Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2011 № 9/188
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Наумова О.О. - директор
від відповідача: Дзюбенко С.М. – дов. №33 від 13.01.2011
Римар С.Ю. - дов. №33 від 13.01.2011
від третіх осіб: 1) Наумова О.О. – дов. б/н від 02.07.2010
2) Наумова О.О. – дов. б/н від 02.07.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Залар"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2010
у справі № 9/188 ( .....)
за позовом ТОВ "Залар"
до Державне підприємство Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 242 400,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 77 ГПК Україна 12.01.2011 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.01.2011 року, в зв’язку з чим постанова приймається зазначеною датою.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Залар” (надалі – ТОВ „Залар”, позивач) до Державного підприємства міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (надалі – ДП МОУ „УАТК”, відповідач) про стягнення 242400,00 грн. заборгованості за договором на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12 жовтня 2005 та додатками до нього, за договором про відступлення права вимоги №4 від 09.03.2009 року.
Позивач декілька разів уточнював позовні вимоги і з урахуванням остаточних уточнень від 19.10.2010 позивач просив суд стягнути 407009,52 грн. заборгованості, з яких 242400,00 грн. основного боргу, 142773,60 грн. інфляційних втрат, 21835,92 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №9/188 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ „Залар” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №9/188 від 21.10.2010 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 407009,52 грн. задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, яке полягає в неправильному застосуванні норм ст. 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, та з порушенням норм процесуального права, як полягає в порушенні судом ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 43 та ст. 69 ГПК України, а саме не витребувано доказів та порушено строки розгляд у справи.
В свою чергу відповідач також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити мотивувальну частину рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2010 у справі №9/188, виключивши з рішення висновок суду про встановлення факту зміни діями сторін умов договору поставки авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12 жовтня 2005 в частині строків оплати, в зв’язку з чим строк оплати став невизначеним, та обґрунтувати відмову в задоволенні позову спливом строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги відповідача мотивовано тим, що підстави для задоволення позову відсутні саме в зв’язку зі спливом позовної давності.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
12.10.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” та відповідачем був укладений договір на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” зобов’язалось систематично поставляти відповідачу авіаційну техніку, обладнання та комплектуючі частини для літаків та гвинтокрилів.
Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору, оплата за поставку авіаційної техніки здійснюється шляхом перерахунку відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа”. Умови оплати за кожну поставлену партію авіаційної техніки узгоджуються сторонами в додаткових угодах.
Згідно з п.15.1. договору цей довгої вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2005 року.
Пунктом 15.2. цього договору встановлено, що строк дії цього договору автоматично продовжується на один рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії цього договору не заявить письмово про намір його розірвати.
11.06.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05, за якою загальна суму цієї додаткової угоди складала 2666400,00 грн.
Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 умовами оплати є 100% передоплата протягом 5 днів з моменту підписання цієї додаткової угоди.
25.06.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05, за якою загальна суму цієї додаткової угоди складала 23040,00 грн.
Відповідно до п.2 додаткової угоди №2 умовами оплати є 100% передоплата протягом 5 днів з моменту підписання цієї додаткової угоди.
Як встановлено судом першої інстанції, в порушення умов договору на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05 та додаткових угод, відповідач не здійснив 100% передплату за товар, а здійснив часткову оплату авіаційної техніки 22.06.2007 згідно рахунку-фактури №СФ-0000011 від 22.06.2007 на суму 2424000,00 грн.
Однак, не зважаючи на неналежне виконання відповідачем свого обов’язку щодо внесення 100% попередньої оплати, позивач поставив відповідачу авіаційну техніку на загальну суму 2666400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 22.11.2007 року, підписаною сторонами та скріпленою мокрими печатками та довіреністю відповідача на отримання товару, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України.
В силу ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Пунктом 4 ст.538 ЦК України встановлено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Враховуючи встановлений судом першої інстанції факт належного виконання ТОВ „Ресурс-Авіа” свого зобов'язання щодо поставки авіатехніки, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових та фактичних підстав у ТОВ „Ресурс Авіа” вимагати оплати відповідачем поставленого товару на залишок несплаченої суми у розмірі 242400,00 грн.
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказах, 12.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест” (новий кредитор) був укладений договір №3 про відступлення права вимоги, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест” прийнято на себе право вимоги, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа”, і стає кредитором за договором на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12.10.2005 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс Авіа” та відповідачем.
За цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест” одержало право вимагати від відповідача належного виконання зобов’язань за договором поставки авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12.10.2005 року, визначеного в сумі 242400,00 грн., а також вимагати від відповідача погашення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Про відступлення права вимоги від ТОВ „Ресурс Авіа” до ТОВ „Іст-інвест” відповідача як боржника було повідомлено 27.05.10 листом ТОВ „Ресурс Авіа” №1/05-П, який отримано відповідачем 01.06.10, про що свідчить копія опису вкладення.
09.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест” та позивачем був укладений договір про відступлення права вимоги №4, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест” передало, а позивач прийняв на себе право вимоги, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест”, і став кредитором за договором на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12 жовтня 2005, укладеним між ТОВ „Ресурс Авіа” та відповідачем. За цим договором позивач одержав право вимагати від відповідача належного виконання зобов’язань за договором поставки авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12.10.2005 року, визначеного в сумі 242400,00 грн., а також вимагати від відповідача погашення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
28.05.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Іст-Інвест” направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги №2, в якому повідомило, що право вимоги щодо стягнення 242400,00 грн. заборгованості перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю „Залар” (позивача), яке отримано відповідачем також 01.06.2010.
За змістом ст. 518 ЦК України боржник має право висувати заперечення проти вимоги нового кредитора лише у разі, якщо він не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні.
Матеріали справи свідчать про те, що боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, при цьому в листах були визначені права, що передаються новому кредитору за договором, укладеним між відповідачем та ТОВ „Ресурс Авіа”, а саме вимагати від відповідача належного виконання зобов’язань за договором поставки авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12.10.2005 року, визначеного в сумі 242400,00 грн., а також вимагати від відповідача погашення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що боржник був у відповідності до положень чинного законодавства належним чином повідомлений про перехід до нового кредитора прав у зобов’язанні та мав необхідні докази такого переходу.
З огляду на те, що колегією суддів встановлено наявність обов’язку відповідача погасити заборгованість за договором на поставку авіаційної техніки №UCА/15/445-05 від 12 жовтня 2005, укладеним між ТОВ „Ресурс Авіа” та відповідачем, а також належним чином оформлену уступку права вимоги за цим договором позивачу, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 242400,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що договором №4 від 09.03.2009 про відступлення права вимоги передбачено право нового кредитора вимагати від боржника суму інфляційних та трьох відсотків річних за весь час прострочення, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 142773,60 грн. інфляційних та 21835,92 грн. – 3% річних є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності колегією суддів не приймаються, оскільки навіть якщо не враховувати направлення ТОВ „Ресурс-Авіа” на адресу відповідача претензій про стягнення заборгованості, і визначати початок строку перебігу позовної давності з 17.06.2007 (п’ять днів на оплату з моменту підписання угоди 11.06.2007), про що зазначає сам відповідач, строк позовної давності позивачем не пропущено, так як з позовом до суду він звернувся 15.06.2010 року, про що свідчить вхідний штамп загального відділу господарського суду м. Києва на першому аркуші позовної заяви.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ТОВ „Залар” підлягає задоволенню повністю, рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2010 у справі №9/188 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги ТОВ „Залар” та апеляційної скарги ДП МОУ „Українська авіаційна транспортна компанія” покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Залар” задовольнити повністю.
Рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2010 у справі №9/188 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, рахунок №260043285501 в АБ „Енергобанк” м. Києва, МФО 300272, ідентифікаційний код 24964464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Залар” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 11-в, рахунок №2600536003501 в АБ „Енергобанк” м. Києва, МФО300272, ідентифікаційний код 36336257) 242400 (двісті сорок дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 142773 (сто сорок дві тисячі сімсот сімдесят три) грн. 60 коп. інфляційних витрат, 21835 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять п’ять) грн. 92 коп. 3% річних, 4070 (чотири тисячі сімдесят) грн. 10 коп. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, рахунок №260043285501 в АБ „Енергобанк” м. Києва, МФО 300272, ідентифікаційний код 24964464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Залар” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 11-в, рахунок №2600536003501 в АБ „Енергобанк” м. Києва, МФО300272, ідентифікаційний код 36336257) 2035 (дві тисячі тридцять п’ять) грн. 05 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.
В задоволенні апеляційної скарги Державному підприємству Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” відмовити повністю.
Матеріали справи №9/188 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 13544268, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 19.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9/188. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: