Постанова № 13542206, 29.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2010 року Справа № 2а-8879/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Чукіної А.Ю.

та

представників сторін:

від позивача -головний спеціаліст по юридичним

питанням та кадровій роботі

Крупська Ю.В. (довіреність від 29.11.2010 № 7945)

від відповідача -не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації

до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області

про скасування постанови від 25 жовтня 2010 року ВП № 14968380 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанов про накладення штрафу від 25.10.2010 за виконавчими провадженнями: ВП № 142383336, ВП № 13932627, ВП № 12905348, ВП № 13508850, ВП № 13022500, ВП № 18825832, ВП № 13932637, ВП № 13665666, ВП № 14966694, ВП № 14968380, ВП № 14966716, ВП № 14475729, ВП № 14238191, ВП № 12386545, ВП № 14468939, ВП № 14238260, ВП № 18827400, ВП № 14238155, ВП № 17456375, ВП № 18827098, ВП № 18903127, ВП № 18826821, ВП № 18825497, ВП № 18825725, ВП № 17472189, ВП № 17455888, ВП № 17456173, ВП № 17456046, ВП № 17455997.

Ухвалою суду від 15 листопада 2010 року відкрито провадження у справі № 2а-8519/10/1270 за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанов (арк. справи 21).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі № 2а-8519/10/1270 позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанов про накладення штрафу від 25.10.2010 за виконавчими провадженнями ВП № 142383336, ВП № 13932627, ВП № 12905348, ВП № 13508850, ВП № 13022500, ВП № 18825832, ВП № 13932637, ВП № 13665666, ВП № 14966694, ВП № 14968380, ВП № 14966716, ВП № 14475729, ВП № 14238191, ВП № 12386545, ВП № 14468939, ВП № 14238260, ВП № 18827400, ВП № 14238155, ВП № 17456375, ВП № 18827098, ВП № 18903127, ВП № 18826821, ВП № 18825497, ВП № 18825725, ВП № 17472189, ВП № 17455888, ВП № 17456173, ВП № 17456046, ВП № 17455997 розєднані у самостійні провадження (арк. справи 22).

Ухвалою суду від 19 листопада 2010 року прийнято до провадження справу № 2а-8879/10/1270 за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 25 жовтня 2010 року ВП № 14968380 про накладення штрафу, винесеної на підставі виконавчого листа від 20.07.2009 № 2а-2056/09, виданого Луганським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

На виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист від 20.07.2009 № 2а-2056/09, виданий Луганським окружним адміністративним судом, про зобовязання управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Позивач не має можливості виконати постанову добровільно у звязку з тим, що діяльність УПСЗН у частині виконання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (Головним розпорядником коштів є Міністерство праці та соціальної політики України) за соціальними програмами регулюється Бюджетним кодексом України. Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється згідно із Законом України “Про державну допомогу сімям з дітьми” та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету. У відповідності до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету отримують бюджетні асигнування, які є підставою для затвердження кошторисів (ст. 51 п.2 Бюджетного кодексу). Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та здійснюють видатки тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ст. 51 п.5 Бюджетного кодексу). Будь-які зобовязання, взяті по коштам Державного бюджету без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобовязаннями (ст. 51 п.6 Бюджетного кодексу).

Згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Позивач не має можливості виконати постанову добровільно у звязку з тим, що діяльність УПСЗН у частині виконання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (Головним розпорядником коштів є Міністерство праці та соціальної політики України) за соціальними програмами регулюється Бюджетним кодексом України. Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється згідно із Законом України “Про державну допомогу сімям з дітьми” та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету. У відповідності до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету отримують бюджетні асигнування, які є підставою для затвердження кошторисів (ст. 51 п.2 Бюджетного кодексу). Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та здійснюють видатки тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ст. 51 п.5 Бюджетного кодексу). Будь-які зобовязання, взяті по коштам Державного бюджету без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобовязаннями (ст. 51 п.6 Бюджетного кодексу).

Рішення Лутугинського районного суду прийнято після затвердження Державного бюджету на 2009 рік, тому видатки на його виконання не могли бути враховані при встановленні бюджетних асигнувань на виплату допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.

Позивачем зроблено відповідну заявку на потребу грошових коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 за 2007 рік до фінансового управління Лутугинської райдержадміністрації. Після подання цієї заявки фінансування у необхідних обсягах до позивача не надходило. Рішення суду на користь ОСОБА_2 не може бути виконане до урахування бюджетних призначень на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті України, та їх виділення управлінню праці та соціального захисту населення.

Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач проінформував ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області про вчинення певних дій для виконання рішення суду, однак, 25.10.2010 державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області Марченко С.О. винесено постанову ВП № 14968380 про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 340,00 грн.

Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області ВП № 14968380 від 25.10.2010 про накладення штрафу на УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації за невиконання рішення суду у розмірі 340,00 грн., визнавши причини невиконання рішення суду поважними та незалежними від управління.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був належним чином повідомлений. Заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження”.

Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обовязки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області від 25.10.2010 ВП № 14968380 на УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації Луганської області за невиконання без поважних причин рішення суду накладено штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с.17).

Згідно ч.1 ст.87 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника юридичну особу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку відповідачу діючим законодавством надано право застосовувати штрафні санкції за невиконання судового рішення.

Однак, право державного виконавця виносити постанову про накладення штрафу надано лише у випадку невиконання судового рішення без поважних причин. За таких обставин правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови повинна бути піддана аналізу на відповідність положенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України.

Діяльність позивача у частині виконання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за соціальними програмами регулюється Бюджетним кодексом України.

Згідно зі ст. 21 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Iнші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України визнаються:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобовязань;

4) отримання товарів, робіт та послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до ч.2 ст.51 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змін до кошторисів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності у звязку із зміною обсягів доходів і видатків відповідно до затвердженого бюджетного розпису здійснюється керівниками цих закладів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Згідно з ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, відповідно до ч.6 ст.51 Бюджетного кодексу України не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобовязань не можуть здійснюватися.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України позивач листом від 15.12.2009 № 8713 зробив відповідну заявку до фінансового управління Лутугинської райдержадміністрації на фінансування видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік ОСОБА_2 Після подання цієї заявки фінансування виплат по судових рішеннях до управління праці та соціального захисту населення не надходило.

Листом № 852 від 04.02.2010 позивач повідомив відповідача про неможливість виконати у встановлений строк рішення суду стосовно ОСОБА_2, оскільки Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” регламентовано, що розпорядники бюджетних коштів здійснюють відповідні видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, визначених кошторисами. В цьому ж листі позивач повідомив відповідача про те, що ним подана заявка до фінансового управління Лутугинської райдержадміністрації на фінансування видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за 2007 рік за судовим рішенням відносно ОСОБА_2.

Для правильного вирішення даної справи необхідно встановити чи були наявні причини невиконання судового рішення без поважних причин.

Суд вважає, що причини невиконання позивачем рішення Лутугинського районного суду Луганської області про зобовязання УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації Луганської області сплатити ОСОБА_2 недоотриману нею суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 до 31.12.2007 через відсутність у Законі України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” видатків на забезпечення фінансування витрат, повязаних із виконанням судових рішень, є поважними.

Вказаний висновок витікає з того, що згідно з ч. 1 ст. 35 Бюджетного кодексу України розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України організують головні розпорядники бюджетних коштів, яким по відношенню до позивача є Міністерство праці та соціальної політики України, суд вважає, що позивач не має права за законом направляти заявки на додаткове фінансування до Міністерства фінансів України, а тому позивачем шляхом подання заявки до фінансового управління Лутугинської райдержадміністрації на фінансування видатків на виплату недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за судовим рішенням відносно ОСОБА_2 вжито всіх залежних від нього заходів для виконання судового рішення.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що постанова про накладення штрафу від 25.10.2010 не відповідає вимогам закону, критеріям обґрунтованості, доцільності та пропорційності, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Лутугинської райдержадміністрації задовольнити повністю.

Скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 25 жовтня 2010 р. ВП № 14968380 про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області у розмірі 340,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб