрібне узгодження з інститутом змін кошторисів у звязку зі зміною гірничо-геологічних умов, якщо кошторисна вартість не перевищує вартості по локальному кошторису в інвесторській документації. Кошторисний ліміт по проходженню західного відкаточного штреку пласті І3 гор. 790 м повністю не використаний і узгодження (перерахунок вартості) з інститутом «Луганськдіпрошахт» не потрібне.

Роботи по проходженню західного штреку, що подає повітря, виконувалися ПГПП «ШМель» на підставі договору підряду від 30.05.2009 № 29-Т/1-09, укладеного на підставі відкритих тендерних торгів від 22.04.2009. Коригування ціни в односторонньому порядку лише у звязку зі зміною міцності порід не передбачено.

Перерахунок виконаних обємів проходження західного відкаточного штреку пласта І3 за період липень 2009 року березень 2010 року по кошторисній міцності порід і порівняння з фактичними обємами за формою КБ-2В доводить, що вартість робіт за період липень 2009 року березень 2010 року по фактичних міцностях порід і вугілля на 61995,77 грн. менше, ніж вартість тих же обємів робіт по кошторисних міцностях порід і вугілля.

Щодо п. 6 вимоги, то цей пункт є безпідставним, оскільки стосується повноважень Міністерства вугільної промисловості України, а не ДП «Свердловантрацит». Згідно п. 6 Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції, затвердженого ПКМУ від 28.01.2009 № 69, Мінвуглепром до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, у рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на наступний квартал, здійснює їх перерозподіл шляхом коригування їх обсягів (збільшення або зменшення обсягу бюджетних коштів для окремого вугледобувного підприємства) виходячи із суми бюджетних коштів, визначених на 1 гривню прогнозованих збитків, і фактичного обсягу готової товарної вугільної продукції.

У п. 8 вимоги зазначено, що в порушення вимог Указу Президента України від 25.05.2004 № 576/2004 «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати» встановлено збільшення дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок порушення законодавчо визначеного терміну отримання товарів протягом грудня 2009 року січня 2010 року, а саме: відвантаження без попередньої оплати вугілля на загальну суму 1156 тис. грн. та здійснено оплату за перевезення цього вугілля в сумі 43,72 грн., у звязку з чим в обовязковому порядку провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо повернення вищезазначеної суми та в подальшому дотримуватись вимог Указу Президента України від 25.05.2004 № 576/2004.

ДП «Свердловантрацит» належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Рішення Міністерства вугільної промисловості України є обовязковими для виконання керівництвом ДП «Свердловантрацит». Згідно розпорядження Мінвуглепрому від 08.12.2009 № 50-р ДП «Свердловантрацит» зобовязано відвантажити на адресу ДП «Шахта Глибока» 351 тн вугілля, ДП «Шахта Північна» - 1900 тн вугілля. Всупереч зазначеному розпорядженню ДП «Свердловантрацит» уклало договори від 11.12.2009 № 546/3-09, № 547/3-09. Станом на 17.12.2009 попередня оплата за вугілля від зазначених підприємств не надходила. У 2010 році було проведено претензійну роботу зі вказаними підприємствами. На теперішній час борг у сумі 1199716,18 грн. стягнуто за рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2010 та 30.07.2010 стягнуто штрафні санкції в сумі 72009,16 грн.

Щодо п. 9 вимоги. Твердження про несвоєчасне списання дебіторської заборгованості не відповідає дійсності, оскільки навіть в акті перевірки (стор. 19-20) КРУ зазначено, що господарським судом Луганської області провадження у справі про банкрутство ТОВ «Комунсервіс України» припинено 19.03.2010 у звязку з його ліквідацією і що станом на момент ревізії заборгованість підготовлена до списання. Рішення суду про ліквідацію банкрута набрало чинності лише 29.03.2010. Окрім того, названа дебіторська заборгованість знаходилась у податковій заставі як один з активів ДП «Свердловантарцит», тому для її списання потрібно було отримати згоду ДПІ у м. Свердловську. Відповідно до протоколу від 30.06.2010 засідання комісії по списанню дебіторської заборгованості ДП «Свердловантрацит» було прийнято рішення про списання цієї дебіторської заборгованості після звільнення її з податкової застави. Рішення про звільнення з податкової застави активів на загальну суму 24116595 грн. було прийняте ДПІ у м. Свердловську 08.07.2010.

Щодо п. 11 вимоги. На стор. 92-93 акту вказано, що Шахтою ім. Я.М.Свердлова виконувалися прохідницькі роботи на «Центральному конвеєрному уклоні» та «Центральному допоміжному уклоні» власними силами, які відповідно до «Проекту розкриття та підготовки гор. 1200 м», розробленого Луганським інститутом з проектування підприємств вугільної промисловості «Луганськгіпрошахт», визначені як «роботи з капітального будівництва». Відповідно до листа ДВАТ «Луганськдіпрошахт» від 02.03.2010 № 1105, наданого ДП «Свердловантрацит» за рахунок кошторисного ліміту за локальними кошторисами ЛС № 05-01-ГО «Центральний конвеєрний уклін» та ЛС № 05-02-ГО «Центральний допоміжний уклін» проводиться фінансування прохідницької роботи 2-го західного допоміжного уклону (851 м), які проводяться прохідницькими бригадами ВП «ШСУ», та проведення якого передбачалось за рахунок експлуатації, а роботи виконані шахтними бригадами по проходженню центральних уклонів (допоміжного та конвеєрного) відповідно відносяться до експлуатаційних витрат. Таким чином, роботи з проходження зазначених уклонів правомірно заплановано по експлуатаційним витратам, і це не призвело до заниження в обліку шахти активів на суму 2615823,58 грн.

Щодо п. 12 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 та вимоги від 30.08.2010 за № 12-25-14-14/8141.

Позивач не погоджується з висновком КРУ в Луганській області про порушення ним ст. 119 Бюджетного кодексу України про витрачання підприємством бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетному призначенню, а саме: у жовтні 2009 року ВП «Шахта «Червоний партизан» та ВП «Шахта ім. Свердлова» отримано прохідницькі комбайни КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача у кількості 2 одиниці на загальну суму 6492,9 тис. грн., з якої 3246,45 тис. грн. бюджетне фінансування 2008 року. У несвоєчасному отриманні комбайнів вини позивача немає, оскільки порушення строків постачання цих комбайнів сталося через невиконання умов договору ЗАТ «Горлівський машинобудівник» та зменшення бюджетного фінансування у 2008 році. Позивач вважає, що нецільового використання бюджетних коштів встановлено не було, фактично вказаними комбайнами напрацьовано з 10.11.2009 по 01.07.2010 980 м гірничих виробіток по шахті ім. Я.М.Свердлова та з 06.12.2009 по 01.07.2010 725 м гірничих виробіток по шахті «Червоний Партизан».

Крім того, позивач також додатково послався, що він не погоджується з п.10 та 14 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 з наступних підстав.

У п. 10 вимоги зазначено, що ревізією встановлено понаднормове списання вибухових речовин та матеріалів, що призвело до збитків на загальну суму 156,05 тис. грн. У звязку з чим стягнути з осіб, винних у понаднормовому списанні матеріальних цінностей на суму 156,05 тис. грн., шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України. Однак, чинні нормативні документи, на які посилається КРУ, не визначають норм використання чи списання вибухових речовин.

У п. 14 вимоги зазначено, що в порушення розділу 6 «Методики нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на шахтах Держвуглепрому України», розробленої Донецьким науково-дослідним вугільним інститутом та затвердженої 16.01.2001 Мінвуглепромом і погодженої 01.02.2001 головою Державного комітету України з енергозбереження та ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено понаднормове списання вугілля у кількості 237,67 т, що призвело до збитків на загальну суму 123,13 тис. грн. Позивач не погоджується з таким висновком, оскільки його було зроблено на підставі невірно проведеного розрахунку. Комісією, утвореною на ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» станом на 20.09.2010 було проведено натуральний обмір приміщень, що опалюються кожен рік, та встановлено, що фактично за період з 01.04.2009 по 31.12.2009 було витрачено 509 тон вугілля при нормі 615 тон.

Позивач просить скасувати вимоги відповідача від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141 та розпорядження від 27.08.2010 № 25-14/207.

В ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, додатково просив суд визнати протиправними дії заступника начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг КРУ в Луганській області Галяпіної А.В., які полягають у наданні безпідставних та протиправних висновків стосовно встановлених порушень в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Свердловантрацит» за період 2008-2009 роки та 1 квартал 2010 року від 02.07.2010 за № 05-21/20, на підставі яких було прийнято вимогу від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, вимогу від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141 та розпорядження від 27.08.2010 № 25-14/207.

Ухвалою суду від 23.11.2010 позовну заяву Державного підприємства «Свердловантрацит» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в частині вимог щодо скасування пунктів 1, 7, 13, 15 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, а також позовні вимоги щодо визнання протиправними дій заступника начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг КРУ в Луганській області Галяпіної А.В., що полягають у наданні безпідставних та протиправних висновків стосовно встановлених порушень в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Свердловантрацит» за період 2008-2009 роки та 1 квартал 2010 року від 02.07.2010 за № 05-21/20, на підставі яких було прийнято вимогу від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729, вимогу від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141 залишено без розгляду. Ухвалою суду від 08.12.2010 також залишено без розгляду позовні вимоги про скасування розпорядження від 27.08.2010 № 25-14/207.

У судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги щодо скасування пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 та скасування вимоги від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141, надали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, посилаючись на таке. Щодо вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729. П. 2 вимоги - позивачем порушено вимоги Закону України «Про оплату праці», Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками від 03.07.2001, Колективного договору. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців. Крім того, при відсутності власних джерел фінансування для приведення посадових окладів та тарифних ставок у відповідності до вимог законодавства, ДП «Свердловантрацит» у ході проведення ревізії не було надано документів, відповідно до яких воно зверталося до Органу управління для прийняття рішення з цього питання, оскільки згідно п. 3.2 Статуту ДП «Свердловантрацит» здійснює свою діяльність відповідно до рішень Органу управління Міністерства вугільної промисловості України.

Щодо п. 3 вимоги. У штатному розкладі за період з 01.04.2009 по 01.04.2010 встановлено завищені посадові оклади головному геологу, головному маркшейдеру, дільничним маркшейдерам (8 осіб), технікам 1 категорії (3 особи), дільничному геологу, гідрогеологу з порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці», п. 9.5 Галузевої угоди, ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди». Відповідно до ст. 14 цього Закону, зміни і доповнення до галузевої угоди протягом строку її дії можуть вноситись тільки за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному угодою. До ревізії не було надано згоди профспілок працівників вугільної промисловості на зміну умов оплати праці зазначених категорій працівників. Крім того, основними умовами, за виконання яких дозволяється підвищувати оклади керівникам та спеціалістам шахти, є: 1) підвищення окладів повинно узгоджуватися з керівництвом ДП «Свердловантрацит» (п. 6.22 Колективного договору); 2) підвищення повинно проводитись за рахунок та в межах розрахункового фонду оплати праці (п. 6.22 Колективного договору); 3) у відповідності до затверджених планових показників підприємство не отримує коштів Державного бюджету (п. 2 Умов оплати праці). Із зазначених умов було фактично виконано лише 2 відсутність заборгованості з заробітної плати та узгодження з керівництвом ДП «Свердловантрацит». При узгодженні з керівництвом ДП «Свердловантрацит» (лист в.о. генерального директора ДП «Свердловантрацит» ОСОБА_5 від 24.04.2008 № 1-16/105) було підтверджено той факт, що підвищення окладів на 35% Бражинському С.С. та ОСОБА_2 дозволено проводити за умови виконання п. 6.22 Колективного договору та п. 2 Умов оплати праці (додаток до розділу 9 Галузевої угоди). Дві останні умови, за якими дозволяється проводити підвищення окладів у серпні 2009 року, не виконано.

Щодо п. 4 вимоги. Згідно Положень з організації оплати праці на шахті застосовується дві основні системи оплати праці робітників: відрядна та погодинна. На дільниці з видобутку вугілля № 1 ВП «Шахта «Червоний партизан» застосовувалась бригадно-відрядна система оплати праці. Положенням передбачено, що при виконанні відрядних робіт працівнику приходиться виконувати різні роботи та проводити різноманітні операції, для яких розцінки установлюються з урахуванням різних розрядів. У тих випадках, коли робітник за умовами виробництва виконує роботи різних розрядів, оплата його праці повинна здійснюватись по розрядам виконаної роботи, тому що відрядна розцінка визначається розрядом роботи, а не розрядом робітника, який її виконує (абз. 6 розділу «Відрядна система оплати праці» Положення). Але крім вищевказаної оплати відповідно до наказу директора від 01.07.2009 № 728, всім працівникам дільниці (робітникам, інженерно-технічним працівникам) було нараховано доплату до середнього заробітку за видом нарахування 338 «доплата до середнього заробітку в інших випадках». До ревізії не було надано наказ, інші документи, де вказано список осіб, переміщення яких відбувалось, на який строк та куди вони переміщувалися. Таким чином, сума зайво нарахованих та сплачених доплат до дільниці № 1 у липні 2009 року склала 264999,68 грн. На вказану суму зайво нараховано обовязкових платежів до фондів на суму 131704,84 грн. Згідно Положенню про установлення доплат і надбавок до тарифних ставок, посадових окладів робітникам державного підприємства» такі доплати не передбачено.

П. 5 вимоги. Основними умовами тендерної пропозиції в рамках проекту «Розкриття та підготовка горизонту 1200 м запасів пласта І3 ВП «Шахта «Червоний партизан» передбачено, що договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення виконавцем договірної ціни, не передбаченого договором, всі повязані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе виконавець. Під час виконання робіт ніяких коригувань вказаного договору (технічні умови, вартість, наявність додаткових робіт) не було, додаткових угод не укладалось, підрядник (ПГПП «ШМель») зміни твердості породи з замовником (ДП «Свердловантрацит») не узгоджував. Але при закритті актів виконаних робіт була збільшена їх вартість за рахунок збільшення твердості породи, а саме f=10-12. Таким чином, в актах виконаних робіт (ф.КБ-1в) «Проходження горизонтальних виробок західного відкаточного штреку» з серпня 2009 року по березень 2010 року підрядником була застосована розцінка Е35-7-52 замість Е35-7-5, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 161,19 тис. грн.

Щодо посилання на лист інституту «Луганськдіпрошахт» від 23.06.2010 № 0919, то в ньому багато розбіжностей, а саме п. 8.5.7 СОУ-Н10.1.25618095.001:2008 має зовсім інший текст, а п. 8.5.4 вказує на те, що при виникненні додаткових робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, складається акт за участю замовника підрядника та проектної організації, але протягом 2009 року авторський нагляд з боку інституту був відсутній. Що ж до питання «не перевищення кошторисної вартості», проект і вся кошторисна документація не коригувалась з 2003 року.

П. 6 вимоги визначено, що внаслідок не коригування Мінвуглепромом обсягів надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції, підприємством зайво отримано коштів держпідтримки в сумі 15,68 тис. грн., які вимагається повернути до відповідного бюджету. Не йдеться мова про їх перерозподіл шляхом коригування їх обсягів.

Щодо п. 8 вимоги. Незважаючи, що акт ревізії від 02.07.2010 № 05-21/20 підписаний із запереченнями, які надано до КРУ в Луганській області листом від 21.07.2010 № 1-16/189, у них відсутні заперечення з цього питання, тобто ДП «Свердловантрацит» погодилося з висновками, наведеними в акті. Посилання позивача на те, що борг у розмірі 1199716,18 грн. стягнуто за рішенням господарського суду Донецької області 21.07.2010, та 30.07.2010 стягнуто штрафні санкції в сумі 72009,16 грн., свідчить про проведення позовно-претензійної роботи.

Заперечення позивача проти п. 9 вимоги також не приймаються відповідачем. У відповідності до п. п. 5, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, наявна дебіторська заборгованість, яка не відповідає ознакам активів (не існує ймовірності отримання підприємством майбутніх економічних вигод), у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. На дату закінчення ревізії заборгованість підготовлена до списання. У вимозі, яку надано підприємству, лише зазначено, що слід списати з активів підприємства дебіторську заборгованість, яка не відповідає ознакам активів, що утворилася за розрахунками з ТОВ «Комун-сервіс України», про що повідомити КРУ в Луганській області.

Відносно п. 10 вимоги відповідач зазначає таке. Відповідно до § 128.1 розділу 1 «Єдиних правил безпеки при вибухових роботах» на ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» вибухові роботи проводяться згідно з «Паспортами буро-вибухових робіт». Паспорти складені на підставі результатів трьох вибухових спроб. Крім технічних характеристик обєкту, схеми монтажу вибухових робіт та інших обовязкових даних, паспорт містить чітко визначені дані щодо «типу вибухової речовини або вибухового матеріалу» та «норми витрат вибухових речовин або вибухового матеріалу». Тому позиція позивача щодо відсутності норм використання вибухових матеріалів не вірна. Відповідно до § 128.3 розділу 1 «Єдиних правил безпеки при вибухових роботах» в окремих випадках, у звязку зі зміною гірничо-геологічних або інших умов з дозволу представника технічного нагляду дозволяється зменшення маси та кількості зарядів, а не збільшення. Посадові особи ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова», а саме головний інженер ОСОБА_6 та начальник буро-вибухових робіт Іванущенко О.А. в письмових поясненнях, які були надані в ході ревізії, підтвердили перевитрати вибухових матеріалів та детонаторів та пояснили, що причиною перевитрат вибухових матеріалів є проведення вибухових робіт з порушенням технологій та норм витрат вибухових речовин діючих паспортів буро-вибухових робіт. Враховуючи викладене, висновок КРУ про понаднормове використання вибухових речовин та матеріалів на загальну суму 156052,11 грн. є вірним.

Щодо п. 11 вимоги. В період з 01.04.2009 по 01.04.2010 шахтою «ім. Я.М.Свердлова» виконувались прохідницькі роботи на «Центральному конвеєрному уклоні» та «Центральному допоміжному уклоні» власними силами, які відповідно до скоригованого проекту визначені як роботи з капітального будівництва, але фактично оформлені як роботи «з основного видобутку вугілля». Проте станом на 01.04.2010 вищенаведені обєкти не були введені в експлуатацію, роботи з видобутку вугілля на них не проводилися, але при цьому балансова вартість активів шахти, а саме «Незавершеного будівництва» не збільшилася на суму проведених робіт 2615823,58 грн., що призвело до необґрунтованого завищення витрат з виробничої собівартості на відповідну суму, що є порушенням п. 4.4.3 р. 4 Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затвердженої наказом Мінвуглепрому від 31.01.2008 № 48, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо п. 12 вимоги. Постановою КМУ від 05.03.2008 № 129 було затверджено порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу. Пунктом 2 Порядку передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на придбання гірничошахтного, прохідницького та стаціонарного обладнання для їх технічного переоснащення. Пунктом 4 передбачено, що фінансування направляється на придбання обладнання для технічного переоснащення підприємств, яке повинно бути введено в експлуатацію у 2008 році або 1 кварталі 2009 року. ДП «Свердловантрацит» було надано бізнес-плани по технічному переоснащенню обладнання, а саме: технічного переоснащення збірного конвеєрного штреку гор. 1200 м. ВП «Шахта «Червоний партизан» та технічного переоснащення виробіток при підготовці видобувної дільниці лави № 2 ВП «Шахта ім. Свердлова». Але фактично прохідницькі комбайни були отримані у жовтні 2009 року, введені в експлуатацію у листопаді грудні 2009 року і використовуються не у відповідності до цілі, визначеної бізнес-планом (в західному допоміжному уклоні шахти ім. Свердлова та 77 конвеєрному штреку шахти «Червоний партизан». Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти, витрачені не у відповідності до бюджетного призначення, є нецільовим використанням бюджетних коштів. Ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України визначає, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відносно п. 14 вимоги. В ході проведення ревізії було створено комісію у складі працівників ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова», яка провела замірювання опалювальних приміщень та склала відповідні акти. На підставі отриманих у ході здійснення обмірів даних було проведено розрахунок норм витрат палива. Таким чином, посилання позивача про застосування неправильних вихідних даних при розрахунку норм витрат палива не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон № 2939) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування (ч. 2).

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (ч. 5).

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 6).

Стаття 11 Закону № 2939 визначає, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року (далі Порядок), визначено процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у субєктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших субєктів господарювання.

Згідно п. 2 Порядку, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності обєкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п.п. 45-46 Порядку, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам обєкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається обєкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей обєкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Судом установлено, що позивач ДП «Свердловантрацит» є юридичною особою, заснований на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 07.03.2003 № 117 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України відповідно до Указів Президента від 25.07.2005 № 1123 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю», від 05.10.2005 № 1417 «Питання Міністерства вугільної промисловості України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 № 417-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств».

Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області відповідно до п. 2.31 Плану роботи ГоловКРУ України на 2 квартал 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Свердловантрацит» та його відокремлених підрозділів (у звязку з проведенням державного аудиту ДП «Свердловантрацит» за 2008 рік та 1 півріччя 2009 року, ревізією охоплено період з 01.04.2009 по 31.03.2010), якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 02.07.2010 № 05-21/20.

На підставі зазначеного акту ревізії відповідачем винесено вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 та від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141.

Позивач не згоден з п. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 та вимогою від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141, про що повідомив відповідача у своїх запереченнях.

Суд вважає, що заперечення позивача проти отриманих вимог частково заслуговують на увагу.

Пунктом 2 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 позивачеві визначено провести донарахування та виплати працівникам підприємства заробітної плати у звязку з тим, що розрахункова різниця між фондом оплати праці за вимогами Галузевої угоди та фондом оплати праці за встановленими посадовими окладами, тарифними ставками працівників підприємства з урахуванням коефіцієнту співвідношення мінімального посадового окладу за вимогами Галузевої угоди та мінімального окладу робітникам 1 розряду склала 44417,1 тис. грн.

У пункті 3 цієї вимоги зазначено, що в штатному розписі за період з 01.04.2009 по 01.04.2010 були завищені посадові оклади працівникам шахт у сумі 64,48 тис. грн., у тому числі ВП «Шахта «Червоний партизан» - 2,20 тис. грн. Внаслідок цього на необґрунтовано нараховану та виплачену суму заробітної плати зайво нараховано та сплачено обовязкових платежів до фондів на загальну суму 31,5 тис. грн. У звязку з наведеним вжити заходів щодо стягнення зайво сплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно та провести коригування в бік зменшення заборгованості перед фондами. Провести перерахунок та взаємозвірки щодо сум внесків до фонду та повернути зайво сплачені кошти, в іншому випадку відшкодувати витрати за рахунок винної особи.

Пунктом 4 вимоги позивача зобовязано вжити заходів щодо стягнення зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку і розмірах, встановлених ст. ст. 127, 136 КЗпП України та провести коригування в бік зменшення заборгованості перед фондами соціального страхування на суму зайво нарахованих внесків; в іншому випадку відшкодувати порушення за рахунок винної особи, яка допустила зайві грошові виплати.

С приводу вказаних пунктів вимоги суд виходить з наступного.

Главою 3 Кодексу законів про працю України та Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 3356-XII передбачений порядок укладення, забезпечення здійснення та контролю за виконанням колективного договору. Статтею 12 КЗпП України передбачено, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинними профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

При цьому, статтею 19 КЗпП України зазначено, що контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали у порядку, визначеному цим колективним договором. Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду. Аналогічні положення містяться також у статті.15 Закону України «Про колективні договори і угоди». Крім цього, частиною 3 статті 2 цього Закону передбачено, що угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.

Статтею 259 КЗпП України передбачено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх обєднання.

Статтею 35 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:

- Міністерство праці України та його органи;

- фінансові органи;

- органи Державної податкової інспекції;

- професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Положенням «Про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 50 передбачено, що Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому. Основними завданнями Держнаглядпраці у тому числі є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, при цьому відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Таким чином, як убачається з вищевикладених правових норм, органи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, на відміну від субєктів, зазначених у ст. 35 Закону України «Про оплату праці», відповідно до покладених на них завдань та компетенції, позбавлені права перевірки субєктом господарювання питань, повязаних з виконанням умов колективного договору та галузевих угод.

Отже, КРУ в Луганській області, перевіряючи питання щодо дотримання умов оплати праці позивачем, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені законодавством.

Суд зауважує, що КРУ в Луганській області в даному випадку повинно було діяти відповідно до пункту 19 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 № 550, яким передбачено, що якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування обєкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що КРУ в Луганській області проведено перевірку правильності нарахування та виплати працівникам позивача заробітної плати з перевищенням наданих законом повноважень, а тому пункти 2, 3 та 4 вимоги підлягають скасуванню.

Пунктом 5 вимоги ДП «Свердловантрацит» визначено вжити заходів до ДВАТ «Інститут Луганськдіпрошахт» для корегування проектно-кошторисної та тендерної документації на суму встановлених змін у твердості породи. Крім того, відобразити дебіторську заборгованість за юридичною особою, щодо якої здійснено безпідставні витрати. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентом підрядником щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт.

Судом установлено, що в 2009 році ДП «Свердловантрацит» уклало договір підряду від 30.05.2009 № 29-Т/1-09 та виконання гірничо-прохідних робіт на загальну суму 7142953 грн. з ПГПП «Шмель» на підставі відкритих тендерних торгів, які проводилися 22.04.2009. Договірна ціна узгоджена динамічною.

Вказані роботи проводились у рамках проекту «Розкриття та підготовка горизонту 1200 м запасів пласта І3 ВП «Шахта «Червоний партизан», розроблений ДВАТ «Інститут Луганськдіпрошахт» (гірничі виробітки західного відкаточного штреку пласта І3 горизонту 790 м твердість порід 7-9). Згідно п. 8.1.2 СОУ-Н10.1.25618095.001:2008 «Особливості визначення вартості будівництва вугільних шахт» (далі СОУ-Н), кошторисна вартість гірничих робіт, яка визначається у складі інвесторської кошторисної документації є резервом коштів для фінансування робіт по спорудженню гірничих виробок і використовується на всіх подальших етапах: для планування капітальних вкладень, проведення тендерів, при складанні позиційних списків.

У п. 8.5.1 СОУ-Н зазначено, що на гірські роботи встановлюються динамічні договірні ціни, у звязку з тим, що не всі обєми робіт, характер і методи їх виконання можуть бути точно визначені при узгодженні договірної ціни. На стадії формування договірних цін обєми гірських робіт уточнюються за робочими кресленнями, виданими замовником «До виробництва робіт», у п. 8.5.7. вказано: на стадії проведення розрахунків за виконані гірські роботи враховуються зміни умов виробництва робіт, зафіксовані в процесі їх виконання двостороннім актом (замовник, підрядник).

Відповідачем у даному випадку фактично проводилася перевірка правильності визначення ціни у підрядному договорі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури.

Відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 N 39, основними напрямами контролю є:

- обґрунтованість (наявність законних підстав) виділення коштів на проведення будівництва;

- дотримання вимог чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- дотримання вимог чинного законодавства при укладанні контрактів (договорів);

- забезпечення та наявність проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

- стан розрахунків між замовником і підрядником та правильність відображення фінансово-господарських операцій, пов'язаних з будівництвом у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

- правильність визначення вартості будівництва (вартість будівельно-монтажних робіт; правильність визначення розміру коштів на утримання служби замовника, організацію будівництва, авторський нагляд, виконання проектно-вишукувальних робіт; витрати, пов'язані з пусконалагоджувальними роботами та комплектацією устаткуванням і матеріалами, тощо).

Розділом 8 Методичних рекомендацій передбачено, що до вартості належать витрати, передбачені зведеним кошторисним розрахунком. При перевірці вартості слід перевірити: правильність визначення розміру витрат на утримання служби замовника; авторський нагляд; виконання проектно-вишукувальних робіт; витрати, пов'язані з пусконалагоджувальними роботами та комплектацією устаткування; вартість виконання будівельно-монтажних робіт (розцінки, показники, вартість матеріалів).

Таким чином, при проведенні ревізії посадові особи органів Державної контрольно ревізійної служби перевіряють вартість виконаних робіт на відповідність їх зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.

Згідно п. 7 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, у ході підготовки до ревізії посадовими особами служби складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції служби.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення контролю за визначенням вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1210, контроль за визначенням вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснює інспекція з контролю за визначенням вартості будівництва об'єктів (далі - Держцінбудінспекція) у складі Держбуду.

Відповідно до п. 19 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

У відповідності з Законом України «Про ціни і ціноутворення» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1210, контроль за визначенням вартості, в тому числі дотримання всіма учасниками будівництва діючого порядку ціноутворення, здійснюється Держбудом України, для чого при Комітеті створена Інспекція з контролю за визначенням вартості будівництва обєктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій (Держбудінспекція). При виконанні перевірок Державною контрольно ревізійною службою в Україні щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів на будівництві та ремонтів обєктів необхідно керуватися Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні», де статтею 2 передбачено, що «головним завданням ДКРС в Україні є здійснення державного контролю за витрачанням державних коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності».

Фактично відповідач в ході ревізії здійснив перевірку зведеного кошторисного розрахунку вартості, тобто здійснив перевірку визначення вартості будівництва.

Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що питання контролю за визначенням вартості не належить до компетенції Контрольно ревізійного управління в Луганській області, а тому п.5 вимоги підлягає скасуванню.

У п. 6 оскаржуваної вимоги вказано, що сума зайво отриманих ДП «Свердловантрацит» у 2009 році коштів державного бюджету внаслідок завищення потреби в них складає 15,68 тис. грн., у звязку з чим внести зміни до Плану використання бюджетних коштів на 2010 рік та погодити з головним розпорядником бюджетних коштів Міністерством вугільної промисловості зменшення бюджетних асигнувань по КПКВ 1301090 «Державна підтримка вугледобувних підприємств (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції.

Відповідно до п. 2 Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам (включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля) на часткове покриття витрат із собівартості продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 69, Мінвуглепром здійснює розподіл бюджетних коштів між вугледобувними підприємствами державної форми власності, у тому числі господарськими товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, незалежно від того, який субєкт управління обєктами державної власності здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави (далі - господарські товариства), якщо обсяг готової товарної вугільної продукції за прогнозованими цінами не покриває витрат з її собівартості.

Згідно п. 6 цього Порядку, Мінвуглепром до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, у рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на наступний квартал, здійснює їх перерозподіл шляхом коригування їх обсягів (збільшення або зменшення обсягу бюджетних коштів для окремого вугледобувного підприємства) виходячи із суми бюджетних коштів, визначених на 1 гривню прогнозованих збитків, і фактичного обсягу готової товарної вугільної продукції.

Таким чином, вимоги у п. 6 стосуються повноважень Міністерства вугільної промисловості України, а не ДП «Свердловантрацит», а тому цей пункт вимоги 6 підлягає скасуванню.

У п. 8 вимоги зазначено, що в порушення вимог Указу Президента України від 25.05.2004 № 576/2004 «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати» встановлено збільшення дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок порушення законодавчо визначеного терміну отримання товарів протягом грудня 2009 року січня 2010 року, а саме: відвантаження без попередньої оплати вугілля на загальну суму 1156 тис. грн. та здійснено оплату за перевезення цього вугілля в сумі 43,72 грн., у звязку з чим в обовязковому порядку провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо повернення вищезазначеної суми та в подальшому дотримуватись вимог Указу Президента України від 25.05.2004 № 576/2004.

Відповідачем помилково застосовано положення вказаного Указу Президента, оскільки, як убачається з його змісту, вжити заходів до погашення заборгованості з заробітної плати зобовязано Кабінет Міністрів України та інші органи влади, а не підприємства.

ДД «Свердловантрацит» засноване згідно наказу Мінпаливенерго України від 07.03.2003 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості. Рішення Міністерства вугільної промисловості України є обовязковими для виконання ДП «Свердловантрацит».

Судом установлено, що відповідно до графіка забезпечення побутовим паливом, який є додатком до Розпорядження Мінвуглепрому від 08.12.2009 № 50-р ДП «Свердловантрацит» зобовязано відвантажити на адресу ДП «Шахта Глибока» 351 тону вугілля, ДП «Шахта Північна» - 1900 тон вугілля.

За договором постачання від 11.12.2009 № 546/3-09, укладеним між ДП «Свердловантрацит» та ДП «Шахта Північна», постачальник зобовязався поставляти покупцю вугільну продукцію на умовах 100-відсоткової попередньої вартості вугілля. Додатковою угодою від 28.12.2009 № 2 змінено умови оплати, а саме розрахунки за вугілля здійснюються покупцем протягом 15 календарних днів з дати відвантаження товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Аналогічно за договором постачання від 11.12.2009 № 547/3-09, укладеним між ДП «Свердловантрацит» та ДП «Шахта Глибока», постачальник зобовязався постачати покупцеві вугільну продукцію на умовах 100-відсоткової попередньої вартості вугілля. Додатковою угодою № 2 від 28.12.2009 змінено умови оплати, а саме розрахунки за вугілля здійснюються покупцем протягом 15 календарних днів з дати відвантаження товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

17.12.2009 на адресу ДП «Свердловантрацит» була надіслана телеграма за підписом Міністра вугільної промисловості України, в якій він звертав увагу керівництва ДП «Свердловантрацит» на невиконання Розпорядження Мінвуглепрому від 08.12.2009 № 50-р щодо постачання шахтам, що готуються до ліквідації (3 група), вугілля відповідно до укладених угод та зобовязав у триденний термін виконати вищезазначене розпорядження і надати письмове пояснення стосовно зволікання його виконання та графіки відвантаження вугілля. ДП «Свердловантрацит» почало відвантаження вугільної продукції 29.12.2009. Станом на 01.03.2010 оплату поставлено продукції здійснено не було.

17.02.2010 на адресу ДП «Шахта Глибока» була надіслана претензія за № 9-2/10, на адресу ДП «Шахта Північна» - претензія за № 9/1-10.

На цей час борг у розмірі 1199716,18 грн. стягнуто за рішенням Господарського суду Донецької області 21.07.2010 та 30.07.2010, крім того, стягнуто штрафних санкцій у розмірі 72009,16 грн.

На підставі наведено, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень, зазначених у п. 8 вимоги, а тому цей пункт підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 9 оскаржуваної вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 позивача зобовязано вжити заходів щодо списання з обліку безнадійної дебіторської заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства і обліковувати не менше, як три роки на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за № 725/4018 визначає поняття безнадійної дебіторської заборгованості як поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності (п. 4).

Згідно п. 11 вищезазначеного Положення, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Інструкція про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства).

Інструкцією передбачено, що рахунок 07 «Списані активи» призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей.

Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.

Рахунок 07 «Списані активи» має такі субрахунки:

071 «Списана дебіторська заборгованість»

072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Судом установлено, що у ДП «Свердловантрацит» виникла дебіторська заборгованість за договором з ТОВ «Комунсервіс України» № 5/1-05 поступки права вимоги в сумі 24116595 грн. Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.03.2010 по справі № 22/56б про банкрутство ТОВ «Комунсервіс України» припинено у звязку з його ліквідацією.

Вказана дебіторська заборгованість знаходилась у податковій заставі, як один з активів ДП «Свердловантрацит».

Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ активи платника податків звільняються з податкової застави з дня визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності чи у звязку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом.

Згідно протоколу засідання комісії по списанню дебіторської заборгованості ДП «Свердловантрацит» від 30.06.2010 було прийнято рішення про списання цієї дебіторської заборгованості після звільнення її з податкової застави. Рішенням ДПІ у м. Свердловську від 08.07.2010 № 12/24 окремі активи ДП «Свердловантрацит» частково звільнено з податкової застави на загальну суму 24116595 грн., а саме дебіторська заборгованість ТОВ «Комунсервіс України» (договір про поступку вимог від 14.01.2005 № 5/1-05).

У відповідності до п. п. 5, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, наявна дебіторська заборгованість, яка не відповідає ознакам активів (не існує ймовірності отримання підприємством майбутніх економічних вигод), у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

На дату закінчення ревізії заборгованість позивачем підготовлена до списання.

У вимозі, яку надано підприємству, лише зазначено, що слід списати з активів підприємства дебіторську заборгованість, яка не відповідає ознакам активів, що утворилася за розрахунками з ТОВ «Комун-сервіс України», про що повідомити КРУ в Луганській області.

Таким чином вимога позивача про скасування цього пункту 9 не підлягає задоволенню.

Пунктом 10 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 визначено стягнути з осіб, винних у понаднормовому списанні матеріальних цінностей (вибухових речовин та матеріалів) на суму 156,05 тис. грн., шкоду, в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 21 Гірничого закону від 06.10.1999 № XIV проведення на гірничих підприємствах підривних робіт або робіт з вибуховими матеріалами здійснюється відповідно до єдиних правил безпеки при підривних роботах за наявності дозволу, який видають органи гірничого нагляду.

У разі проведення вибухових робіт на гірничих підприємствах застосовуються вибухові матеріали, занесені до переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва і застосування, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.

Підприємства, що проводять підривні роботи, зобов'язані мати склади та інші спеціальні місця для зберігання вибухових матеріалів, засоби їх перевезення та охорони, документацію, а також персонал відповідно до вимог, передбачених законодавством України.

Відповідно до § 128.1 розділу 1 «Єдиних правил безпеки при вибухових роботах» на ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» вибухові роботи проводяться згідно з «Паспортами буро-вибухових робіт».

Згідно § 128.2 розділу 1 «Єдиних правил безпеки при вибухових роботах» паспорти повинні затверджуватися керівником шахти, рудника, карєру і т.п. того підприємства, яке веде вибухові роботи. Паспорти складаються на підставі результатів не менш як трьох вибухових спроб. Паспорт повинен містити: а) схему розташування шпурів або зовнішніх зарядів, найменування ВР та СІ; дані про спосіб зарядження, число шпурів, їх глибину та діаметр, масу та конструкцію зарядів та бойовиків, послідовність та кількість прийомів підривання зарядів, матеріал гатки та її довжина, довжини запалювальних та контрольних трубок (контрольного відрізку вогнепровідного шнура); схему монтажу підривної (електропідривної) мережі зі вказівкою уповільнень, довжини (опору) схеми та часу провітрювання забою та інші дані.

Таким чином, паспорт містить визначені дані щодо типу вибухової речовини або вибухового матеріалу та норми витрат вибухових речовин або вибухового матеріалу. Тому позиція позивача щодо відсутності норм використання вибухових матеріалів не вірна.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, наказами позивача від 05.08.2009 № 463 та від 20.11.2009 № 687 за допущені порушення паспорта буро-вибухових робіт, нераціональне використання вибухових матеріалів і низьку технологічну дисципліну ряд працівників позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Також не заслуговує на увагу суду посилання позивача про економію вибухових матеріалів на окремих дільницях шахти з огляду на наступне. Відповідно до § 128.3 розділу 1 «Єдиних правил безпеки при вибухових роботах» в окремих випадках, у звязку зі зміною гірничо-геологічних або інших умов з дозволу представника технічного нагляду дозволяється зменшення маси та кількості зарядів, а не збільшення.

Враховуючи викладене, висновок КРУ про понаднормове використання вибухових речовин та матеріалів на загальну суму 156052,11 грн. є вірним, а тому вимога позивача про скасування цього пункту 10 не підлягає задоволенню.

Пунктом 11 вимоги позивача зобовязано відкоригувати методом сторно суму 2615,82 тис. грн. по дебету рахунка 23 «Виробництво» та віднести на збільшення субрахунку 151 «Капітальне будівництво».

Протягом періоду з 01.04.2009 по 01.04.2010 позивачем виконувалися прохідницькі роботи на «Центрульному конвеєрному уклоні» та «Центральному допоміжному уклоні» власними силами, які відповідно до Проекту відкриття та підготовки гор. 1200 м Шахта ім. Я.М.Свердлова ДП «Сверловантрацит», замовлення № 6058, розробленого Луганським інститутом з проектування підприємств вугільної промисловості «Луганськдіпрошахт» визначені як «роботи з капітального будівництва».

Фактично всі прохідницькі роботи на «Центральному конвеєрному уклоні» та «Центральному допоміжному уклоні» оформлені як роботи «з основного видобутку вугілля», а витрати, понесені шахтою внаслідок виконаних робіт у бухгалтерському обліку відповідно до Журналу-ордеру № 5 обліковуються по дебету рахунку 23 «Виробництво» у сумі 2615823,58 грн.

Відповідно до п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, у статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», 16 «Витрати», 30 «Біологічні активи».

Пунктом 37 цього Положення визначено, що чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Згідно п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, у статті «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

У статті «Інший додатковий капітал» відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу (п. 40 Положення).

Оформлення позивачем проведених робіт на «Центрульному конвеєрному уклоні» та «Центральному допоміжному уклоні» як робіт «з основного видобутку вугілля», а не як «робіт з капітального будівництва» (станом на 01.04.2010 обєкти не введені в експлуатацію) призвело до заниження на обліку шахти активів, а саме «Незавершеного будівництва» в сумі 2615823,58 грн., що є порушенням ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

За таких обставин позовні вимоги в частині скасування пункту 11 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 не підлягають задоволенню.

Пунктом 12 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 ДП «Свердловантрацит» зобовязано повернути використані не за цільовим призначенням кошти в сумі 3246,45 тис. грн. за рахунок власних (не бюджетних) коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації «Інші надходження».

Судом установлено, що 10.10.2009 за товарно-транспортними накладними та накладними № 000354, № 000355 ДП «Свердловантрацит» отримало 2 прохідницьких комбайни КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 на загальну суму 6492900 грн., з яких 3246450 грн. бюджетне фінансування 2008 року. Для придбання вказаних комбайнів були виділені кошти за КПКВ 1301100 «Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку камяного вугілля…».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 № 129 затверджено Порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу (далі Порядок № 129).

Порядок № 129 визначає механізм використання у 2008 році коштів, передбачених Мінвуглепрому у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання…».

Згідно п. 2 Порядку № 129, бюджеті кошти спрямовуються на придбання гірничошахтного, прохідницького та стаціонарного обладнання для їх технічного переоснащення.

Пунктом 4 передбачено, що фінансування направляється на придбання обладнання для технічного переоснащення підприємств, яке повинно буде введено в експлуатацію у 2008 році або 1 кварталі 2009 року, для технічного переоснащення підприємств здійснюється за умови постачання цього обладнання безпосередньо його виробником.

ДП «Свердловантрацит» було надано бізнес-плани з технічного переоснащення обладнання, а саме: технічного переоснащення збірного конвеєрного штреку гор. 1200 м ВП «Шахта «Червоний Партизан» та технічного переоснащення виробіток при підготовці видобувної дільниці лави № 2 ВП «Шахта ім. Свердлова». Бізнес-плани були розглянуті Міністерством вугільної промисловості, пройшли конкурсний відбір та затверджені.

27.05.2008 за результатами відкритих торгів було укладено договір № 02-01/1-166 між Міністерством вугільної промисловості України, ДП «Свердловантрацит» та ЗАТ «Горлівський машинобудівник» про закупівлю прохідницьких комбайнів КПД.00.00.000-16/16 ТУУ29.5-00174065-145-2003 у кількості двох одиниць вартістю по 3246450 грн. кожен на загальну суму 6492900 грн.

21.08.2008 платіжними дорученнями від 20.08.2008 № 6, № 7 ДП «Свердловантрацит» перерахувало на рахунок ЗАТ «Горлівський машинобудівник» 50% попередньої оплати, всього в сумі 3246450 грн.

Протягом 90 календарних днів з моменту перерахування грошових коштів виконавець повинен був доставити товар на склад або на станцію платника згідно п. 4.1 договору. Однак, це зобовязання ЗАТ «Горлівський машинобудівник» не виконав, у звязку з чим ДП «Свердловантрацит» був змушений звернутися з позовом до господарського суду Донецької області.

01.10.2009 року господарським судом Донецької області було прийняте рішення про зобовязання виконати умови договору. Прохідницькі комбайни, як зазначено вище, були отримані позивачем 10.10.2009.

На час поставки комбайнів роботи, на яких планувалося їх використовувати, вже були проведені.

Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001, нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним визначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обовязковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Суд вважає, що у даному випадку відсутнє нецільове використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, оскільки позивачем отримані кошти було перераховано на придбання товару у порядку та строки, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 № 129, однак товар було отримано тільки у 2010 році не з вини позивача, а тому 12 пункт вимоги підлягає скасуванню. З цих же підстав підлягає скасуванню і вимога Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141.

У п. 14 вимоги від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 зазначено стягнути з осіб, винних у понаднормовому списанні вугілля на суму 123,13 тис. грн. шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до п. 3 «Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 (далі Загальне положення), норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації (далі - підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання.

Згідно п. 4 Загального положення, відповідальність за розроблення і додержання норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на рівні підприємства несе керівник підприємства. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах забезпечується енергетичними, технологічними або іншими службами залежно від специфіки виробництва. Працівники цих служб підлягають першочерговому матеріальному заохоченню за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів у рамках економічного механізму енергозбереження.

Ревізією достовірності списання вугілля на котельні ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» за період з 01.04.2009 по 31.12.2009 встановлено, що списання вугілля на котельню шахти проводилося за «Розрахунком потреби палива на котельню ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» на 2009 рік», підписаним від імені заступника директора з господарських питань Гудзь Л.П., теплотехніка ОСОБА_3 та затвердженим від імені директора Романюка М.Ф., яким визначена загальна норма витрат вугілля на 2009 рік 932 тони.

У ході ревізії комісією у складі: в.о. заступника директора з економічних питань Чабан І.Л., заступника директора з господарських питань Гудзь Л.П., теплотехніка ОСОБА_8 проведено новий розрахунок кількості вугілля, потрібного на виробничо-технічні потреби по ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» на 2009 рік у відповідності до вимог «Методики нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на шахтах Держвуглепрому України», за яким встановлена норма витрат вугілля на 2009 рік у кількості 574,18 тон.

Внаслідок списання вугілля на виробничо-технічні потреби в період з 01.04.2009 по 31.12.2009 за нормами, визначеними на підприємстві на 2009 рік, понаднормово списано вугілля у кількості 237,67 т на суму 123133,10 грн., чим завдано збитків шахті на зазначену суму.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що розрахунок норм використання вугілля було здійснено на підставі помилкових даних щодо обємів опалювальних приміщень.

Позивачем не заперечується та обставина, що обмірювання опалювальних приміщень здійснювалося комісією у складі працівників ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова», при цьому не були враховані окремі опалювальні площі.

Розрахунок ревізора базувався на наданих підприємством даних. Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог про скасування пункту 14 вимоги не вбачається. Вимога від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 в цій частині є обґрунтованою, винесеною відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 21.01.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 26.01.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Свердловантрацит» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області задовольнити частково.

Скасувати пункти 2, 3, 4, 5, 6, 8, 12 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 13.08.2010 № 12-05-14-14/7729 та вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 30.08.2010 № 12-25-14-14/8141.

У задоволенні решти позовних вимог ДП «Свердловантрацит» відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26 січня 2011 року.

Суддя О.П. Островська