Ухвала суду № 135450094, 06.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття звіту щодо виконання рішення

06 квітня 2026 року Справа №200/6736/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року до лютого 2018 року включно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення з 20.03.2019 року до 20.08.2020 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення з 01.03.2018 року до 20.08.2020 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації-різниці в розмірі 4463,15 (чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні п`ятнадцять копійок) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року задоволено заяву представника позивача Матвійчук Наталії Євгенівни про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/6736/25.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року по справі № 200/6736/25, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 382-2 КАС України.

26 березня 2026 року на адресу суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт щодо виконання рішення суду в якому зазначено, що в порядку добровільного виконання військовою частиною після надходження відповідного фінансування впродовж місячного терміну з моменту набрання законної сили, на банківський рахунок ОСОБА_1 здійснено виплату нарахованих коштів, а саме:

- 206614,43 гривень виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2015 року по 20.08.2020 року, про що свідчить довідка-розрахунок від 15.02.2026 року № 09/21315/26-Вн і платіжна інструкція від 23.02.2026 року № 2521;

- 83370,69 гривень виплачено компенсацію втрати частини доходів за час затримки виплати грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2020 року, про що свідчить довідка-розрахунок від 23.02.2026 року № 09/24536/26-Вн і платіжна інструкція від 23.02.2026 року № 2522.

Представником позивача Матвійчук Наталією Євгенівною подано клопотання в якому зазначає, що позивач не погоджується із нарахованими і виплаченими сумами індексації та компенсації. Зазначає, що загальна сума заборгованості з виплати індексації за період з 01.12.2015 року по 20.08.2020 року складає 217379,98 гривень (85069,18 + 132310,80). Після утримання військового збору в розмірі 1,5% загальна сума заборгованості з виплати індексації за період з 01.12.2015 року по 20.08.2020 року складає 214119,28 гривень. Відповідно до платіжної інструкції № 2521 від 23.02.2026 року військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення у справі № 200/6736/25 виплачено позивачу 206614,43 гривень індексації грошового забезпечення, що не відповідає розміру заборгованості у сумі 214119,28 гривень. Недоплата суми індексації складає 7504,85 гривень.

Щодо компенсації зазначає, що розрахунок компенсації зроблено відповідачем по-перше, із сум індексації, які не відповідають рішенню у справі № 200/6736/25, а по-друге, з нарахованої суми компенсації втраченого заробітку неправомірно утримано 18% податку з доходів фізичних осіб. Наголошує, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) і компенсація частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням строків її виплати є складовими грошового забезпечення та мають компенсаторний характер, а тому дії військової частини з утримання ПДФО 18% з суми компенсації частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати є неправомірними. Отже, недоплата компенсації частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати індексації складає 56167,84 гривень (236524,71 - 180356,87).

Таким чином, представник позивача просить: - відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 ; - накласти на керівника військової частини НОМЕР_1 штраф; - встановити військовій частині НОМЕР_1 новий десятиденний строк на подання звіту.

Військовою частиною НОМЕР_1 подано клопотання, в якому зазначає, що 06.03.2026 року військовою частиною НОМЕР_1 здійснено доплату компенсації втрати частини доходів на виконання рішення суду від 13.10.2025 року у справі № 200/6736/25, що підтверджується довідкою від 26.03.2026 року № 09/37936/26-Вн і платіжною інструкцією від 05.03.2026 року № 2888.

Наголошує, що сторона позивача заявляє про незгоду з розрахунком індексації грошового забезпечення і компенсації втрати частини доходів здійснених на виконання рішення суду, однак зазначені твердження є невмотивованими та безпідставними, оскільки нарахування індексації грошового забезпечення здійснено з грудня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, в період з березня 2018 року по серпень 2020 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року, при цьому фіксована сума індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року склала 4463,15 гривень, тобто у відповідності до рішення суду від 13.10.2025 року у справі № 200/6736/25, що з урахуванням раніше виплачених сум склало 209760,84 гривень.

Зазначає, що компенсація втрати частини доходів не входить до складу грошового забезпечення позивача та не є виплатою право на яке у позивача виникло у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, а тому утримання 18% податку з доходів фізичних осіб є правомірним.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2026 року у справі №200/6736/25 змінено. У абзаці другому слова «двох місяців» замінено словами «десяти днів». В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2026 року у справі №200/6736/25 залишено без змін.

Розглянувши наданий військовою частиною НОМЕР_1 звіт щодо виконання рішення суду, суд зазначає таке.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який станом на 06 квітня 2026 року продовжує діяти.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, пенсійам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов`янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров`ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12 квітня 2022 року №440 відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 17 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків.

Згідно з п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров`я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.

При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов`янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю і безпеці учасників справи:

- на час існування небезпеки для учасників справи, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться.

Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду звіту у письмовому провадженні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, частина перша статті 370 КАС України передбачає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно зі ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з пунктом 1 статті 7 Закону № 4901-VI, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з ч. 2 ст. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Частиною 3 ст. 382-2 встановлено, що до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що звіт військової частини НОМЕР_1 відповідає вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 382-2 КАС України та поданий у встановлений судом строк.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд зазначає, що відповідно до резолютивної частини судового рішення у справі № 200/6736/25, військова частина НОМЕР_1 зобов`язана була здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 року до 20.08.2020 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації-різниці в розмірі 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Як вбачається зі звіту військової частини НОМЕР_1 та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 здійснено нарахування і виплату:

- індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;

- індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 року до 20.08.2020 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації-різниці в розмірі 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум;

- компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, що підтверджується довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 року по 20.08.2020 року від 15.02.2026 року № 09/21315/26-Вн та платіжною інструкцією від 23.02.2026 року № 2521, довідками-розрахунками компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати грошового забезпечення від 23.02.2026 року № 09/24536/26-Вн, від 26.03.2026 року № 09/37936/26-Вн і платіжними інструкція від 23.02.2026 року № 2522, від 05.03.2026 року № 2888.

Таким чином, у матеріалах справи наявні докази, які свідчать про виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду у повному обсязі.

Суд наголошує, що військовою частиною НОМЕР_1 у відведений судом строк надано до суду звіт про виконання судового рішення і докази виконання рішення суду.

Доводи представника позивача про неправильно здійснений розрахунок та невірно виплачений розмір індексації грошового забезпечення і компенсації втрати частини доходів, суд до уваги не приймає, оскільки дана обставина не була спірною під час розгляду справи № 200/6736/25 по суті.

Під час розгляду справи № 200/6736/25 не було спірного питання щодо конкретної суми індексації та компенсації втрати частини доходів, тому суд не здійснював, не досліджував і не надавав правову оцінку сумі виплаченої індексації грошового забезпечення.

Суд зазначає, що питання, які не були спірними у межах справи № 200/6736/25 не можуть бути предметом судового контролю.

Більш того, суд наголошує, що на момент розгляду справи не існувало порушення прав ОСОБА_1 з боку військової частини НОМЕР_1 в частині виплати конкретних сум індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів, оскільки зазначені обставини з`явилися після нарахування і виплати на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 200/6736/25, а тому недоплата суми індексації грошового забезпечення та утримання податку на доходи фізичних осіб із суми компенсації втрати частини доходів є новим публічно правовим спором.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

У зв`язку із викладеним, суд вважає за можливе прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/6736/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації, зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 200/6736/25 припинити.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 квітня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Л.Б. Голубова