Рішення № 135456259, 06.04.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8865/25

2/214/692/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №214/8865/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «ФК «ЕЙС» Поляков О.В. звернувся до суду з позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023, у загальному розмірі 28 382,87 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 499,25 грн., заборгованості за процентами - 22 883,62 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 03.08.2023 між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №892642273 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ОСОБА_1 через мережу Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно, без примусу та тиску, подав відповідну заявку на отримання коштів. У заявці зазначено його персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний код, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перед погодженням заявки на кредитування перевірило зазначені дані позичальника та належність платіжної картки особі, що подавав заявку, з метою ідентифікації.

Позичальник ОСОБА_1 підписав кредитний договір 03.08.2023 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «DVHD-9733», ввівши його у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та підтвердивши дію кнопкою «Так», що є юридичним підтвердженням підписання договору. Після підписання договору, 03.08.2023, кредитор ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 500,00 грн., чим виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту в повному обсязі. Проте ОСОБА_1 не виконав належним чином кредитні зобов`язання щодо повернення кредиту у визначений строк, що призвело до виникнення заборгованості у загальному розмірі 28 382,87 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 499,25 грн., заборгованості за процентами - 22 883,62 грн.

28.11.2018 між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та ряд додаткових угод до нього, відповідно до яких ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023, укладеним між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Надалі, 30.10.2023 між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №30/1023-01 та Реєстр прав вимог №2 від 10.10.2024, відповідно до умов яких позивачу відступлено право вимоги грошових коштів до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023 у загальному розмірі 14 453,07 грн., що включає: заборгованості за тілом кредиту - 5 499,25 грн., заборгованості за процентами - 8 953,82 грн.

У подальшому, 08.07.2025 відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором №892642273 від 03.08.2023 було здійснено від ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» за Договором факторингу №08/07/25-Е у загальному розмірі 28 382,77 грн., що включає: заборгованості за тілом кредиту - 5 499,25 грн., заборгованості за процентами - 22 883,87 грн.

З огляду на те, що відповідач наявну заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не погашає, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, чим порушує законні права та інтереси ТзОВ «ФК «ЕЙС», тому позивач, будучи дійсним кредитом, вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, із частковим задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.

Витребувані докази надійшли на електронну пошту суду 05.11.2025.

Представник позивача - Поляков О.В. про свою участь у судовому засіданні не заявив, водночас у клопотанні, поданому разом із позовною заявою, просив здійснити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.7 розворот).

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позов у межах встановленого процесуального строку не скористався, будучи достеменно обізнаним про перебування справи на розгляді суду та про зміст заявлених до нього вимог.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також належне повідомлення відповідача та відсутність відзиву у встановлений судом строк, суд вважає можливим ухвалити рішення по справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд доходить висновку про можливість задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 03.08.2023 між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №892642273 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового персонального ідентифікатора «DVHD-9733», який він ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи. За допомогою мережі Інтернет, ОСОБА_1 перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідно до п.2.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Як випливає з п.п.2.2-2.4 кредитного договору №892642273, сума кредитного ліміту, визначена в п.2.1 договору, є максимальною сумою кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може перебувати у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за вищезазначеним договором у сумі 5 500,00 грн., одразу після укладення договору; дисконтний період користування кредитом складає 17 днів, тобто до 20.08.2023. Другий та наступні транші надаються позичальнику протягом дисконтного періоду на умовах, передбачених договором. Загальна сума кредиту за договором визначається як сума всіх траншів, наданих позичальнику протягом строку дії договору.

Відповідно до п.3.1 договору, позичальнику надається дисконтний період користування кредитом, протягом якого він має право збільшувати суму кредиту (отримувати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання відповідної операції в особистому кабінеті, а також частково погашати суму кредиту. На момент укладення договору тривалість дисконтного періоду користування кредитом становила 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду визначається відповідно до п.7 договору. У разі надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії та тривалість дисконтного періоду автоматично продовжуються на кількість днів, що відповідає різниці між датою укладення договору та датою фактичного надання першого траншу.

На момент укладення договору сторони дійшли згоди, що орієнтовною датою погашення загальної суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 20.08.2023, тобто протягом 17 (сімнадцяти) днів від дати отримання позичальником першого траншу (п.7.1 договору).

Відповідно до п.8.1 договору, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено. Процентні ставки за договором є фіксованими та не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку на шкоду позичальнику (п.8.2). Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника щодо сплати процентів визначаються фактичними днями користування кредитом наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 20.08.2023 включно проценти нараховуються за річною ставкою 748,25 %, що на день укладення договору становить 2,05% від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка) (п.8.3.1). У разі, якщо позичальник вчинить дії, передбачені п.1.9.3 договору щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 20.08.2023 проценти нараховуються за річною ставкою 747,34%, що на день укладення договору становить 2,05% від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка) (п.8.3.2).

Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4).

У разі здійснення починальником двох та більше пролонгацій, кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. Проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору (п.8.5).

Таким чином, сторони узгодили, що у разі непогашення позичальником заборгованості у повному розмірі, у тому числі протягом дисконтного періоду, строк дії кредитного договору буде автоматично продовжено, до фактичної дати його повернення.

Як випливає з п.4 кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 підписанням кредитного договору підтвердив, що перед його укладенням йому у чіткій та зрозумілій формі була надана інформація: за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; в ч.ч.1-2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; розміщена на веб-сайті кредитодавця. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з усіма Правилами надання грошових коштів у позику ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст.628-629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі в електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або які надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, коли зміст правочину зафіксовано у кількох документах, його зміст може бути підтверджений шляхом посилання одного з таких документів на інші, якщо інше не передбачено законом (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису чи іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, визначених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3).

Аналіз положень зазначених норм дозволяє зробити висновок, що будь-який правочин, укладений на підставі ЦК України, може бути вчинений в електронній формі. Договір, укладений в електронній формі, має юридичну силу письмового договору (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Такі висновки підтверджуються практикою Верховного Суду, зокрема постановами: від 09.09.2020 у справі №732/670/19; від 23.03.2020 у справі №404/502/18; від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір №892642273 від 03.08.2023 дійсно укладений сторонами правочину - ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач ОСОБА_1 суду не надав, як і не спростував факт укладення договору. Акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором, є доведеним обсягом наявних у справі доказів, у т.ч. довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та є черговим свідченням волевиявлення відповідача на укладення договору.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_1 - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Судовим розглядом також встановлено, що ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023 належним чином, здійснивши 03.08.2023 перерахування коштів шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 у сумі 5 500,00 грн., зазначену ним під час укладення договору в заяві на отримання грошових коштів у кредит. Належне виконання зобов`язань підтверджується відповіддю АТ «ВСТ БАНК» за вих. №3835-БТ від 27.10.2025, наданою на виконання ухвали суду від 22 вересня 2025 року в частині витребування доказів, з якої слідує, що картку № НОМЕР_2 було емітовано АТ «ВСТ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 , також, підтверджена операція по надходженню грошових коштів на суму 5 500,00 грн. (03.08.2023), та зазначено, що номер мобільного телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером зазначеної особи та міститься в його анкетних даних (а.с.111-113).

Таким чином, на підставі аналізу наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом виконання ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язань за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023перед ОСОБА_1 , а також факту отримання останнім кредитних коштів у сумі 5 500,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судовим розглядом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023 належним чином не виконав. З розрахунків заборгованості, проведених 17.10.2023 ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», вбачається, що станом на 17.10.2023 заборгованість за вказаним договором становила: заборгованість за тілом кредиту - 5 499,25 грн.; заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом - 8 953,82 грн. Разом з тим, аналізом наданого позивачем розрахунку судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 частково здійснив погашення заборгованості, а саме: 14.08.2023 - 1 240,25 грн. (зараховано на проценти) + 0,75 грн. (зараховано на тіло кредиту). Протягом періоду з 03.08.2023 до 13.09.2023 нарахування процентів здійснювалося за дисконтною ставкою у розмірі 2,05% від суми кредиту за кожний день користування, що становило 112,75 грн. на день при строку кредитування 17 днів. Починаючи з 17.09.2023, на заборгованість за кредитом нараховувалися проценти за стандартною ставкою у розмірі 2,98% від суми залишку заборгованості, що становило 163,88 грн. на день, до 10.01.2024. Загальна сума заборгованості станом на 10.01.2024 становила 28 382,87 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 499,25 грн., заборгованість за процентами - 22 883,62 грн.(а.с.82-86).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Разом з тим, 28.11.2018 між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до нього, відповідно до яких ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023, укладеним із ОСОБА_1 . Надалі, 10.10.2024 ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги за цим договором на користь ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за Договором факторингу №10/1024-01 та Реєстром прав вимог №2 у сумі 14 453,07грн. (тіло кредиту - 5 499,25 грн., проценти - 8 953,82 грн.) (а.с.63 розворот). 08.07.2025 ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги за зазначеним кредитним договором на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» за Договором факторингу №08/07/25-Е у загальному розмірі 28 382,87 грн. (тіло кредиту - 5 499,25 грн., проценти - 22 883,62 грн.) (а.с.72 розворот).

Умовами укладених договорів факторингу між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», між ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», між ТзОВ «ФК «ЕЙС» та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передбачено право розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд, зокрема, відступати право вимоги на користь третіх осіб. Копії зазначених договорів факторингу містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, що підтверджує їх укладення, а також копії витягів з Реєстру прав вимоги укладених договорів факторингу. Укладення договору факторингу між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до виникнення кредитних правовідносин відповідача не свідчить про недійсність передачі прав вимоги новому кредитору, оскільки на момент укладення кредитного договору зазначений договір факторингу був чинним з урахуванням додаткових угод до нього.

Права вимоги за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023, укладеним із ОСОБА_1 , були послідовно передані: від ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому - на користь позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» відповідно до належним чином оформлених реєстрів прав вимоги. Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, включаючи права, що виникнуть у майбутньому. Вказані умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства, а судом у встановленому законом порядку недійсними не визнавались. Виходячи із презумпції правомірності правочину, такі умови є правомірними та породжують цивільні права й обов`язки сторін. Додатковими угодами строк дії договорів факторингу було продовжено, при цьому умовами договорів передбачено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання відповідного реєстру прав вимоги. Наявні у матеріалах справи реєстри про передачу права вимоги є належними доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Отже, зазначені договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги від ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», від ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТзОВ «ФК «ЕЙС». Оскільки ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» остаточно відступило право вимоги щодо відповідача на користь позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС», а таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, позивач є правомірним кредитором і має право звертатися до суду з відповідними вимогами до ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Беручи до уваги строк кредитування, розмір процентів, визначений кредитним договором, а також перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 499,25 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 22 883,62 грн. визначені арифметично вірно та у повній відповідності до умов кредитного договору №892642273 від 03.08.2023. При цьому зазначений розмір заборгованості визначено з урахуванням часткового погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за договором.

Оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про повне погашення відповідачем ОСОБА_1 заявленої заборгованості, а заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. (сплаченого із застосуванням коефіцієнту 0.8 за пред`явлення позову до суду в електронному вигляді). та 7 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, які є обґрунтованими та документально підтвердженими. Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач ОСОБА_1 не заявляв.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №892642273 від 03.08.2023, у загальному розмірі 28 382,87 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 499,25 грн., заборгованості за процентами - 22 883,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2 422,40 грн. судового збору та

7 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 06 квітня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко