Постанова № 13542176, 06.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.19.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 січня 2011 року Справа № 2а-9516/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді Ковальової Т.І.

при секретарі Скрипкіної А.О.

за участю сторін

позивача Білокуракінський агропостач»

представника - Кузьменко М.П.

відповідача УПФУ в Білокуракінському

районі

представника - Шовкун М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ВАТ «Білокуракінський агропостач» до управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганській області про та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2010 року позивач - ВАТ «Білокуракінський агропостач» звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганській області про та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 18 листопада 2010 року управлінням ПФУ в Білокуракінському районі у відношенні ВАТ «Білокуракінський агропостач» було винесене рішення № 110 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яке було отримано позивачем 22 листопада 2010 року.

Відповідачем у відношенні позивача винесене вказане рішення про застосування штрафу та пені за період з 22.05.2006 року по грудень 2008 року. Але вся заборгованість позивачем погашена, що підтверджується ордером № 39561 від 18.11.2008 року та платіжним дорученням №454 від 15 грудня 2009 року. Таким чином, рішення відповідача є незаконним та необґрунтованим та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав і вказав, що позивач у попередні роки регулярно не сплачував страхові внески. Це підтверджується чисельними судовими рішеннями за позовами Білокуракінського УПФУ. За рішеннями судів видавалися виконавчі листи, накази, які знаходилися на виконанні в примусовому порядку. Позивач дійсно заборгованості по страховим внескам не має. Але оскільки страхові внески були сплачені несвоєчасно, то були нараховані штрафні санкції та пеня за період з 2006 по 2008 роки та винесене рішення № 110 від 18 листопада 2010 року. Факт несвоєчасності сплати страхових внесків підтверджується рішеннями судів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням начальника Білокуракінського УПФУ № 110 від 18 листопада 2010 року до ВАТ «Білокуракінський Агропостач»застосовано штрафні -17.12.2008 року сумі 13699 грн. 55 коп. ( штраф 10% 1554 грн. 22 коп.; пеня 0,1% на суму недоїмки 12145 грн. 33 коп. ). (аркуш справи 5-9).

Відповідно до меморіального ордеру № 39561 від 18.11.2008 року до Пенсійного фонду перераховано 10098 грн. (аркуш справи 10).

На підставі платіжного доручення 454 від 15 грудня 2008 року Пенсійному фонду погашена заборгованість у сумі 11962 грн. 03 коп. (аркуш справи 11).

Згідно повідомлення відділу державної виконавчої служби Білокуракінського районного управління юстиції на виконанні виконавчих документів відносно ВАТ «Білокуракінський Агропостач» не мається (аркуш справи 12).

ВАТ «Білокуракінський Агропостач» є юридичною особою і зареєстровано в ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 00902918 (аркуш справи13-14).

«Білокуракінський Агропостач» зареєстровано як платник страхових внесків (аркуш справи 48).

З виконавчого листа від 27 травня 2008 року по справі 2а-6789/08 вбачається, що з ВАТ «Білокуракінський агропостач» на користь УПФУ в Білокуракінському районі стягнуто недоїмку по страховим внескам 3491,88 грн., штрафні санкції -890 грн.. 76, фінансові санкції 2601, 12 грн. (аркуш справи 43); по виконавчому листу від04 липня 2008 року стягнуто 445,38 грн по справі 2а-2844/08 (аркуш справи 44).

Згідно постанови господарського суду від 30.08.2007 року по справі 14/558ад з ВАТ «Білокуракінський агропостач» на користь УПФУ в Білокуракінському районі стягнуто недоїмку по страховим внескам у сумі 4763 грн. 27 коп. (аркуш справи 46)

Згідно постанови господарського суду від 24.04.2007 року по справі 6/148 ад з ВАТ «Білокуракінський агропостач» на користь УПФУ в Білокуракінському районі стягнуто недоїмку по страховим внескам у сумі 5201 грн. 42 коп., пеню в сумі 503 грн. 47 коп. та штрафну санкцію у сумі 1677 грн. 69 коп. за період 30.01.2006 по 20.11.2006 рік (аркуш справи 47).

Відповідно до ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На грудень 2008 року діяла норма Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» №1058 від 09 липня 2003 року, пункт 9 п.п. 2, в якому зазначалося, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Проаналізувавши вищенаведені докази та норми Закону, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення від 18 листопада 2010 року №110 є необґрунтованим та не відповідає нормам Закону.

З виконавчих листів та рішень суду, які були на виконанні у відділі державної виконавчої служби Білокуракінського районного управління юстиції вбачається, що за період з 2006 року по 2008 рік була стягнута недоїмка, штрафні санкції та пеня. Вказані рішення суду повністю виконані, що підтверджується листом відділу виконавчої служби та не заперечується сторонами по справі.

Управління Пенсійного фонду в Білокуракінському районі повторно, в листопаді 2010 року, необґрунтовано нарахувало штрафні санкції та пеню.

При таких обставинах рішення не може бути законним.

До того ж, управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі проведено розрахунок та нарахування штрафних санкцій по нормам Закону «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» №1058 від 09 липня 2003 року діючим на 2010 рік, коли на момент виникнення заборгованості по страховим внескам 2006-2008 роки діяла інша норма нарахувань (п.9 п.п.2), тобто не застосована дія Закону в часі.

На підставі ст.. 11 Кодексу адміністративного судочинства , суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В резолютивній частині рішення позивач просить скасувати рішення управляння Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі, без вимог про визнання вказаного рішення противоправним, хоча в описовій частині позову, позивач посилається на противоправність оскаржуваного рішення. Для повного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, визнавши рішення № 110 від 18 листопада 2010 року противоправним.

З урахуванням частини 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ВАТ «Білокуракінський Агропостач» до управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганській області про та скасування рішення задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області №110 від 18 листопада 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. на користь ВАТ "Білокуракінський Агропостач".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 11 січня 2011 року.

СуддяТ.І. Ковальова