Постанова № 13542057, 19.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 р. справа № 2а-28032/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАнохіній Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс»

до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки с особового рахунку платника податків шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки.

за участю представника позивача Рудь О.О., Чеверда Г.О.

представника відповідача Базишена Р.О.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій при винесенні повідомлень про перерозподіл сплачених сум податку на додану вартість та пені № 105660016814405; № 105660016771077; № 105660016814408; № 105660016771080; № 105660016814406; № 105660016771078; № 105660016814407; № 105660016771079, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати неправомірними дії по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, про що були направленні повідомлення № 105660016814405; № 105660016771077; № 105660016814408; № 105660016771080; № 105660016814406; № 105660016771078; № 105660016814407; № 105660016771079, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ним отримані від відповідача повідомлення № 105660016814405 від 29.10.2010р.; № 105660016771077 від 29.09.2010р.; № 105660016814408 від 29.10.2010р.; № 105660016771080 від 29.09.2010р.; № 105660016814406 від 29.10.2010р.; № 105660016771078 від 29.09.2010р.; № 105660016814407 від 29.10.2010р.; № 105660016771079 від 29.09.2010р., якими останній сповістив ДП «Донецьквантажтранс» про зарахування сплачених сум заборгованості з податку на додану вартість відповідно до рішень суду на погашення податкового боргу та пені згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач виконав свої зобовязання щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, перерахувавши відповідні суми податків і зборів, зокрема розстрочений податок на додану вартість відповідно до рішення суду 2а-8719/10/0570, 2а-5472/09/0570, №2а-22803/09/0570, 2а-22118/09/0570 платіжними дорученнями № 9061 від 29.10.2010р. у сумі 6666,58 грн., № 29 від 29.09.2010р. на суму 6666,58 грн., № 8713 від 29.09.2010р. на суму 13666,92 грн., № 9058 від 29.10.2010р. на суму 13666,92 грн., № 8715 від 29.09.2010р. на суму 20308,70 грн., № 9060 від 29.10.2010р. на суму 20308,70 грн., № 9059 від 29.10.2010р., на суму 11233,87 грн., № 8714 від 29.09.2010р. на суму 11233,87 грн.

Відповідач відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 та на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 просить суд визнати неправомірними дії по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки.

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав посилаючись на Інструкцію «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», яка затверджена Наказом ДПА України від 11.06.03 №290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.03 за № 522/7843, Порядок взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, який затверджений Наказом Державного казначейства України та державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 № 74/194 що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за № 436/6724, Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, який затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758. Вважає, що розподіл коштів на сплату пені не залежить від направлення платежу, який платник вказав у платіжному дорученні та просить суд в задоволені вимог відмовити.

Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс», зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 34828840 і є платником податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2009 року по справі № 2а-22118/09/0570 були задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 404419 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Донецьквантажтранс» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 404419 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2009р. виконання постанови було відстрочено строком до 01 липня 2010 року та розстрочене на 36 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 11233,87 грн. щомісячно протягом 35 місяців та сплати суми у розмірі 11233,55 грн. на 36 місяць, починаючи з 01 липня 2010року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2009 року по справі № 2а-22803/09/0570 були задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 731113 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Донецьквантажтранс» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 731113,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2009р. виконання постанови було відстрочено строком до 01 липня 2010 року та розстрочене на 36 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 20308,70 грн. щомісячно протягом 35 місяців та сплати суми у розмірі 20308,50 грн. на 36 місяць, починаючи з 01 липня 2010року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року по справі № 2а-8719/10/0570 були задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 159998 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Донецьквантажтранс» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 159998 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2010р. виконання постанови було розстрочене на 24 місяця з липня 2010 року по травень 2012 року щомісячно в сумі 6666,58 грн., червень 2012 року в розмірі 6666,66 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2009 року по справі № 2а-5472/09/0570 були задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 328006,00 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Донецьквантажтранс» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 328006,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. виконання постанови було розстрочене на 24 місяця до 15.05.2011 року рівними щомісячними платежами.

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З у рахуванням наведених ухвал суду строки податкових зобовязань позивача були перенесені та встановлювалися безпосередньо у цих ухвалах.

Позивачем у встановлені ухвалами суду строки були сплачені податкові зобовязання з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями № 9061 від 29.10.2010р. у сумі 6666,58 грн., № 29 від 29.09.2010р. на суму 6666,58 грн., № 8713 від 29.09.2010р. на суму 13666,92 грн., № 9058 від 29.10.2010р. на суму 13666,92 грн., № 8715 від 29.09.2010р. на суму 20308,70 грн., № 9060 від 29.10.2010р. на суму 20308,70 грн., № 9059 від 29.10.2010р., на суму 11233,87 грн., № 8714 від 29.09.2010р. на суму 11233,87 грн., в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-8719/10/0570 від 17.06.2010 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-8719/10/0570 від 17.06.2010 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за вересень 2010р.» відповідно.

Наведені відомості підтверджуються даними картки особового рахунку позивача з податку на додану вартстіь.

Однак, відповідач вважаючи, що оплата була проведена не за зазначені зобовязання, а за податковий борг, відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст.16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначенаінформація. Таким чином, згідно з вказаною нормою податковий орган здійснює розподіл отриманих сум, тобто має місце дія органу. Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.

З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії ДПІ щодо розподілу отриманих сум.

Про результати такої дії позивачеві направлялася інформація у вигляді повідомлень № 105660016814405 від 29.10.2010р.; № 105660016771077 від 29.09.2010р.; № 105660016814408 від 29.10.2010р.; № 105660016771080 від 29.09.2010р.; № 105660016814406 від 29.10.2010р.; № 105660016771078 від 29.09.2010р.; № 105660016814407 від 29.10.2010р.; № 105660016771079 від 29.09.2010р.

Відповідно до п. 16.1.1, п. 16.3.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Відповідачем була нарахована та погашена пеня у загальному розмірі 832,31грн., що підтверджується повідомленнями № 105660016814405 від 29.10.2010р.; № 105660016771077 від 29.09.2010р.; № 105660016814408 від 29.10.2010р.; № 105660016771080 від 29.09.2010р.; № 105660016814406 від 29.10.2010р.; № 105660016771078 від 29.09.2010р.; № 105660016814407 від 29.10.2010р.; № 105660016771079 від 29.09.2010р. та відомостями з особового рахунку позивача. Але платіжні доручення, на які посилається відповідач у повідомленнях не можуть свідчити про погашення боргу, у звязку з яким була нарахована пеня.

Як вбачається з повідомлень відповідача, пеня нарахована у звязку з оплатою по платіжним дорученням № 9061 від 29.10.2010р. у сумі 6666,58 грн., № 29 від 29.09.2010р. на суму 6666,58 грн., № 8713 від 29.09.2010р. на суму 13666,92 грн., № 9058 від 29.10.2010р. на суму 13666,92 грн., № 8715 від 29.09.2010р. на суму 20308,70 грн., № 9060 від 29.10.2010р. на суму 20308,70 грн., № 9059 від 29.10.2010р., на суму 11233,87 грн., № 8714 від 29.09.2010р. на суму 11233,87 грн., в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-8719/10/0570 від 17.06.2010 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-8719/10/0570 від 17.06.2010 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за вересень 2010р.» відповідно.

Суд не приймає до уваги дані документи як докази погашення податкового боргу, з наступних підстав:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні повідомлення, якими відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснив розподіл сплачених позивачем сум за сплату податку на землю та пені на загальну суму 832,31 грн.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме

законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Як вбачається з реквізиту «Призначення платежу» наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями позивач сплачував зобовязання: ««сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-8719/10/0570 від 17.06.2010 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-8719/10/0570 від 17.06.2010 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за вересень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за жовтень 2010р.», «сплата розстрочений ПДВ згідно рішення суду 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за вересень 2010р.».

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що наявні платіжні доручення не можуть бути доказами оплати податкового боргу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій по розподілу сплачених сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені, останнє здійснене безпідставно.

З пункту 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 вбачається, що облікові операції скасування пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення. Тому суд вважає, що належним способом внесення змін до особового рахунку платника податку є повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки с особового рахунку платника податків шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, про що були направленні повідомлення № 105660016814405; № 105660016771077; № 105660016814408; № 105660016771080; № 105660016814406; № 105660016771078; № 105660016814407; № 105660016771079.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька (83060, м. Донецьк, вул.. Куйбишева, 143-а, код 21959304) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (83012, м. Донецьк, вул.. Словацька,12, ЗКПО 34828840) з податку на додану вартість шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 832,31 грн. (вісімсот тридцять дві гривні тридцять одна копійка) у сплату податку на додану вартість за ті періоди, по яким судом були надані розстрочки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (83012, м. Донецьк, вул.. Словацька,12, ЗКПО 34828840) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 19 січня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 24 січня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.