Рішення № 135426880, 03.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/7170/25

Провадження 2-738/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Мищихіній Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором в розмірі 36 168,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мonobank - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації працівником банку дистанційно, ДІЯ шеринг на точці дистанційно та селфі клієнта, прощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОКПП, паспорт у формі книжечки та РНОКПП, закордонний паспорт та РНОКПП, посвідка на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП. Пройшовши реєстрацію, одним із вищезазначених шляхів і надавши один з пакетів документів відповідач підписав анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK, Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач погодився, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг, ознайомилась з умовами договору та отримав примірник договору у мобільному додатку та зобов`язався виконувати його умови.

Позивач вказав, що на етапі реєстрації відповідача за допомогою смартфону клієнта здійснюється генерація ключової пари, яка буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення усіх дій.

29.08.2019 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank, просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 700,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна кратка № НОМЕР_1 .

Пільговий період: до 62 днів, пільгова відсоткова ставка: 0,00001% річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами: 4% від суми заборгованості, базова відсоткова ставка: 3,1% на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості: 6,2% на місяць.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав повністю - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами у відповідності до умов договору.

Станом на 08.10.2021 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.17, п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 08.10.2021 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 26.01.2022 став у формі «на вимогу».

На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену тарифами.

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 02.11.2025 становить 36 168,26 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 30 807,72 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 2 879,54 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк», тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.08.2019 у розмірі 36 168,26 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.

Ухвалою судді від 16.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив слухати справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження, щодо винесення рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань або відзиву до суду не направив.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до позивача та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої Клієнт (відповідач) просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал банк» № НОМЕР_1 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт до 20700,00 грн. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись відсоткова ставка 3,1%.

Підтвердив, що надані ним документи є чинними. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватись для накладання УЕП у мобільному додатку для засвідчення його дій. Визнав УЕП аналогом власноручного підпису.

Згідно форми підтвердження електронного документу вказано інформацію про ЕП клієнта ОСОБА_1 .

Згідно Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, підписаного ОСОБА_1 електронним підписом, клієнт підтвердив отримання примірника договору в мобільному застосунку monobank, своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо, укладення ним договору та зобов`язався виконувати умови договору. Також визнав, що УЕНП є аналогом власноручного підпису та його накладання має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що ознайомлений із строком дії договору.

Отже, 29.08.2019 між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 20700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 29.08.2019 станом на 02.11.2025, загальний розмір заборгованості становить 36 168,26 грн., в т.ч. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в сумі 30 807,72 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання: 2 879,54 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідач на підставі п. 5 Розділу II Умов зобов`язалась щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Умов у разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкових платежів, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений у абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного платежу).

Відповідно п. 5 Розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунках клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти у повній мірі не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank», яка складається з заборгованості за сумою кредиту.

Тому суд погоджується з нарахованою заборгованістю за тілом кредиту у розмірі 30 807,72 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 2 879,54 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У той же час істотними умовами кредитного договору, що вказані у паспорті споживчого кредиту Чорна картка monobank зазначено, що пеня не передбачена. У відомостях про рух коштів зазначено про нарахування штрафу/пені (без уточнення), натомість у розрахунку заборгованості чітко вказано про наявність заборгованості саме за пенею, про стягнення якої і просить у своєму позові позивач. Натомість з матеріалів справи вбачається що сторони узгодили відсутність пені.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання позивач посилається на п. 5.18,5.19 розділу 2 Умов та зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати штрафу.

Окрім того, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 29.08.2019, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 2 879,54 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 30 807,72 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 527,530, 551, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 77-78, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» ( Код 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська буд. 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 30 807 грн. 72 коп., та судовий збір в розмірі 2 481 грн. 00 коп., а всього стягнути 33 288 грн. 72 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.В. Потабенко