Рішення № 135455582, 06.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/761/26

2/212/2471/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Рибкіної Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Ніколенко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, 3 особа Приватний нотаріус Кудінова Олександра Андріївна про визнання права власності на будинок та зняття заборони,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької областіпро визнання права власності на будинок та зняття заборони. В обґрунтування позову зазначає, що він являється власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 1/4 частина будинку належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 липня 1973 року, посвідченого Другою Артемівською державною нотаріальною конторою, зареєстровано за №1127, про що зроблено напис № 1340 в реєстровій книзі № 3, дата реєстрації в БТІ 18.07.1973 року; 3/4 частини будинку належить позивачу на підставі договору дарування від 09 серпня 1973 року, посвідченого Другою Артемівською державною нотаріальною конторою та зареєстровано за № 2206, про що зроблено запис № 1340 в реєстровій книзі № 13. Дата реєстрації права власності в БТІ 15.10.1973. А також, позивачу на підставі рішення сесії Сіверської міської ради від 25.01.2000 № 23-9-10 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1276 га, для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 , та видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ДН № 009477 від 17.04.2000 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2769. Відповідно до даних інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 , будинок має загальну площу 63,7 кв.м., житлову площу 41,4 кв.м. Право власності на вказане домоволодіння в електронному реєстрі позивачем не зареєстровано. З початку воєнних дій позивач є внутрішньо переміщеною особою. 19.09.2025 року позивач звернувся з письмовою заявою до державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, проте 23.09.2025 року державний реєстратор відмовив в проведенні реєстраційних дій, так як з поданих документів не вбачається набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. А також, державним реєстратором було з`ясовано, що в реєстрі наявна заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 2352479, зареєстрований 05.09.2005 за № 2352479 реєстратором Приватний нотаріус Кудінова О.А., АДРЕСА_2 . Підстава обтяження: повідомлення б/н Артемівське відділення строй банка; об`єкт обтяження: не визначено, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що заборона, яка накладена на ОСОБА_2 , не має відношення до домоволодіння, якого позивач є власником. Таким чином, здійснити реєстрацію права власності позивач не може з причин, викладених в Рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій. Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати за позивачем право власності на будинок та зняти заборону, накладену приватним нотаріусом Кудіновою О.А. на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник Парсентьєва О.М. в судове засідання не з`явилися, представник позивача 06.04.2026 року надав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягають та просять суд їх задовольнити у повному обсязі, заперечень проти ухвалення заочного рішення не надходило.

Представник відповідача Сіверської міської військової адміністрації повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.1973 року, засвідченого нотаріусом Другої Артемівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 1127 вбачається, ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/4 частини домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , право власності зареєстровано в БТІ реєстрова книга 3-1340 від 18.07.1973 року ( а.с.12)

З договору дарування від 09.08.1973 року, посвідченого нотаріусом Другої Артемівської державної нотаріальної контори, зареєстровано за № 2206 вбачається, що ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар 3/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано БТІ 15.10.1973 року, записано в реєстрову книгу № 13-97-1340 ( а.с. 13-14)

Відповідно до Довідки КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» від 27.08.2025 року право власності на житловий будинок загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 ( а.с.15)

З Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 009477 від 17.04.2000 вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Сіверської міської ради народних депутатів від 25.01.2000 за № 23-9-10 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,1276 кв.м., розташована на території АДРЕСА_1 для особистого підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2769. ( а.с.16-17)

Відповідно до Інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 , довідки БТІ від 27.08.2025 вбачається, що будинок має загальну площу 63,7 кв.м., житлову площу 41,4 кв.м ( а.с.15,18-21)

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 439630023 від 15.08.2025 вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на об`єкт за адресою АДРЕСА_1 відсутні. ( а.с.23).

Відповідно до Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 80981995 від 23.09.2025 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки в реєстрі наявна заборона ( архівний запис), реєстраційний номер обтяження : 235249, зареєстрований 05.09.2005 реєстратором Приватний нотаріус Кудінова О.А., підстава обтяження: повідомлення, б/н, Артемівське відділення строй банка, об`єкт будинок АДРЕСА_1 , власний ОСОБА_2 ( а.с.24)

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право позивача у даному випадку оспорюється або не визнається іншою особою, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право на володіння, користування або розпорядження цим майном, то відповідне право підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м.

Щодо позовної вимоги про зняття заборони з будинку суд зазначає наступне.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких , заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено «Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Позивач набув право власності на житловий будинок правомірно, його право на мирне володіння майном є порушеним через існування заборони на підставі архівного запису.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що накладеною забороною порушуються права позивача як власника, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 316, 319, 321, 328, 392ЦК України, ст.ст.4,5,6,12,13,77-81,258-259,263-265,273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, 3 особа Приватний нотаріус Кудінова Олександра Андріївна про визнання права власності на будинок та зняття заборони задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м.

Скасувати заборону (архівний запис) від 05.09.2005 року за реєстраційним номером обтяження 2352479, накладену реєстратором приватним нотаріусом Кудіновою О.А. на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , додаткові дані: архівний номер 5629981DONETSK23917, архівна дата 27.11.2003, дата виникнення 23.05.1967, № реєстру 382612-4092, внутр. № 2801FC3C2CF4242F4F29.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: Парсентьєва Оксана Михайлівна, адреса місцезнаходження: 07406 м. Бровари, вул.Симона Петлюри 15 а, оф 71;

Відповідач: Сіверська міська рада Бахмутського району Донецької області, адреса місцезнаходження: 84522, Донецька область, м. Сіверськ, вул Центральна,8, ЄДРПОУ 44762032.

3 особа: приватний нотаріус Кудінова Олександра Андріївна, 01033 м. Київ, вул. Саксаганського 24/3.

Суддя: Н. М. Рибкіна