Рішення № 135434205, 23.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/808/25

Провадження № 2/352/59/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.

за участі

секретаря судового засідання Нетреб`яка М.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

служба у справах дітей Тисменицької міської ради Івано-Франківської області

служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (далі Позивач) до ОСОБА_2 (далі Відповідач), орган опіки та піклування виконавчого комітету Тисменицької міської ради (далі- Третя особа-1), орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі- Третя особа) про позбавлення батьківських прав та проведення підготовчого засідання у справі призначено на 07 травня 2025 року.

Проведення підготовчого засідання неодноразово відкладалось в зв`язку із необхідністю надання Третьою Особою-2 висновку щодо розв`язання предмету спору.

26 січня 2026 року до Суду надійшов висновок Третьої Особи щодо розв`язання предмету спору

09 лютого 2026 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду на 11 березня 2026 року.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованих повідомлень за адресою його реєстрації та розміщенням 07 серпня, 23 жовтня 2025 року, 08 січня 2026 року оголошень про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із розпискою про одержання, Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подала відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 11 березня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

11 березня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 23 березня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що вона з 2019 по 2022 рік перебувала у шлюбі із Відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .

Після розірвання шлюбу син проживає із Позивачем

Відповідач не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості, не піклується про його стан здоров`я та розвиток, має заборгованість зі сплати аліментів, не вітає дитину із днем народження.

Вважає, що вказані факти розцінюються як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування ним обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідача до батьківських обов`язків та є передумовою та підставою для позбавлення Відповідача батьківських прав.

Вважає, що зазначені обставини на підставі статті 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення Відповідача батьківських прав.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзив, докази, будь-які клопотання або пояснення до суду не надав.

Третя сторона подала до суду заяву про долучення до справи рішення, яким затверджено висновок та проведення розгляду справи без їх участі

ІІІ. Докази, досліджені судом

1. Паспорт та картка платника податків Позивача.

2. Довідка про реєстрацію місця проживання Відповідача,

3. Свідоцтво про народження від 19 жовтня 2021 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є Позивач та Відповідач.

4. Розрахунок зі сплати аліментів складений державним виконавцем, згідно із яким заборгованість Відповідача зі сплати аліментів станом на 04 березня 2025 року становить 4719 гривень.

5. Адвокатський запит та відповідь Тисменицької міської ради від 19 березня 2025 року, згідно із якою Відповідач є опікуном рідного брата ОСОБА_4 , згідно із яким у жовтні 2024 року виїхав за межі України.

6. Адвокатський запит та відповідь ФОП ОСОБА_5 від 14 березня 2025 року, згідно із якою ОСОБА_3 відвідує заняття з курсу гімнастики. Дитину приводить і забирає Позивач. Відповідач участі у вихованні дитини не бере, життям дитини не цікавиться.

7. Адвокатський запит та відповідь закладу дошкільної освіти № 10 «Катруся» від 13 березня 2025 року, згідно із якою ОСОБА_3 відвідує цей заклад з 2024 року. Дитину приводить і забирає Позивач. Відповідач участі у вихованні ОСОБА_6 не бере, в заклад не приходить, життям дитини не цікавиться.

8. Психологічна характеристика психоемоційного стану та сімейних відносин ОСОБА_7 , складена 26 лютого 2025 року психологом та директором Центру психологічної допомоги дітям ТОВ «Серденько», згідно із якою хлопчик розвивається згідно вікової норми, формує розуміння свого близького кола оточення, до якого батька не включає.

9. Рішення суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 352/1636/23, яким ухвалено стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 2200 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

10. Вирок суду від 01 лютого 2024 року у справі № 344/24499/23, яким Відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

11. Скріншот із сайту судової влади України, згідно із яким обвинуваченим у справі № 344/24499/23 є Відповідач.

12. Інформація Заінтересованої Особи-1 від 15 травня 2025 року, згідно із якою Відповідач за місцем реєстрації не проживає.

13. Витяг з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 19 від 16 січня 2026 року, яким вирішено надати Суду висновок у справі про позбавлення Відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

14. Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача відносно ОСОБА_3

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

До липня 2022 року Позивач та Відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах, що підтверджується рішенням (пункт ІІІ.5 цього Рішення)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у Позивача та Відповідача народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом (пункт ІІІ.3 Рішення).

Після розлучення син проживає із Позивачем, що підтверджується рішенням та висновком (пункти ІІІ.5, ІІІ.14 Рішення).

Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, що підтверджується:

- інформацією посадових осіб закладу дошкільної освіти та ФОП ОСОБА_5 , відповідно до якої Дитину приводить і забирає Позивач. Відповідач участі у вихованні ОСОБА_6 не бере, участі у вихованні дитини не бере, в заклад не приходить, життям дитини не цікавиться (пункти ІІІ.6, ІІІ.7 Рішення)

- інформацією Тисменицької міської ради, згідно із якою Відповідач у жовтні 2024 року виїхав за межі України ( пункт ІІІ.5 цього Рішення);

- психологічною характеристикою ОСОБА_7 , згідно із якою хлопчик не включає Відповідача до свого близького кола оточення ( пункт ІІІ.8 цього Рішення)

- а також висновком про доцільність позбавлення батьківських прав (пункт ІІІ.14 Рішення), згідно якого дитина проживає із Позивачем, Відповідач від жовтня 2024 року перебуває за межами України, надіслав повідомлення за допомогою системи обміну повідомленнями «Вайбер», згідно із яким Відповідачеві відомо про позов про позбавлення його батьківських прав, він не погоджується із причинами позбавлення його прав, має бажання залишатись батьком сина, навіть якщо не буде бачитись із ним, борги зі сплати аліментів буде повертати при першій можливості.

V. Висновки суду

щодо позбавлення батьківських прав

Відповідно до статті 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України визначено виключий перелік підстав для позбавлення батьківських прав, в тому числі один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 311/563/20.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як встановлено в ході судового розгляду, Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини, в тому числі:

-щонайменше з липня 2022 року не проживає разом із Позивачем та дитиною, не надає належного матеріального утримання дитині, що встановлено та підтверджується рішенням ( пункт ІІІ.5 цього Рішення);

- не виконує в повному обсязі рішення Суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, що підтверджується розрахунком зі сплати аліментів, (пункт ІІІ.4 цього Рішення);

-дитиною повністю опікується мати. Відповідач не спілкується із дитиною, не відвідує її в садочку, не проживає разом із нею не приймає участі у її житті, що підтверджується інформацією та характеристикою (пункти ІІІ.6-ІІІ.8 цього Рішення);

-із жовтня 2024 року перебуває поза межами України та із дитиною не спілкується, що підтверджується інформацією та висновком ( пункти ІІІ.5, ІІІ.14 цього Рішення)

Відповідач в установленому законодавством порядку неодноразово повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повідомлень про вручення за адресою його реєстрації, а також повідомлень на сайті судової влади України, що підтверджується відповідними помітками на рекомендованих повідомленнях, однак в судове засідання не з`явився, пояснень по суті справи не надав. Одночасно, згідно із висновком Заінтересованої Особи-2, Відповідачеві відомо про позов про позбавлення його батьківських прав

Під час розгляду справи з 09 квітня 2025 року (дати відкриття провадження) не надав доказів вчинення будь-яких дій, які б свідчили про її прагнення зберегти свої батьківські права, змінити своє ставлення до дитини. Судом не отримано даних про наявність будь-яких об`єктивних перешкод для належного виконання відповідачкою батьківських обов`язків. Таким чином, Відповідач свідомо не виконує обов`язок по вихованню дитини, не займається її навчанням та лікуванням, не надає матеріальну допомогу, в тому числі на виконання ухвали суду про стягнення аліментів, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

За таких обставин дитина фактично позбавлена батьківського виховання та турботи, а тривалість поведінки Відповідача дає підстави вважати, що Відповідач не змінить своє ставлення до батьківських обов`язків, тому з метою захисту інтересів дитини, враховуючи тривале і злісне невиконання батьківських обов`язків Відповідач має бути позбавлена батьківських прав.

щодо сплати аліментів

Відповідно до частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

В той же час, враховуючи що відповідно до ухвали суду у справі № 352/1636/23 на цей час вже стягуються аліменти з Відповідача на користь Позивача на утримання ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням та розрахунком (пункти ІІІ.4, ІІІ.9 цього Рішення), підстави для прийняття рішення про стягнення аліментів на дитину відсутні.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які Позивач посилається.

Відповідач до Суду відзив, а також будь-які докази або пояснення не надав.

Третя сторона подала до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом роз`яснюється, що відповідно до частини першої статті 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то сплата судового збору в цій справі покладається на Відповідача в повному обсязі.

Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору в розмірі 1211,20 гривень мають бути покладені на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до частини шостої статті 164 Сімейного кодексу України після набрання рішенням суду законної сили надіслати його до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

ТРЕТІ ОСОБИ:

Служба у справах дітей виконавчого комітету Тисменицької міської ради Івано-Франківської області, місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська область, місто Тисмениця, вулиця Галицька, будинок 17, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43950150.

Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Грушевського, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36498179.

У відповідності до статті 259 ЦПК України складення повного тексту рішення відкладено до 02 квітня 2026 року

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО