Постанова № 13542222, 15.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.32

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2010 року Справа № 2а-2822/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Твердохліба Р.С.,

секретаря судового засідання Кулигіна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, третя особа регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2010 року позивач звернувся до Луганського адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, в якому просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ДВАТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» за період з 01.01.2007 по 30.11.2009 в частині висновків про порушення вимог п.2.4 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України»; Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна при наданні в оренду приміщень Інженерного корпусу; Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна;

- визнати протиправною та скасувати вимогу № 12-05-14-14/2265 від 16.03.2010 «Про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії» в частині вимог про усунення порушення вимог п.2.4 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України»; Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна (далі Методика) при наданні в оренду приміщень Інженерного корпусу; Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна.

У подальшому представник позивача надав заяву про уточнення позову, у якій просив:

- визнати незаконними дії Контрольно-ревізійного управляння в Луганській області щодо зазначення в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДВАТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» за період з 01.01.2007 по 30.11.2009 від 12.02.2010 № 05-21/006 факту порушення Державним відкрити акціонерним товариством «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» пункту 2.4 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України», затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 07.08.2007 № 304 та наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.06.2009 №246; Додатку 2 Методики при наданні в оренду приміщень Інженерного корпусу (під офіс), через які замість орендної ставки 15% застосовувалися ставки 7% - у 2008 році, та 8% - у січні-квітні 2009 року; пункту 41. ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 38 ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», пункту 17 Методики через які Інститутом (як орендодавцем) протягом 2007 - 2009 років не перераховано до державного бюджету 30% орендної плати, що призвело до недоотримання доходів Державним бюджетом, статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХП, пункту 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 через які Інститутом перед укладенням договорів про оренду протягом 2007 - 2009 років не проведено незалежну оцінку майна.

- визнати вимогу № 12-05-14-14/2265 від 16.03.2010 «Про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії» протиправною та скасувати в частині вимог про усунення порушення п.2.4 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України», затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 07.08.2007 № 304 та наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.06.2009 № 246; Додатку 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 при наданні в оренду приміщень Інженерного корпусу (під офіс), через які замість орендної ставки 15% застосовувалися ставки 7% - у 2008 році, та 8% - у січні-квітні 2009 року; та про порушення вимог п. 41. ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. 38 ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 через які Інститутом (як орендодавцем) протягом 2007 - 2009 років не перераховано до державного бюджету 30% орендної плати, що призвело до недоотримання доходів Державним бюджетом, а також про порушення вимог ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 через які Інститутом перед укладенням договорів про оренду протягом 2007 - 2009 років не проведено незалежну оцінку майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 30.11.2009 по 12.02.2010 на ДВАТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності, за результатами якої було складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2007 по 30.11.2009 №05-21/006, в якому зазначено, що позивач допустив, зокрема, такі порушення чинного законодавства:

- в порушення ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року N 2269-ХІІ, п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 р. (далі - Методики) перед укладенням договорів про оренду протягом 2007 - 2009 років не проведено незалежну оцінку майна;

- згідно розрахунку орендної плати за оренду нежитлових приміщень Інженерного корпусу у 2008 році розмір орендної ставки складає 7% та у 2009 році - 8%, а не 15%, що є порушенням вимог додатку 2 Методики;

- в порушення п.17 Методики Інститутом як орендодавцем протягом 2007-2009 років не перераховано до державного бюджету України 30% орендної плати.

Крім того, відповідно до п.1 Методики, на яку посилається відповідач у акті ревізії, розрахунок і порядок використання плати за оренду державного майна розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств. Тобто, закріплена методика не розповсюджується на майно підприємств, в тому числі державних, створених у процесі корпоратизації.

Згідно статуту ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» засновано відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 14.11.1996 №577 шляхом перетворення у державне відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента від 15.06.1993 «Про корпоратизацію підприємств».

Позивач є відкритим акціонерним товариством, а майно, що належить йому, увійшло до його статутного фонду в процесі корпоратизації.

На підтвердження викладеного свідчить розяснення регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 08.02.2010 № 11-08-00584, згідно якого перерахування до державного бюджету частини отриманої орендної плати здійснюється тільки державними підприємствами. ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» не є державним підприємством, а акціонерним товариством, в статутному капіталі якого є державна частка. Таким чином, вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, не стосуються питань передачі в оренду майна, що є власністю акціонерного товариства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнення до позовної заяви, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» корпоратизація - це перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих обєднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством у відкриті акціонерні товариства.

На теперішній час, процес перетворення Інституту у відкрите акціонерне товариство не завершено, а саме не здійснено розміщення акцій та у нього відсутні: вищий орган (загальні збори акціонерів), спостережна рада та ревізійна комісія. При цьому, Статутом Інституту визначено, що органом управління його майном є Міністерство вугільної промисловості України.

Належність будівель інженерно-лабораторного корпусу, експериментальних майстерень та випробувального стенду до державного майна підтверджується наданим до ревізії листом Інституту до Міністерства вугільної промисловості від 11.05.2006 №63-01 за формою №2-бд «Перелік наявного нерухомого державного майна, що перебуває на балансі».

За відомостями, наведеними у Довідці з ЄДРПОУ від 10.04.2006 №48038, Інститут є державною власністю та у відповідності до КІСЕ належить до державних нефінансових корпорацій.

Щодо довідки з ЄДРПОУ від 23.02.2010 №48038 представник відповідача зазначив, що вона не має відношення до результату ревізії фінансово-господарської діяльності Інституту, оскільки не охоплює період який підлягав ревізії. Ревізія фінансово-господарської діяльності проводилася за період з 01.01.2007 по 30.11.2009, а Довідка з ЄДРПОУ була видана лише 23.02.2010, тобто вже після завершення контрольних заходів.

У звязку з чим відповідач вважає заявлені позивачем вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області у судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» створено у процесі корпоратизації відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості від 14.11.1996 №577.

Законом України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що він регулює організаційні відносини, повязані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності їх структурних підрозділів.

Згідно п.3.3 Статуту позивача товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність як внесок до статутного фонду, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства, доходів, отриманих від господарської діяльності товариства. Це положення відповідає ст.85 Господарського кодексу України, ч.1 ст.12 Закону України «Про господарські товариства». Відповідно до чинного законодавства України господарське товариство не є різновидом ані державного підприємства, ані державної організації.

На підставі викладеного представник третьої особи зазначив, що держава, в особі Міністерства вугільної промисловості України є засновником та власником 100% акцій ДВАТ «НДТП Вуглеавтоматизація», а не власником майна, яке передано до його статутного капіталу.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач Державне відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 12).

Позивачем на підставі договорів про оренду приміщень від 26.12.2008, укладених між Інститутом в особі голови правління-директора Інституту та орендаторами, у 2009 році надавалось в операційну оренду нерухоме майно (окремі приміщення будівель Інституту), яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 А (код ЄДРПОУ 00174036).

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах (стаття 4 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»).

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у субєктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.

Згідно із статтею 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, серед іншого, надається право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

За приписами частини 2 статті 15 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обовязковими для виконання службовими особами обєктів, що ревізуються.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 30.11.2009 по 12.02.2010 на ДВАТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності, за результатами якої було складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2007 по 30.11.2009 №05-21/006 (а.с. 121-172).

В акті ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2007 по 30.11.2009 №05-21/006 зокрема зазначено, що позивачем допущено порушення чинного законодавства, а саме:

- в порушення ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року №2269-ХІІ, п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 (далі - Методики) перед укладенням договорів про оренду протягом 2007 - 2009 років не проведено незалежну оцінку майна;

- згідно розрахунку орендної плати за оренду нежитлових приміщень Інженерного корпусу у 2008 році розмір орендної ставки складає 7% та у 2009 році - 8%, а не 15%, що є порушенням вимог додатку 2 Методики;

- в порушення п.17 Методики Інститутом, як орендодавцем протягом 2007-2009 років не перераховано до державного бюджету України 30% орендної плати.

23.02.2010 відповідачем до КРУ в Луганській області були надані заперечення на акт ревізії, які відповідачем не були прийняті, про що викладено у висновку від 12.03.2010 (а.с. 24-27).

Вимогою КРУ в Луганській області від 16.03.2010 (а.с. 28-30) позивача було зобовязано усунути порушення, виявлені в результаті ревізії, такі, зокрема, як:

- внести зміни до укладених договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки та відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість орендарів;

- відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати 490933,43 грн. до відповідного бюджету;

- провести незалежну оцінку нежитлових приміщень, що надаються в оренду.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обєктами оренди за цим Законом є, зокрема, майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно п.1 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 №786, методику і порядок розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Із системного аналізу Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна суд приходить до висновку, що майно, яке увійшло до статутних фондів господарськиї товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не є обєктом аренди за вказаним Законом. Закріплена матодика розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна не розповсюджується на майно підприємств, в тому числі державних, створених у процесі корпоратизації.

В судовому засіданні встановлено, що позивач за організаційно-правовою формою є відкритим акціонерним товариством. Згідно п.п. 1.1 п.1 статуту ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» засновано відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 14.11.1996 №577 шляхом перетворення Державного «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ Вуглеавтоматизація» у Державне відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 «Про корпоратизацію підприємств».

Таким чином, позивач є відкритим акціонерним товариством, а майно, що належить йому, увійшло до його статутного фонду в процесі корпоратизації, що підтверджується додатком №1 до аудиторського висновку «Перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду та у власність ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» під час корпоратизації».

У розумінні ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші субєкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом обєднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст.85 зазначеного Кодексу господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до п.3.2 Статуту ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього статуту.

Згідно п.3.3 Статуту позивача товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність як внесок до статутного фонду, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства, доходів, отриманих від господарської діяльності товариства.

Виходячи з наведеного, господарське товариство, відповідно до чинного законодавства України, не є різновидом ані державного підприємства, ані державної організації.

З розяснення Міністерства вугільної промисловості України від 14.04.2010 за №322/05/02-02 щодо питань оренди нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду позивача, вбачається, що Державне відкрите акціонерне товариство «НДПІ Вуглеавтоматизація» створено у процесі корпоратизації відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 14.11.1996 за №577, майно, що належить товаристу, увійшло до його статутного фонду в процесі корпоратизації. Відповідно до статуту позивач є акціонерним товариством, а не державним підприємством. Тому вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786, не стосуються питань передачі в оренду майна, що є власністю акціонерного товариства.

Аналогічної позиції дотримується й регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області у своєму розясненні від 08.02.2010 за №11-08-00584.

Згідно листа Фонду державного майна України від 20.10.2010 №10-25-14324, субєкти управління обєктами державної власності з 2005 року проводять інвентаризацію обєктів державної власності (юридичних осіб, що діють лише на основі державної влсності; господарських організаціій, щодо яких здійснюються корпоративні права держави; нерухомого майна державних підприємств, установ, організацій та державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації та корпоратизації) та передають відомості до Фонду державного майна України для формування та ведення Єдиного реєстру обєктів державної власності.

Станом на 20.10.2010 за даними інвентаризації обєктів державної власності відомості щодо майна за місцезнаходженням: м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 А (код ЄДРПОУ 00174036) від органів управління з метою внесення до Єдиного реєстру обєктів державної власності не надавалися.

Таким чином, аналізуючи наведене, судом встановлено що позивач відповідно до статуту є акціонерним товариством, яке створено у процесі корпоратизації. Майно, що належить товаристу, увійшло до його статутного фонду в процесі корпоратизації, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника позивача та третьої особи у судовому засіданні. Відомості до Фонду державного майна України щодо нерухомого майна за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 А для внесення до Єдиного реєстру обєктів державної власності не надходили. Тому вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна не стосуються питань передачі в оренду майна, що є власністю ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація».

З огляду на зазначене суд вважає вимогу КРУ в Луганській області від 16.03.2010 про усунення порушень, виявлених на ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» в ході ревізії в частині внесення змін до укладених договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки та відображення в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість орендарів; відображення в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахування 490933,43 грн. до відповідного бюджету; проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень, що надаються в оренду, такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, та вимога підлягає у цій частині скасуванню.

Щодо визнання незаконними дій КРУ в Луганській області щодо зазначення в акті ревізії фінансово-господарської діяльності товариства факту порушення останнім п.2.4 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України»; додатку 2 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна; п.41 ст.2 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», п.38 ст.2 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.8 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, суд приходить до наступного.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії вимога про усунення виявлених порушень, яка має вплив на його права та обовязки. Крім того, дії відповідача, які призвели до внесення до акту ревізії необґрунтованих висновків, не можуть бути визнані судом неправомірними чи протиправними, оскільки дії ревізорів з проведення ревізії відповідають вимогам Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Той факт, що до акту ревізії були внесені необґрунтовані відомості, у разі встановлення такого факту судовим рішенням, є підставою для визнання правових актів індивідуальної дії, прийнятих за наслідками таких дії, протиправними та їх скасування.

Тому у задоволенні вимоги про визнання незаконними дій КРУ в Луганській області слід відмовити.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що процес перетворення Інституту у відкрите акціонерне товариство на теперішній час не завершено, оскільки ця обставина не впливає на правосубєктність позивача, адже відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Саме з цього моменту вона користується усіма правами, наданими їй чинним законодавством

За таких обстави, відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх рішень, не довів суду правомірність винесення вимоги від 16.03.2010 про усунення порушень, виявлених на ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» в ході ревізії в частині внесення змін до укладених договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки та відображення в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість орендарів; відображення в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахування 490933,43 грн. до відповідного бюджету; проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень, що надаються в оренду, такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ДВАТ «НДПІ Вуглеавтоматизація» в частині визнання протиправною та скасування вимоги КРУ в Луганській області від 16.03.2010 №12-05-14-14/2265 про усунення порушень, виявлених в ході ревізії в частині внесення змін до укладених договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки та відображення в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість орендарів; відображення в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахування 490933,43 грн. до відповідного бюджету; проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень, що надаються в оренду, підлягає задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ ВУГЛЕАВТОМАТИЗАЦІЯ» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, третя особа регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу № 12-05-14-14/2265 від 16.03.2010 «Про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії» в частині вимог:

- про порушення п.2.4 «Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України», затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 07.08.2007 №304 та наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.06.2009 № 246; Додатку 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 при наданні в оренду приміщень Інженерного корпусу (під офіс), через які замість орендної ставки 15% застосовувалися ставки 7% - у 2008, та 8% - у січні-квітні 2009 р. у частині внесення змін до укладених договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки та відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості орендарів та проведення претензійно-позовної роботи з орендарями для отримання коштів на рахунок товариства;

- про порушення вимог п. 41 ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет і України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. 38 і ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», п. 17 Методики (розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 через які Інститутом (як орендодавцем) протягом 2007 - 2009 років не перераховано до державного бюджету 30% орендної плати, що призвело до недоотримання доходів Державним бюджетом, в частині відображення в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахування 490933,43 грн. до відповідного бюджету;

- про порушення вимог ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 через які Інститутом перед укладенням договорів про оренду протягом 2007 - 2009 років не проведено незалежну оцінку майна, в частині проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень, що надаються в аренду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача Державного відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІ ВУГЛЕАВТОМАТИЗАЦІЯ»(м. Луганськ, вул. Оборонна 32а, і.к.00174036) судові витрати у сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб