Ухвала суду № 135426166, 03.04.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/479/26

Провадження по справі 2/276/521/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року селище Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Так, судом було встановлено, що позивачем при зверненні до суду до позовної заяви не було додано доказів направлення вказаної позовної заяви з додатками відповідачу ОСОБА_1 за адресою його місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Натомість, як слідує з матеріалів позовної заяви, представником позивача позовна заява з додатками надіслана на ім`я ОСОБА_1 за адресою, відмінною від адреси його місця проживання, а саме, в АДРЕСА_2 .

Окрім того, судом було встановлено, до позову додано платіжну інструкцію №29860 від 07.11.2025 року, з якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Окрім того, додано платіжну інструкцію №14793 від 10.03.2026 року, з якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 240,00 грн. Додана до поданої заяви платіжна інструкція №29860 від 07.11.2025 року на суму 2422,40 грн не є належним доказом оплати судового збору за позовною заявою у цій справі, оскільки згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір за вказаним платіжним документом був сплачений в цивільній справі №276/1994/25, за результатами розгляду якої ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.12.2025 повернуто позовну заяву особі, яка її подала.

Ухвалою судді від 25.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: надати суду докази надсилання відповідачу ОСОБА_1 за дійсною адресою його проживання копії позовної заяви з додатками до неї; сплатити 2422,40 грн судового збору у справі.

Ухвала суду від 25.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху доставлена в електронному вигляду до електронного кабінету позивача та представника позивача 26.03.2026 року, що свідчить про отримання такої ухвали стороною позивача.

01.04.2026 позивачем через систему «Електронний суду» до Хорошівського районного суду Житомирської області подано заяву про усунення недоліків.

Суд, перевіривши позовну заяву та заяву про усунення недоліків на її відповідність вимогам ЦПК України, дійшов наступних висновків.

У заяві про усунення недоліків представник позивача зазначив, що на виконання ухвали Хорошівського районного суду Житомирської області у справі № 276/479/26 від 25.03.2026 стороною позивача надається доказ надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками, на підтвердження чого надав відповідний опис вкладення до поштового відправлення.

Таким чином, ухвала суду від 25.03.2026 року в частині надання суду доказів надсилання відповідачу ОСОБА_1 за дійсною адресою його проживання копії позовної заяви з додатками до неї є виконаною.

Водночас, зі змісту заяви сторони позивача про усунення недоліків убачається, що вимоги ухвали Хорошівського районного суду Житомирської області від 25.03.2026 в частині сплати судового збору залишилися без виконання, а доводи сторони позивача щодо сплати судового збору зводяться лише до суб`єктивного бачення стороною позивача вимог чинного законодавства та його трактування на власний розсуд.

Так, представник позивача зазначає, що позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не було подано заяв про повернення судового збору. Відповідно разом з повторною подачею позовної заяви від 20.03.2026 року до суду були подані платіжні інструкції від 07.11.2025 року на суму 2422,40 грн та від 10.03.2026 року на суму 240,00 грн.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за наслідками поданої до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Щодо посилання представника позивача на можливість повторного використання документу зі сплати судового збору, необхідно відзначити наступне.

Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 25.03.2026 року судом було встановлено, що додана до позовної заяви платіжна інструкція №29860 від 07.11.2025 року не є належним доказом оплати судового збору у цій справі, оскільки згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір за вказаним платіжним документом був сплачений в цивільній справі №276/1994/25, за результатами розгляду якої ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.12.2025 повернуто позовну заяву особі, яка її подала.

Згідно ухвали суду від 09.12.2025 року в справі №276/1994/25, яка наявна в КП «Д-3», позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто позивачу. Судовий збір у справі №276/1994/25, сплачений згідно платіжної інструкції №29860 від 07.11.2025, товариству не повертався.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається заклопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, позивач має право повернути сплачений ним судовий збір згідно платіжної інструкції №29860 від 07.11.2025 за його клопотанням в справі №276/1994/25. Натомість норми, які б передбачали можливість повторного використання документу про сплату судового збору, який вже зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, і таке зарахування відбулось у межах конкретної справи, як в Законі №3674-VI, так і в ЦПК України відсутні.

Суд зазначає, що до внесення змін Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» редакція частини четвертої статті 6 Закону № 3674-VI передбачала право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону, яке виключено).

Змісту даної норми у редакції до набрання чинності Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII кореспондуються роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться у пункті 8 листа від 27.09.2012 №10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", а саме: «Якщо позовну заяву було залишено судом без розгляду з підстав, передбачених частиною першою статті 207 ЦПК, а позивач у порядку частини другої цієї статті знову звернувся з позовом до суду в загальному порядку, він вправі використати при цьому первісний документ про сплату судового збору, але за умови, що суму відповідного збору йому не було повернуто (частина четверта статті 6 Закону). За наявності сумнівів у тому, чи було здійснено таке повернення, суд має право витребувати у позивача належні докази (зокрема, довідку органу Державної казначейської служби України про те, що сума судового збору позивачеві з Державного бюджету України не поверталася).»

Разом з тим, вказане роз`яснення не є актуальним і релевантним правовідносинам у цій справі в світлі чинної редакції ст.6 Закону №3674-VI, яка не містить відповідних положень щодо можливості повторного використання документу, яким підтверджено сплату судового збору, у разі повернення позовної заяви.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18 та в ухвалі від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.

Отже, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 25.03.2026 та не надано суду доказів на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 2422,40 грн у цій справі.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Станом на 03.04.2026 року недоліки, викладені в ухвалі суду від 25.03.2026 року, позивачем не усунуті.

Відповідно до ч.3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, згідно ч.7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин, позовна заява має бути визнана неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.С.Семенюк