Постанова № 13542492, 17.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2011 року № 2-а-13168/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дейнеко Т.В.,

за участю:

представників позивача - Кошуби В.О., Чевичелової О.А.,

представника відповідача - Христофорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по відношенню до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу";

- скасувати податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 року № 0000721501/0 в сумі 84 816,91 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 56 606,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28 210,37 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Ізюмською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питань дотримання комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу»вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року.

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки було складено акт від 17.09.2010 року № 5/1530/00191678, на підставі якого відповідно до п.п. «в»п. 4.1.1 п. 4.1. та п.п. «а»п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ та п.п. 17.1.1, 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 зазначеного Закону винесено по відношенню до КП «Компанія «Вода Донбасу»податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0000721501/0 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 84 816,91 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 56606,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28 210,37 грн., яке отримане 11.10.2010 року (вхідний № 6-408-10).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0000721501/0 на суму 84816,91 грн. прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, надав до суду заперечення, в яких відповідач зазначив, що податковий розрахунок земельного податку є річною звітністю, у зв'язку з чим нарахування земельного податку за 7 місяців 2010 року здійснено за поточний рік. Також зазначив, що відповідно до ст.99 КАС України передбачений спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0000721501/0 відповідно до поштового повідомлення отримано позивачем 08.10.2010 року. Враховуючи викладене, представник відповідача просив залишити адміністративний позов без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 03 вересня 2007 року, видами діяльності якого є: збирання, очищення та розподілення води; транспортування іншої продукції трубопроводами; збирання і оброблення стічних вод; діяльність у сфері інжинірингу; будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; передача електроенергії.

З Довідки Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області (Борівське відділення) від 30.11.2010 року № 7150/10/10-021 вбачається, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" перебуває на обліку з 07.09.2010 року та є платником окремих податків.

Відповідно до змін до Статуту Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", затвердженого розпорядженням Голови Донецької обласної ради 29.12.2007 року № 192р, та наказу Генерального директора Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" від 04.09.2007 року № 2 створені відокремлені підрозділи та затверджені Положення відокремлених підрозділів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", відокремлені підрозділи Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" є правонаступниками прав та обов'язків відповідних відокремлених підрозділів державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет".

Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області з 15.09.2010 року по 16.09.2010 року у Комунальному підприємстві "Компанія "Вода Донбасу" проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року, про що складений Акт від 17.09.2010 року № 5/1530/00191678.

В акті містяться висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 14, 15 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, а саме: Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" не нарахувало та не сплатило земельний податок за земельні ділянки в 2008 році, 2009 році та за 7 місяців 2010 року, чим занизило податкові зобов'язання до сплати в бюджет на загальну суму 416 152,12 грн.:

за 2008 рік - 145 313,29 грн.;

за 2009 рік - 167 417,75 грн.;

за 7 місяців 2010 року - 103 421, 08 грн.

Із зазначеним Актом був ознайомлений головний бухгалтер Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" Дворніченко Т.І. із запереченнями.

Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції 23.09.2010 року направлені заперечення на Акт перевірки від 17.09.2010 року № 5/1530/00191678 у якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю у Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" правовстановлюючих документів на земельні ділянки під Краснооскольським водоймищем відсутні правові підстави для сплати земельного податку. Таким чином Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" не порушувало вимоги Закону України "Про плату за землю" і не занижувало податкових зобов'язань.

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області листом від 30.09.2010 року №691/10/01-021 повідомила Генерального директора Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про доповнення внесені до висновку Акту документальної невиїзної перевірки від 17.09.2010 року №5/1530/00191678, а саме висновки викладені у новій редакції:

"На порушення вимог ст. 14 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями та на порушення пп. "в" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ зі змінами та доповненнями, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" не подало податкові розрахунки по сплаті земельного податку до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції за 2008,2009 та 2010 роки, за що згідно ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ зі змінами та доповненнями передбачено застосування штрафних санкцій.

На порушення вимог ст.ст. 14, 15 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, а саме: Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" не нарахувало та не сплатило земельний податок за земельні ділянки в 2008 році, 2009 році та за 7 місяців 2010 року, чим занизило податкові зобов'язання до сплати в бюджет на загальну суму 416 152,12 грн.:

за 2008 рік - 145 313,29 грн.;

за 2009 рік - 167 417,75 грн.;

за 7 місяців 2010 року - 103 421, 08 грн."

Також Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області листом від 30.09.2010 року № 692/10/01-021 повідомила Генерального директора Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про розгляд заперечення на Акт перевірки від 17.09.2010 року №5/1530/00191678, що перевіркою правомірно встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на землю на суму 416 152,12 грн.

На підставі акту перевірки від 17.09.2010 року №5/1530/00191678 начальником Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції винесено податкове повідомлення-рішення №0000721501/0 від 05.10.2010 року за порушення ст.ст. 14, 15, 17 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ зі змінами і доповненнями, у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за платежем “земельний податок” (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 84 816,91 грн., з яких 56 606,54 грн. основний платіж та 28 210,37 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 26.08.2010 року за № 0520/65 Борівський районний відділ Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" надав інформацію до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про те, що державні акти (у кількості 7 штук та додатки до них) на право постійного користування земельними ділянками на території Борівської селищної ради, Піско-Радьківської, Підлиманської, Богуславської, Гороховатської, Підвисочанської, Вищесолоненської сільських рад Державному виробничому підприємству "Укрпромводчормет" було видано 06.10.2005 року.

Борівською районною державною адміністрацією Харківської області листом від 19.06.2009 року за №02-29/579 Борівське відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції було повідомлено, що відповідно до розпорядження голови Борівської райдержадміністрації від 13.10.2004 року № 309 було надано в постійне користування земельні ділянки під Червонооскільським водосховищем Державному виробничому підприємству по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" загальною площею 4784,4539 га. В серпні 2006 року на дані земельні ділянки зареєстровано державні акти на право постійного користування, які є дійсними на даний час.

Згідно листа Відділу держкомзему у Борівському районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області від 17.09.2009 року за № 01-28/2247 до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області направлені копії державних актів на право постійного користування земельною ділянкою державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню "Укрпромводчормет".

Відповідно до накладної від 07.10.2005 року № 20 в матеріалах справи державні акти на право постійного користування землею, які були виготовлені Харківською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах», повернуті позивачем до Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»і виконавцю робіт з інвентаризації земель і оформлення документів на право постійного користування землею 11.10.2005 року, а саме на: Підлиманська сільська рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ № 305370); Підвисочанська сельська рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ № 305374); Гороховатська сільська рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ №305373); Піско-Радьківська сільська рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ №305372); Богуславська сільська рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ № 305368); Вищесолоненська сільська рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ №305371); Борівська селищна рада Борівського району Харківської області (державний акт ЯЯ №305369).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) (ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування») є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про систему оподаткування»облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснюються на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.

Взяття на облік платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби, надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Також, пп. 9.2. п. 9 «Порядку обліку платників податків», затвердженому Державною податковою адміністрацією України від 19.02.1998 року № 80, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за № 172/2612, платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж юридична особа.

Як встановлено судом, заяву про взяття на облік Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»як платника податку на землю на адресу Ізюмської об'єднаної податкової інспекції позивачем направлено не було.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.12.2008 року № 784 затверджено Методичні рекомендації щодо повноти охоплення обліком податків окремих видів податків.

Пунктом 3 зазначених Методичних рекомендацій передбачені види податків і зборів (обов'язкових платежів), для сплати яких юридичні особи та фізичні особи - підприємці можуть бути зараховувані до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням підрозділів та об'єктів. Одним з видів податків та зборів є плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної і комунальної власності).

Законом України «Про систему оподаткування»встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) є загальнодержавним податком і справляється у порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ .

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар, тобто, безпосередньо ті юридичні особи, фізичні особи - підприємці та громадяни (у тому числі резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули права власності на землю в Україні або яким законодавством надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на календарний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Якщо за юридичною особою рахуються у власності або користуванні земельні ділянки у кількох адміністративно-територіальних одиницях, на яких здійснюють діяльність відокремлені підрозділи юридичної особи, то до державних податкових інспекцій такої адміністративно-територіальних одиниці подається юридичною особою податковий розрахунок земельного податку у розрізі земельних ділянок, тобто де наявні такі земельні ділянки. За кожним поданим розрахунком у податкових інспекціях відкриваються картки особових рахунків, де проводиться нарахування земельного податку.

Отже, в органах ДПС за місцезнаходженням земельних ділянок юридична особа (фізична особа - підприємець) повинна перебувати на обліку як платник плати за землю і відповідно подавати до органу державної податкової служби податковий розрахунок. При цьому внесення відомостей до Єдиного банку даних або Реєстру фізичних осіб про зарахування до категорії платників окремих видів податків як платника плати за землю здійснюється підрозділом реєстрації та обліку платників податків у разі надходження від підрозділів оподаткування юридичних (фізичних) осіб облікової справи такого платника податків, яка містить поданий платником податковий розрахунок.

Суд прийшов до висновку, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»не може перебувати на обліку в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податку на землю, тому, що не подавало заяви про взяття підприємства на облік як платника податку, та позивачем не було подано до відповідача жодної податкової декларації (розрахунку) щодо нарахування земельного податку.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до ст. 2 закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про сплату за землю»платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Судом встановлено, що Державне виробниче підприємство «Укрпромводчормет»було ліквідовано шляхом перетворення в Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», державний акт на право користування землею, виданий саме Державному виробничому підприємству «Укрпромводчормет»та має індивідуальних характер. Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»з метою законного користування землею повинно було особисто здійснити заходи щодо державної реєстрації цих прав та отримати державний акт на право користування землею. Однак, позивачем не було здійснено жодних заходів щодо державної реєстрації прав на землі у Борівському районі Харківської області. Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»не користується цією земельною ділянкою, тому право постійного користування припинилося з моменту ліквідації Державного виробничого підприємства «Укрпромводчормет», тобто 03.09.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.01.2010.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією по відношенню до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»було безпідставно нараховано суму податкового зобов'язання в сумі 84 816,91 грн.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 року № 0000721501/0 в сумі 84 816,91 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 56 606,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28 210,37 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про визнання незаконною перевірки

Суд відзначає, що приписами ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контроль за правильністю обчислення субєктами права, що мають статус платників податків, розміру податкових зобовязань покладений на органи державної податкової служби України.

Означений контроль за змістом ст.ст. 8-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»здійснюється шляхом реалізації органами державної податкової служби України права на проведення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Нормами чинного законодавства України підстав для проведення документальних невиїзних перевірок не встановлено, що означає наявність у податкових органів повноважень визначати необхідність проведення таких перевірок на власний розсуд.

З положень ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" випливає, що перелік документів, які досліджуються податковим органом при проведенні документальної невиїзної перевірки має необмежений характер, на що указує наявність в правовій нормі словосполучення "інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)".

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205; далі за текстом Порядок) передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Результати проведеної відповідачем у спірних правовідносинах документальної невиїзної перевірки були оформлені саме актом.

Відтак, суд наголошує на відсутності підстав для визнання незаконною спірної перевірки.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ зі змінами та доповненнями, Законом України «Про систему оподаткування», що діяли під час виникнення спірних правовідносин, ст.141 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 7, 17, 70, 71, 86, 94, 160, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 року № 0000721501/0 в сумі 84 816,91 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 56 606,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28 210,37 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" судові витрати у розмірі 1(одна) гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21 січня 2011 року.

Суддя Супрун Ю.О.