Постанова № 13544296, 18.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

18.01.11                                                                                           Справа № 11/147 (2010)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Давид Л.Л.

                                                            Якімець Г.Г

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного підприємства «Будпромінвест», м.Кузнецовськ

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2010р.

у справі № 11/147(2010)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного підприємства «Будпромінвест», м.Кузнецовськ

до Приватного Підприємства «Плюс –Клен», м.Львів

про стягнення 38623,25 грн. заборгованості

за зустрічним позовом Приватного Підприємства «Плюс –Клен», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного підприємства «Будпромінвест», м.Кузнецовськ

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення

За участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.10.2010р. у справі № 11/147(2010) частково задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Будпромінвест», м.Кузнецовськ, до Приватного підприємства «Плюс-Клен», м.Львів, про стягнення 38623,25 грн. (з яких: 31233,79 грн. основний борг, 3983,37 грн. пеня, 2350,07 грн. інфляційні, 1056,02 грн. 3 % річних) та стягнуто з Приватного підприємства «Плюс-Клен»(вул.Личаківська, 228/2, м.Львів, 79014; код ЄДРПОУ 30274913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Будпромінвест»(комунально-складська зона, 2, корпус 9, м.Кузнєцовськ, Рівненська область, 34400; код ЄДРПОУ 30005851) 15609,08 грн. заборгованості, 387 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 15624,71 грн. основного боргу припинено, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних, 1056,02 грн. 3 % річних –залишено без розгляду; провадження у справі за зустрічним позовом Приватного підприємства «Плюс-Клен», м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Будпромінвест», м.Кузнецовськ про розірвання договору оренди не житлового приміщення –припинено.

Задовольняючи первісні позовні вимоги про стягнення 15609,08 грн. заборгованості, місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.11, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 179, 193 Господарського кодексу України та умов укладеного сторонами договору оренди. В частині первісної позовної вимоги про стягнення 15624,71 грн. основного боргу провадження у справі припинено у зв’язку із сплатою його відповідачем після подання позову. В частині первісних позовних вимог про стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат та 1056,02 грн. 3 % річних позов залишено без розгляду з мотивів непредставлення суду належних доказів, на підставі яких позивачем було проведено розрахунок вказаних сум. Припиняючи провадження у справі за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди № 06 від 06.08.2007р., розірвання якого є предметом спору за зустрічним позовом, втратив чинність 07.08.2010р., а відтак предмет спору відсутній, що є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного підприємства «Будпромінвест»- позивач за первісним позовом - подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині залишення без розгляду первісних позовних вимог про стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат 1056,02 грн. 3% річних з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, з мотивів у ній наведених.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу апеляційної скарги не надали.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством «Будпромінвест»(орендодавець) та Приватним підприємством «Плюс-Клен»(орендар) було укладено договір оренди № 06. На виконання умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Будпромінвест»передало, а Приватне підприємство «Плюс-Клен»прийняло в строкове платне користування будівлю склоприймального пункту загальною площею 84,9 кв.м, що розташована за адресою: м.Кузнецовськ, м-н Перемоги, 10б для організації залу гральних автоматів, що підтверджується актом № 1 від 06.08.2007р. (додаток № 1 до договору оренди № 06 від 06.08.2007р.).

Відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним за встановленим орендодавцем рахунком. Орендар щомісячно на протязі 5 діб після сплати орендної плати, представляє орендодавцю копії платіжних доручень.

Однак, відповідач, порушуючи умови Договору, не провів оплату за орендовані приміщення в повному обсязі, тому заборгованість останнього перед позивачем по оренді нежитлових приміщень за червень та липень 2009р. становила 31233,79 грн.

Листом № 287 від 30.06.2009р. відповідач повідомив позивача про намір розірвати договір оренди № 06 від 06.08.2007р. з 26.06.2009р. Проте, договір не було розірвано та орендовані приміщення не були повернені орендодавцю за Актом приймання-передачі, як цього вимагає підпункти 2.3 та 2.4 пункту 2 Договору.

З метою досудового врегулювання спору, 26.10.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 41-10, в якій просив ПП «Плюс-Клен»перерахувати заборгованість в сумі 90968,83 грн. на розрахунковий рахунок ТзОВ ВКП «Будпромінвест». Зазначена претензія задоволена відповідачем частково.

Станом на час звернення з позовом до суду, борг відповідача перед позивачем за оренду нежитлових приміщень згідно з договором оренди № 06 від 06.08.2007р. становив 31233,79 грн.

Відповідач після порушення провадження у справі часткового погасив борг, про що подав суду першої інстанції платіжне доручення № 169 від 12.10.2010р. про оплату за оренду приміщень за червень 2009р., згідно з рахунком № СФ-0000005 від 30.06.2009р. в сумі 1562,71 грн.

Відтак, станом на час розгляду справи судом першої інстанції основний борг відповідача перед позивачем за оренду нежитлових приміщень згідно з договором оренди № 06 від 06.08.2007р. склав 15609,08 грн.

Згідно з ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 2350,07 грн. та три проценти річних в розмірі 1056,02 грн. які підлягають стягненню з позивача разом з неоплаченою сумою основного боргу. Залишення позову без розгляду господарським судом в цій частині, а також в частині вимоги про стягнення пені, оспорюється апелянтом.

Оскільки доказів сплати решти суми боргу в розмірі 15609,08 грн. відповідач суду не подав, обставини його існування не спростував, відтак, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15609,08 грн. заборгованості є підставним та обґрунтованим. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що хоча рішення господарського суду в цій частині в апеляційному порядку не оспорюється, однак, відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п.3.5 договору та керуючись ч.6 ст.232 ГК України за неналежне виконання умов договору позивачем позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 3983,37 грн.

Суд апеляційної інстанції перевірив правильність нарахування первісним позивачем відповідачу 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат та 1056,02 грн. трьох відсотків річних згідно доданого до позовної заяви розрахунку, та, з огляду на вищевикладене в сукупності, дійшов висновку про підставність та обгрунтованість первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача наведених сум пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, і помилковість висновку суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в цій частині первісних вимог з мотивів непредставлення суду належних доказів, на підставі яких позивачем було проведено розрахунок вказаних сум. Відтак, оскаржуване рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а первісні позовні вимоги про стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат та 1056,02 грн. трьох відсотків річних –задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог ПП «Плюс-Клен»про розірвання договору оренди № 06 від 06.08.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством «Будпромінвест»та Приватним підприємством «Плюс-Клен», з 30.06.2009р. у зв’язку із зміною істотних умов, а саме: набранням чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»та відкликанням відповідних ліцензій, що спричинило припинення господарської діяльності ПП «Плюс-Клен», то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що провадження у справі в частині розгляду зустрічного позову підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідно до підпункту 11.2 пункту 11 Договору, цей договір укладено з 06.08.2007р. до 06.08.2010р. включно, а, відтак, станом на час звернення із зустрічною позовною заявою договір оренди № 06 від 06.08.2007р. втратив чинність, оскільки був укладений до 06.08.2010р. включно.

Тому з огляду на викладене в сукупності та виходячи з того, що апелянтом доведено обставини, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду первісних позовних вимог про стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат та 1056,02 грн. 3% річних, і оскаржуване в цій частині рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги. Відтак, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного підприємства «Будпромінвест», м.Кузнецовськ, задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2010р. у справі № 11/147(2010) в частині залишення без розгляду первісних позовних вимог про стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат і 1056,02 грн. 3% річних та постановити в цій частині нове рішення, яким первісні позовні вимоги про стягнення 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних втрат і 1056,02 грн. 3% річних задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства «Плюс-Клен»(вул.Личаківська, 228/2, м.Львів, 79014; код ЄДРПОУ 30274913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Будпромінвест»(комунально-складська зона, 2, корпус 9, м.Кузнєцовськ, Рівненська область, 34400; код ЄДРПОУ 30005851) 3983,37 грн. пені, 2350,07 грн. інфляційних та 1056,02 грн. 3 % річних.

Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116-117 ГПК України.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2010р. у справі № 11/147(2010)залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.