Ухвала суду № 135430046, 03.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/9604/26

Провадження №2/127/2826/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (надалі - АТ «Райффайзен Банк») Лозіної Ольги Юріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ :

24.03.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява АТ «Райффайзен Банк», в особі представника позивача Лозіної О. Ю. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 204 929, 04 грн.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача Лозіна О. Ю. просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно належне відповідачу ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0, 05 га, кадастровий номер 0510100000:03:133:0125, що належить йому на підставі договору дарування від 13.03.2019.

24.03.2026 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 24.03.2026.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач і відповідач уклали заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/96077069346301 від 29.07.2025 (далі - «Кредит»), згідно з яким банк видав відповідачу кредит у розмірі 180 000,00 грн. до 29.07.2031 під 41,90% річних. Відповідач зобов`язався використати кредит відповідно до умов, повернути його, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання відповідно до договору та тарифів банку. Банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту у повному обсязі у відповідності до умов укладеного кредитного договору. Факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитом підтверджується наданою суду копією виписки по рахунку, що підтверджує переказ та зарахування грошових коштів на рахунок відповідача. Відповідач має сплачувати проценти за кредитом щомісяця у складі ануїтетного платежу, визначеного графіком, згідно з процентною ставкою, встановленою у заяві. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом від дня його отримання до повного погашення, використовуючи метод факт/факт. У разі затримки платежу, проценти нараховуються на залишок заборгованості після закінчення терміну кредиту до дня його погашення. Щомісячний ануїтетний платіж включає частину основної суми кредиту і проценти, розраховані за формулою, що враховує процентну ставку і термін кредитування. Відповідач зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитом ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту у визначену заявою та графіком дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплати ануїтетного платежу.

Відповідно до умов кредиту та заяви сторони встановили, що у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. статті 3 розділу 6. Правил обставин Дефолту, банк має право відмовити в наданні кредиту (з припиненням зобов`язання банка надати кредит) та/або вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені та інших платежів за кредитом, про що направляє письмову вимогу. У разі невиконання цієї вимоги, банк має право вжити заходи для стягнення заборгованості за кредитом, які не суперечать законодавству України.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредиту на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за вих. № 114/5-721477 від 02.02.2026, надавши можливість останньому добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Дана вимога була направлена позивачем відповідачу на електронну адресу muhaylovak31@gmail.com (відповідно до п.7.12 статті 7 Розділу 1 Правил), однак у визначені у вимозі строки відповідачем не виконана.

Загальна аборгованість за кредитом складає 204 929, 04 грн, у тому числі, станом на 02.02.2026: заборгованість за кредитом - 179 064, 63 грн, у тому числі прострочена заборгованість - 2 518, 63 грн; заборгованість за відсотками - 25 864, 41 грн, у тому числі прострочена заборгованість - 25 042, 19 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виконує умови кредиту та вимогу банку щодо врегулювання заборгованості, тим самим нівелюючи приписи чинного законодавства України, банк змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно Інформаційної довідки від 13.03.2026 № 1084835693 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідачу належить на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0,05 га, кадастровий номер: 0510100000:03:133:0125, на підставі договору дарування від 13.03.2019.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги мають значний розмір та, враховуючи відсутність належного виконання зобов`язання, в тому числі після пред`явлення досудових вимог та позову, - заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом арешту майна відповідача є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи (в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації, в тому числі через органи ДВС, у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо), в цій цивільній справі відповідач повністю припинив навіть часткове виконання зобов`язання перед АТ «Райффайзен Банк», незважаючи на наявність достатньої кількості додаткового майна, кошти від реалізації якого (в самостійному порядку позичальником) могли бути частково спрямовані на погашення наявної заборгованості.

При таких обставинах, на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вище зазначене майно, належне відповідачу ОСОБА_1 .

Арешт майна належного відповідачу стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов`язань перед банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з заявою про забезпечення позову та письмовими доказами щодо наявного у відповідача майна, долученими до позовної заяви, суд зазначає таке.

В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до позовної заяви письмові докази щодо наявності майна у відповідача, доходить висновку про задоволення поданої заяви з огляду на таке.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 6-8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31.01.2019 у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено існування між сторонами спору щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 в сумі 204 929, 04 грн.

Викладені у заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд вважає, що захід забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер: 0510100000:03:133:0125, що належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування від 13.03.2019, що підтверджується Інформаційною довідкою від 13.03.2026 № 1084835693 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, саме в межах суми ціни позову - 204 929, 04 грн, у найбільшій мірі буде спрямований на забезпечення предмету спору та є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Накладення арешту на вказане майно, право власності на яке зареєстроване за відповідачем, гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Варте уваги й те, що вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи. Відтак накладення арешту на зазначене нерухоме майно відповідача не можна розцінюватися як порушення права власності на це майно. Правомочності відповідача щодо володіння та користування майном не обмежуються.

Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 149,150,153,157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Лозіної Ольги Юріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 204 929, 04 грн задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 05 га, кадастровий номер - 0510100000:03:133:0125, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування від 13.03.2019, в межах суми, достатньої для забезпечення позову, 204 929, 04 грн.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її винесення.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала суду складена 03.04.2026.

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА