Рішення № 135455946, 20.03.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3773/25

Провадження № 2/204/378/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року з Індустріального районного суду міста Дніпра до Чечелівського районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла позовна заява, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 26690-03/2023 від 17.03.2023 року в розмірі 8 970 грн., за кредитним договором № 35224-02/2023 від 22.02.2023 року в розмірі 7 600 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 22.02.2023 року між відповідачем та ТОВ ФК «Інвеструм» було укладено кредитний договір № 35224-02/2023, 17.03.2023 між відповідачем та ТОВ ФК «Інвеструм» було укладено кредитний договір № 26690-03/2023. 03.07.2023 року між ТОВ ФК «Інвеструм» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до якого клієнт (первісний кредитор) передав фактору, а фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у первісного кредитора за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом. Відповідно до договору факторингу, в тому числі було відступлено і заборгованість відповідача за кредитними договорами. 23.11.2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір факторингу № 01.02-79/23, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги за кредитними договорами в тому числі і кредитними договорами відповідача. Первісний кредитор своє зобов`язання по видачі кредиту виконав шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але відповідачем у визначений договором строк кредит погашено не було. Тому у зв`язку з порушенням умов зазначених кредитних договорів у відповідача перед позивачем виникла заборгованість кредитним договором № 35224-02/2023 від 22.02.2023 року в розмірі 7 600 грн., за кредитним договором № 26690-03/2023 від 17.03.2023 року в розмірі 8 970 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 29 серпня 2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що 22.02.2023 року між відповідачем та ТОВ ФК «Інвеструм» було укладено кредитний договір № 35224-02/2023 на суму 2 000 грн. зі сплатою процентів, строком на 25 днів, шляхом перерахування грошових коштів на реквізити банківської картки позичальника, дата повернення 18.03.2023 року.

Відповідно до листа за Вих. №2919_250318184548 від 18.03.2025 року сервісу онлайн платежів iPay.ua, 22.02.2023 року об 11:45:00 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 2 000 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 204893192.

17.03.2023 між відповідачем та ТОВ ФК «Інвеструм» було укладено кредитний договір № 26690-03/2023 на суму 2 300 грн. зі сплатою процентів, строком на 25 днів, шляхом перерахування грошових коштів на реквізити банківської картки позичальника, дата повернення 10.04.2023 року.

Відповідно до листа за Вих. №2919_250318184549 від 18.03.2025 року сервісу онлайн платежів iPay.ua, 17.03.2023 року об 09:45:12 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 2 300 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 212349195.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитними договорами виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредити у розмірі, встановленому кредитними договорами.

Доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.

Вирішуючи дані позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 35224-02/2023 від 22.02.2023 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (W0812), кредитний договір № 26690-03/2023 від 17.03.2023 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (W0439), а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Частина 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, ч. 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За частиною першою ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФНАНС», є новим кредитором за вказаним кредитним договором, виходячи з наступного.

Так, 3 липня 2023 року року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір факторингу №3072023. Пунктом 1.1 визначено, що в порядку та на умовах, визначеним цим договором, клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов`язується оплатити клієнту права вимоги за грошовим зобов`язанням. Відповідно до п. 4.1. за відступлення прав вимог до Боржників за основними договорами фактор сплачує загальну грошову суму.

29 липня 2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-79/23, відповідно до якого, пунктом 2.1. визначено, що у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Рішенням № 1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» від 25.03.2024 року, було вирішено змінити назву (найменування) товариства з «Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

Суд наголошує, що належними та допустимими доказами відступлення права вимоги є докази, які підтверджують належність виконання правонаступником своїх фінансових зобов`язань за договором відступлення прав вимоги, у зв`язку з чим перехід прав та обов`язків до правонаступника можуть підтверджувати відповідні первинні документи щодо повної оплати відступлення права вимоги (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з зазначеними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.

В постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012).

Проте позивачем не надано таких первинних документів (платіжних інструкцій, меморіального ордеру, виписки з банківських рахунків, звітність тощо), з яких можливо достеменно встановити перерахування коштів від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на користь ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» як оплату за договором факторингу № 3072023 від 3 липня 2023 року, та як наслідок встановити факт виконання фінансових зобов`язань однієї із сторін правочину.

Так, з матеріалів справи вбачається, за умовами договору про відступлення права вимоги № 3072023 від 3 липня 2023 року, за яким ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» відступило право вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», таке відступлення відбувається за плату, на підставі відповідних реєстрів прав вимог. Водночас матеріали справи не містять факту оплати ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» грошових коштів за відступлення такого права.

З огляду на викладене, суд встановивши обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, дійшов висновку про відсутність доведення позивачем факту дійсності переходу права вимоги стосовно відповідача ОСОБА_1 від первісного кредитора до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», а у подальшому від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а отже і відсутність у позивача порушеного права.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову через відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки у задоволені позову відмовлено повністю, то суд приходить до висновку що судові витрати зі сплати судового збору та на правову допомоги відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 207, 509-514, 639, 1046, 1048-1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (адреса: м. Київ, бульвар Вацлава ГАВЕЛА, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська