Ухвала суду № 135427840, 20.03.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6089/26

1-кс/569/2586/26

УХВАЛА

20 березня 2026 року м. Рівне

Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого Третього СВ (з дислокацією у м. Рівному) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 ., погодженого прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 6202624003000525 від 13.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27ч. 4 ст. 408 та ч. 5 ст. 426-1 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИЛА:

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , не пізніше 25.02.2026 року, з метою незаконного збагачення, нехтуючи тим, що відповідно до ст. 65 Конституції України передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, вирішив організувати функціонування на систематичній основі незаконного багатоетапного механізму дезертирства військовослужбовцями військових частин, зокрема НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), після чого шляхом надання порад, вказівок, інструктажів та заздалегідь підготовлених засобів (автомобілів, тощо) реалізовує такі механізми, за що одержує від осіб, які незаконно ухиляються від проходження військової служби, неправомірну вигоду у різних розмірах, зокрема для подальшого фінансування наступних епізодів протиправної діяльності, що у сукупності порушує функції збройних формувань України, не сприяє зміцненню дисципліни, фактично утворює деструктивні прояви у інших осіб, стимулює останніх вчиняти аналогічні дії та не проходити військову службу без поважних на те причин, що у подальшому і слугує причинно-наслідковим зв`язком настанню негативних наслідків для держави України під час відсічі збройної агресії рф, а отже такі дії є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність держави, її конституційний лад.

Так, не пізніше 25.02.2026 року ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення, нехтуючи тим, що відповідно до ст. 65 Конституції України передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, незважаючи на введення в Україні воєнного стану та необхідності надання відсічі збройній агресії рф, за неправомірну прийняв рішення щодо забезпечення безперешкодного виводу з розташування підрозділу 1 навчального батальйону військової частини курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 , з подальшим вивезенням останнього на власному транспортному засобі за межі території зазначеної військової частини.

Надалі, ОСОБА_5 не пізніше 18.03.2026, більш точний час на даний час не встановлено, здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію дезертирства військовослужбовця ОСОБА_8 під час зустрічі у невстановленому на даний час місці та із невстановленою на даний час особою, яка діяла в інтересах ОСОБА_8 , отримав від останньої неправомірну вигоду з метою виконання раніше обумовленого ним плану спрямованого на організацію виведення ОСОБА_8 в обумовлене місце за межами території батальйону з подальшим вивезенням останнього на власному транспортному засобі за межі території зазначеної військової частини.

Вподальшому, ОСОБА_5 , 18.03.2026 близько 05 години 20 хвилин доводячи злочинний умисел до кінця,шляхом надання порад, вказівок, інструктажів вчинив організацію виведення ОСОБА_8 в обумовлене місце за межами території батальйону, після чого забрав вищевказаного військовослужбовця з раніше обумовленого місця та на власному транспортному засобі марки «ToyotaLandCruiser», р.н. НОМЕР_2 забезпечив безперешкодний вивіз останнього за межі території військової частини НОМЕР_1 у напрямку м. Рівне Рівненського району Рівненської області, своїми умисними діями організувавши дезертирство ОСОБА_8 .

18 березня 2026 року ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України та цього ж дняйому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27ч. 4 ст. 408 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено карання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор та слідчий клопотання підтримали, його задоволити

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Зокрема, ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що така особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваногоу разі не обрання йому запобіжного заходу.

Можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, зокрема на тих, які на даний час не встановлені, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний,розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування..

Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість відповідно до ст.12 КК України, підозрюваному слід обрати розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави за підозрюваного, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеноїслужбової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, зокрема ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя села Хом`яківка Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, офіційно не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.05.2026 року включно.

Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до визначеноїслужбової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, зокрема ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9