Постанова № 13542371, 24.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-5994/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Кусайло Я.Г.,

представника позивача - Михайленко В.В.,

представника відповідача - Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий агро-промисловий союз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий агро-промисловий союз"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, обгрунтовуючи свої позовні вимоги незгодою із визначенням Кременчуцькою ОДПІ податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 176093,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 88046,88 грн. у зв'язку із неправомірним, на думку відповідача, включенням ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" до складу валових витрат, витрат по сплаті відсотків по позиці, щодо яких не доведено зв'язку із основною діяльністю позивача. Так, позивач вказав про отримання позики на умовах, що були вигідними для ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" і використання коштів, отриманих в позику для провадження господарської діяльності підприємства. Крім того, позивач вказав, що висновок Кременчуцької ОДПІ про використання коштів, отриманих в позику не для поповнення обігових коштів позивача, а для придбання інвестиційних сертифікатів, спростовується письмовими доказами, що наявні в матеріалах справи, про реалізацію інвестиційних сертифікатів раніше, ніж позивачем отримано грошові кошти за договором позики.

Представник позивача в ході судового розгляду справи просила задовольнити позовні вимоги, визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 176093,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 88046,88 грн., а всього на суму 264140,63 грн.

Представник Кременчуцької ОДПІ в ході судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на ті обставини, що в ході проведення перевірки ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства витрат, понесених у зв'язку із сплатою відсотків за договором позики, укладеним із ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" від 24 грудня 2007 року №09У/Д, за яким не доведено позивачем зв'язку із господарською діяльністю ТОВ "Торговий агро-промисловий союз". Так, в ході проведення перевірки, встановлено про витрачання позивачем грошових коштів, отриманих в позику, для придбання інвестиційних сертифікатів, емітентом яких є ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив", вказувала на правомірність податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 176093,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 88046,88 грн., а всього на суму 264140,63 грн., просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий агро-промисловий союз" зареєстроване 01 вересня 2003 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11 вересня 2003 року за №6855, станом на 31 грудня 2009 року перебувало на обліку в Кременчуцькій об`єднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до положень статей 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

В період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, на підставі направлення від 27 лютого 2010 року №455/000455 виданого Кременчуцькою ОДПІ, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий агро-промисловий союз" (код ЄДРПОУ 32615108) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 18 березня 2010 року №965/23-209/32615108, у висновках якого відповідачем зроблений висновок про порушення ТОВ "Торговий агро-промисловий союз", зокрема, вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 176094,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 2500,00 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 28438,00 грн., за 2 квартал 2008 року на суму 28438,00 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 28750,00 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 28750,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 14062,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 14219,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 14375,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 16562,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення планової виїзної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982 яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 176093,75 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 88046,88 грн., а всього на суму 264140,62 грн.

Не погодившись із визначенням податковим органом суми податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств, також застосуванням штрафних санкцій, ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982 в апеляційному порядку згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За наслідками апеляційного оскарження податкового повідомлення рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982, яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 176093,75 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 88046,88 грн., а всього на суму 264140,62 грн., скарги підприємства залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін та в порядку пункту 5.3 статті 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, Кременчуцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2010 року №0001402301/1/2074, від 06 вересня 2010 року №0001402301/2/2832, від 17 листопада 2010 року №0001402301/3/3817 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 176093,75 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 88046,88 грн., а всього на суму 264140,62 грн.

ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" не погодившись податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982 звернулось із позовною заявою про визнання його нечинним та скасування.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено про укладення ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" договору позики від 24 грудня 2007 року №09-У/Д із ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив", відповідно до якого останнє надало позивачеві грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності у сумі 1500000,00 грн. зі сплатою 30% річних. Відповідно до пункту 1.2 договору, позика надається позивачеві для поповнення обігових коштів. ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" зобов'язалося використовувати позику за цільовим призначенням.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки про рух грошових коштів за 24 грудня 2007 року відділення №2 м. Кременчука філії Першого Українського Міжнародного банку в м. Дніпропетровську позивачем на розрахунковий рахунок від ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" 1500000,00 грн.

За твердженням Кременчуцької ОДПІ дані грошові кошти були використані позивачем не у зв'язку із його господарською діяльністю, а для придбання інвестиційних сертифікатів, емітентом яких є ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив".

Стосовно придбання ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" інвестиційних сертифікатів, емітентом яких є ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" судом встановлено наступне.

Відповідно до умов договорів від 23 січня 2007 року №01-У/Д, від 14 червня 2007 року 03-У/Д, 04 липня 2007 року №05-У/Д, 11 липня 2007 року №06-У/Д, від 23 липня 2007 року №07-У/Д, укладених між ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" та ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив", позивачем придбані інвестиційні сертифікати, емітовані пайовим венчурним інвестиційним фондом "Дніпровський" "Компанії з управління активами "Центр Фінансових Ініціатив" у кількості 1538120 штук, про що вбачається з наявних в матеріалах справи виписок про обіг на рахунку в цінних паперах№00305, на загальну суму 1527938,80 грн.

27 липня 2007 року між позивачем та Приватним підприємством "Мега-Трейд" укладений договір №Б707-5-1 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів, відповідно до умов якого ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" через повіреного ТОВ "Українська фінансова компанія "Респект" за договором доручення від 27 липня 2007 року №Б707-5, зобов'язалося передати, а ПП "Мега-Трейд" прийняти та оплатити інвестиційні сертифікати емітовані пайовим венчурним інвестиційним фондом "Дніпровський" "Компанії з управління активами "Центр Фінансових Ініціатив" у загальній кількості 1538120 штук, на загальну суму 1538120,00 грн.

За актом приймання-передачі цінних паперів від 31 липня 2007 року інвестиційні сертифікати передані позивачем та прийняті ПП "Мега-Трейд".

Згідно наявної в матеріалах справи виписки про обіг коштів на рахунку в цінних паперах №00305 за період з 01 липня 2007 року по 28 вересня 2007 року проведений видаток цінних паперів у кількості 1538120 штук.

Реалізація цінних паперів проведена позивачем із прибутком, показники про що відображені позивачем в рядку 01.4 "прибуток від операцій з цінними паперами" у декларації за 9 місяців 2007 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається про відсутність на балансі ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" інвестиційних сертифікатів, емітованих пайовим венчурним інвестиційним фондом "Дніпровський" "Компанії з управління активами "Центр Фінансових Ініціатив" станом на дату отримання грошових коштів в сумі 1500000,00 грн. в позику від ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив".

Кременчуцькою ОДПІ в акті перевірки вказувалося про відсутність економічного ефекту для ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" від операції позики, оформленої договором від 24 грудня 2007 року №09У/Д. В обґрунтування даного, відповідачем зазначено, що за період, що перевірявся позивачем також отримувалися грошові кошти за кредитними договорами із нижчою відсотковою ставкою, а саме:

- від 23 жовтня 2007 року №2007-109 із АКБ "Східно-Європейський банк", за умовами якого банк надає Позичальнику кредит на поповнення обігових коштів підприємства в обсязі 500000,00 грн., строком з 23 жовтня 2007 року по 22 квітня 2008 року, із сплатою відсотків у розмірі 19% річних;

- від 18 травня 2007 року №2007-52 із АКБ "Східно-Європейський банк", за умовами якого банк надає Позичальнику кредит па поповнення обігових коштів підприємства в сумі 600000,00 грн., строком з 18 травня 2007 року по 17 серпня 2007 року, із сплатою відсотків у розмірі 18% річних;

- від 18 лютого 2007 року №36-302/08 із ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк", за умовами якого банк надає Позичальнику кредит на поповнення обігових коштів підприємства в сумі 2500000,00 грн. строком з 18 лютого 2008 року по 18 лютого 2010 року, із сплатою відсотків у розмірі 14% річних.

Представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що при порівнянні відсотків при отримані кредитів у банківських установах та наданою позикою від ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" можна зробити висновок, про те що позивач не мав економічної вигоди отримавши вищезгадану позику.

Відповідно до положень пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності визначене в статті 42 Господарського кодексу України згідно положень якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

До матеріалів справи позивачем залучено копії декларації про прибуток підприємства, з яких вбачається про прибуткову діяльність ТОВ "Торговий агро-промисловий союз". До компетенції органів державної податкової не віднесене право надання оцінки господарської діяльності платника податків, з урахуванням того, що така діяльність позивача не призвела до збитковості підприємства, що не обумовлено дійсними економічними чинниками.

Крім того, судом встановлено, що банківські установи, від яких позивачем в кредит отримувалися грошові кошти за нижчими відсотковими ставками, порівняно з умовами договору позики із ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" в обов'язкових умовах кредитних договорів визначено про надання позичальником банківській установі заставного майна, що відсутнє в умовах договору позики.

Дана обставина, за поясненнями представника позивача, мала суттєве економічне значення для товариства. Вказане не прийнято до уваги Кременчуцькою ОДПІ при порівнянні умов договору позики від 24 грудня 2007 року та договорів про надання позивачеві кредитів.

Щодо правомірності віднесення до валових витрат ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" витрат, понесених позивачем у зв'язку із сплатою відсотків за договором позики, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми, відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

До відносин за кредитним договором, відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, що регулює відносини за договорами позики, а відтак, за своєю економіко-правовою сутністю поняття "позика" і "кредит" є тотожними.

У відповідності з пунктом 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" має статус небанківської фінансової установи, позику позивачеві надано під процент і у договорі позики визначається ціль її надання поповнення обігових коштів, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, така позика є фінансовим кредитом у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пунктом 5.5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином для віднесення позичальником до складу валових витрат відсотків, сплачених позикодавцю, визначальним є зв'язок нарахування і виплат процентів за позикою і його господарською діяльністю.

За визначенням пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить визначення поняття "доход". Економічний зміст поняття "доход" визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України №87 від 31 березня 1999 року. Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно класифікації, що наведена в пункті 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є одним з видів доходів, що визнані. Дохід, відповідно до пункту 5 положення, визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Отже, позичкові кошти, які згідно з предметом договору позики, надаються для поповнення обігових коштів, використані у господарській діяльності позичальника, так як за рахунок них збільшаться його активи після зарахування на розрахунковий рахунок.

Крім того, в ході дослідження обставин справи судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Торговий агро-промисловий союз", відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є оптова та роздрібна торгівля автотоварами, оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі різними товарами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші види оптової торгівлі.

Представник позивача в ході судового розгляду справи пояснила, що грошові кошти, отримані в позику 24 грудня 2007 року використані ТОВ "Торговий агро-промисловий союз" виключно у зв'язку із провадженням господарської діяльності товариства, що підтверджено випискою відділення №2 м. Кременчука філії Першого Українського Міжнародного банку в м. Дніпропетровську за період з 24 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Також до матеріалів справи позивачем надано копії договорів купівлі - продажу автозапчастин, оренди приміщення, що використовується позивачем для зберігання та складування запасних частин, придбання яких для подальшої реалізації вчинювалося позивачем, зокрема, і за грошові кошти в сумі 1500000,00 грн., отримані в позику від ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив".

Враховуючи вищевикладене, проценти, сплачені (нараховані) за укладеними договорами позики з позивачем із ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив", правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат. Таким чином визначення Кременчуцькою ОДПІ податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 176093,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 88046,88 грн. та винесення податкового повідомлення-рішення суму 264140,63 грн. є неправомірним.

Позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982. Судом встановлено, що за наслідками апеляційного узгодження та в порядку пункту 5.3 статті 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", з метою доведення до платника податків нових граничних строків сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, Кременчуцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2010 року №0001402301/1/2074, від 06 вересня 2010 року №0001402301/2/2832, від 17 листопада 2010 року №0001402301/3/3817 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 176093,75 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 88046,88 грн., а всього на суму 264140,62 грн.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982 та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982, від 23 червня 2010 року №0001402301/1/2074, від 06 вересня 2010 року №0001402301/2/2832, від 17 листопада 2010 року №0001402301/3/3817.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий агро-промисловий союз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 31 березня 2010 року №0001402301/0/982, від 23 червня 2010 року №0001402301/1/2074, від 06 вересня 2010 року №0001402301/2/2832, від 17 листопада 2010 року №0001402301/3/3817.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий агро-промисловий союз" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2011 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва