Постанова № 13542116, 19.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 р. справа № 2а-27219/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Фомін В.Ю. (дов. від 01.09.2010р.)

відповідача:Ковальчук Д.М. (дов. від 04.01.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс»

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька

про визнання протиправними дій, скасування рішень

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» (надалі позивач, ТОВ «Тайм плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька) про: визнання протиправними дій відповідача стосовно призначення та проведення документальної невиїзної перевірки щодо опрацювання встановлених ризикованих операцій ТОВ «Тайм плюс», код за ЄДРПОУ 34305143 з питань правових відносин з ТОВ «Макоптторг», код за ЄДРПОУ 35354673 за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.; складання та направлення платнику податків податкових повідомлень рішень №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р., про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на додану вартість у сумі 323404,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмирі 161702,00 грн., загалом 485106,00 грн., та податкові повідомлення-рішення №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р., про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на прибуток підприємства у сумі 404255,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 183432,00 грн., загалом 587687,00 грн.; - повне скасування як протиправних та необґрунтованих податкових повідомлень-рішень відповідача №0000562303/0 від 25.08.2010р., №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р. про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на додану вартість у сумі 323404,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмирі 161702,00 грн., загалом 485106,00 грн.; - повне скасування як протиправних та необґрунтованих податкових повідомлень-рішень відповідача №0000552303/0 від 25.08.2010р., №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р., про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на прибуток підприємства у сумі 404255,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 183432,00 грн., загалом 587687,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на перевищення повноважень співробітниками відповідача відносно призначення та проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Тайм плюс», та неправомірність на необґрунтованість висновків, зроблених в Акті перевірки від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143.

Також, позивач посилається на безпідставність прийняття нових податкових повідомлень-рішень за наслідками адміністративного оскарження первинних рішень, оскільки відповідні скарги позивача залишені без задоволенні а первинні податкові повідомлення-рішення без змін.

У судовому засіданні від 09.12.2010р. оголошувалась перерва до 22.12.2010р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

У судовому засіданні від 22.12.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 14.01.2011р. за клопотанням відповідача.

У судовому засіданні від 14.01.2011р. оголошувалась перерва до 19.01.2011р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

В судовому засіданні від 19.01.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі правомірних висновків Акту перевірки від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143.

Представник відповідача у судовому засіданні від 19.01.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька проведена невиїзна документальна перевірка щодо опрацювання встановлених ризикових операцій ТОВ «Тайм плюс» (код ЄДРПОУ 34305143) з питань правових відносин з ТОВ «Макоптторг» (код ЄДРПОУ 35354673) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143.

Згідно вказаного акту, перевірка проведена з відома та в присутності директора ТОВ «Тайм плюс». Акт від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 підписаний директором ТОВ «Тайм плюс».

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Із наведеного вбачається, що документальні невиїзні перевірки проводяться не тільки на підставі поданих податкових декларацій але і на підставі інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

В Акті від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 зазначено, що на запит ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька від 01.06.2010р. № 11606/7/23-213 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань взаємовідносин з ТОВ «Макоптторг» за період 01.01.2009р. по 31.01.2010р., підприємством листом від 22.06.2010р. надані письмові пояснення та підтверджуючи документи щодо правових відносин з зазначеним підприємством.

На вказаному запиті міститься підпис про отримання позивачем вказаного запиту, та як вказано вище, позивачем надані письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Макоптторг».

Однак, документів щодо підтвердження факту поставки товару, а саме товаро-транспортних накладних інших документів, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції ТОВ «Тайм-плюс» до перевірки не надано.

В період, за який проводилась перевірка встановлено, що ТОВ «Тайм плюс» проводило ризикові операції по взаєморозрахунках з ТОВ «Макоптторг».

Таким чином, невиїзна документальна перевірка щодо опрацювання встановлених ризикових операцій ТОВ «Тайм плюс» (код ЄДРПОУ 34305143) з питань правових відносин з ТОВ «Макоптторг» (код ЄДРПОУ 35354673) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 проведена правомірно, у межах наданих відповідачу повноважень.

Згідно висновків Акту від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 перевіркою встановлені наступні порушення:

- ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні ТМЦ від ТОВ «Макоптторг» та при їх подальшій реалізації;

- ст. 3, ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 404255,00 грн.

- ст. 3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 323404,00 грн.

На підставі Акту від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010р. №0000552303/0, яким за порушення ст.3, ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 587687,00 грн., у тому числі за основним платежем - 404255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 183 432,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010р. №0000562303/0, яким за порушення ст.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 485106,00 грн., у тому числі за основним платежем 323 404,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 161 702,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішеннями про результати розгляду первинної скарги та про результати розгляду повторної скарги відповідні скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані у адміністративному порядку рішення без змін, та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р. та податкові повідомлення-рішення №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р., які за змістом аналогічні до первинних.

Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Таким чином, вказані податкові повідомлення-рішення прийнятті податковим органом відповідно вимог податкового законодавства при процедурі адміністративного оскарження та по суті не змінюють змісту податкового зобовязання, а слугують з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні.

На підставі наведеного, посилання позивача на неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р. та податкових повідомлень-рішень №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р. через відсутність факту задоволення скарг позивача або зміни первинних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими.

Відповідно до Акту від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 перевіркою встановлено, що ТОВ «Тайм плюс» (у якості покупця) укладено договір від 04.05.2009р. №б/н з ТОВ «Макоптторг» (у якості продавця) предметом якого є передача у власність сільськогосподарської продукції (жмих соняшниковий, кукурудза, ячмінь фуражний, пшениця фуражна).

Згідно п.1.2 вказаного договору, номенклатура, кількість партії, ціна на товар визнаються за згодою сторін на дату виписаного рахунка та зазначаються продавцем у рахунку на оплату.

Згідно п. 1.3 вказаного договору, ТОВ «Макоптторг» підтверджує, що є власником товару.

Також, згідно п.3.1 умови та терміни поставки товару обумовлюються сторонами додатково.

Згідно наданих до перевірки видаткових накладних встановлено постачання товару на суму 1940425,94 грн., у тому числі ПДВ 323404,37 грн. за період березень грудень 2009р.

Зазначено, що станом на 2010р. заборгованість ТОВ «Тайм плюс» за товар відсутня.

Встановлено, що суми податку на додану вартість за накладними за вказаним товаром включені до складу податкового кредиту на загальну суму 323404,37 грн. та відображені у додатку № 5 у розділі «Податковий кредит» по зазначеному контрагенту у відповідних періодах та відповідних сумах.

До декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., позивачем віднесено до складу валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ «Макоптторг» суму 1617022,00 грн.

В Акті від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 зазначено, що для перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції.

Крім того, зазначено, що листом від 11.06.2010р. №22680/7/23-311 Макіївська ОДПІ повідомила пор неможливість проведення перевірки по ТОВ «Макоптторг» у звязку з незнаходженням його за юридичною адресою.

Зазначено, що основні засоби у ТОВ «Макоптторг» відсутні. До декларації з податку на прибуток додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних» відрахувань» декларацій відсутні. Відповідно до довідки 1 ДФ кількість працюючих на ТОВ «Макоптторг» складала 1 особу (директор), яка враховуючи великий обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обєм роботи, що підтверджується Актом від 11.06.2010р. № 1737/23-3/35354673.

Відповідачем зроблено висновок, що оскільки на ТОВ «Макоптторг» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Перевіряючи зазначили, що враховуючи те, що у ТОВ «Макоптторг» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вказана угода має ознаки нікчемності.

Товарно-транспортних накладних або інших документів, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції не надано.

Тобто перевіряючи прийшли до висновку про відсутність факту передачі товару за договором від 04.05.2009р. №б/н, та зроблено висновок про перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування.

На підтвердження заявлених у позовних вимогах обставин, позивачем надані видаткові накладні до договору від 04.05.2009р. №б/н, акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «Макоптторг» за 2009 рік станом на 01.01.2010р., платіжні доручення та виписки з облікового рахунку про сплату позивачем на користь ТОВ «Макоптторг» грошових коштів за договором від 04.05.2009р. №б/н.

Суд вважає, що зазначені документи підтверджують факт сплати позивачем на користь ТОВ «Макоптторг» грошових коштів за договором від 04.05.2009р. №б/н, але не підтверджують факту реальної поставки товару.

Надані до матеріалів справи копії договорів з іншими субєктами господарювання - ПНВК Інтербізнес», ВАТ «Птахогосподарство «Червоний прапор», ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» на поставку позивачем сільськогосподарської продукції (жмих соняшниковий, кукурудза, ячмінь фуражний, пшениця фуражна) та акти звірки взаєморозрахунків з ними також не підтверджують факту реальної поставки товару за договором від 04.05.2009р. №б/н.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм Суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Право на податковий кредит виникає саме у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), операції з продажу яких є обєктом оподаткування згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», що передбачає реальну наявність предмету продажу (результату роботи, послуги), а не просте перерахування грошових сум між субєктами господарювання.

Із встановлених відповідачем в акті від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 обставин та наданих до матеріалів справи документів вбачається, що: ТОВ «Макоптторг» відсутнє за юридичною адресою; місцезнаходження директора вказаного підприємства, що є єдиними засновником ТОВ «Макоптторг», не встановлено; податковими органами не встановлене фактичне місцезнаходження ТОВ «Макоптторг», тобто відсутні дані щодо наявності офісів, складів, тощо.

При цьому слід зазначати, що із наданих до матеріалів справи копій видаткових накладних за договором від 04.05.2009р. №б/н вбачається велика кількість сільськогосподарської продукції (жмих соняшниковий, кукурудза, ячмінь фуражний, пшениця фуражна), що підлягала постачанню,що потребувало наявності складських приміщень та засобів для транспортування і зберігання.

Із наданих сторонами документів (договорів, накладних тощо) вбачається, що всі зазначені документи підписані директорами ТОВ «Макоптторг» та ТОВ «Тайм плюс», із наданих до перевірки документів наявність працівників, крім директорів, у позивача та його контрагенту ТОВ «Макоптторг» не встановлено.

Із наданих на момент проведення перевірки документів не встановлено наявності у ТОВ «Макоптторг» власної матеріально-технічної бази та місця зберігання товарів.

Тобто фактично перевіряючими встановлено відсутність можливості реального постачання товарів (робіт, послуг) за договором від 04.05.2009р. №б/н позивача з ТОВ «Макоптторг».

Товарно-транспортних накладних або інших документів, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції та її зберігання до суду не надано.

На підставі наведеного, Суд погоджується із твердженням відповідача про відсутність реального постачання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Макоптторг» до позивача.

Судом зясовано, що операції із придбання та реалізації товару за договором від 04.05.2009р. №б/н з ТОВ «Макоптторг» не мали реального товарного характеру, а, з урахуванням наявних у сторін вказаного договору матеріально-технічних можливостей і працівників та відсутності відомостей або посилань про залучення третіх осіб (зберігача, товарного складу, перевізника, експедитора тощо) транспортування та зберігання товару за договором від 04.05.2009р. №б/н - не здійснювалось.

Таким чином, суд вважає встановленим відсутність факту поставки товару за договором від 04.05.2009р. №б/н з ТОВ «Макоптторг» та, відповідно використання позивачем вказаного товару, зазначеного у наданих позивачем видаткових накладних у власній господарській діяльності.

У відповідності до п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно пп. 17.1.1. зазначеного пункту Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно пп. 17.1.3. зазначеного пункту Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

З урахуванням встановленого суд вважає, обставини, викладені позивачем у позовній заяві та поясненнях до справи не спростовують висновків акту перевірки від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 щодо відсутності реального постачання сільськогосподарської продукції від ТОВ «Макоптторг» до позивача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 19 січня 2011 року, повний текст виготовлено 24 січня 2011 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.