Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2011 р. справа № 2а-25991/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретаріМичак О.С.
за участю:
представників позивачаВиросткова І.В., Кривенченко О.М.,
представників відповідачаПомогаєва А.В., Токаревої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання нечинними окремих пунктів вимоги від 12.07.2010 № 19-03-10/2202, -
В С Т А Н О В И В:
12.11.2010 ПАТ «Дондіпрошахт» звернулось до суду з позовом до КРУ в Донецькій області про визнання нечинними окремих пунктів вимоги від 12.07.2010 № 19-03-10/2202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КРВ у м. Донецьку з 30.06.2010 по 29.06.2010 було проведено ревізію фінансово-г8осподарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 01.07.2010 № 19-03-09/150 та предявлено вимогу від 12.07.2010 № 19-03-10/2202 щодо усунення виявлених порушень.
Позивач не погоджується із пунктами 2.5 та 2.6 вимоги щодо стягнення з винних осіб суми витрат по безпідставно списаному пальному на суму 22,37 тис. грн. та відшкодування суми збитку від нестачі основного засобу у розмірі 10499,06 грн.
Так, висновок про невірне застосування норм витрат палива та невірного застосування підвищую чого коефіцієнту при роботі автотранспорту в зимових умовах в залежності від фактичної температури повітря відповідач обґрунтовує п. 1.1, п.п. 3.1.1 Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автотранспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43. Однак, зазначені Норми не є нормативним або нормативно-технічним актом, не пройшли реєстрації у Міністерстві юстиції України. Застосування цих норм не є обовязковим для позивача, оскільки позивач не належить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України.
Що стосується висновку органу контрольно-ревізійної служби про нестачу основного засобу будівлі уборної залишковою вартістю 4,37 тис.грн., то позивач також вважає його необґрунтованим. Так, за договором № 1 від 27.05.2003 Дитячому оздоровчому центру «Яструбок» в оренду на строк до 2015р. Відповідно до п. 3.8 договору оренди, щороку з жовтня по квітень майно знаходиться на відповідальному зберіганні в орендаря. Договір про відповідальне зберігання є додатком до договору оренди. Сама ж інвентаризація цілісного майнового комплексу здійснювалась у травні 2010р., тобто поза часовими межами відповідального зберігання. Інвентаризація майна, що перебуває в оренді, проводиться в процесі його повернення при припиненні або розірванні договору оренди. Інвентаризація майна, що продовжує перебувати в оренді, можлива лише як захід контролю органом, до сфери управління якого належить підприємство, тобто у даному випадку Міністерства вугільної промисловості України. Причиною нестачі є дії орендатора з фізичної ліквідації майна за приписом СЕС. Однак, до закінчення терміну оренди орендар має відновити майно. Отже, наявність збитку та його розмір можуть бути коректно встановлені лише при поверненні майна з оренди. До того ж, орендатору було повідомлено про вимогу КРУ, і він зобовязався до завершення дії договору оренди відновити будівлю.
Просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що внаслідок невірного застосування норм витрат палива та невірного застосування підвищую чого коефіцієнту при роботі автотранспорту в зимових умовах в залежності від фактичної температури повітря по бухгалтерському обліку ПАТ «Дондіпрошахт» було понаднормово списано палива, яке відсутнє в наявності, в кількості 4178,4л на загальну суму 22,37 тис.грн., що є порушенням Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автотранспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43. Вказані Норми є обовязковими для застосування позивачем, оскільки вони є нормативно-технічним документом. З цих підстав Норми не підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України. Показники, передбачені Нормами, є єдиною підставою для розрахунку витрат палива, оскільки враховують усі можливі технічні особливості транспортних засобів та умови їх використання.
Також, в ході проведення ревізії ПАТ «Дондіпрошахт» відповідно до наказу директора від 28.04.2010 № 36-к, інвентаризаційною комісією в присутності головного контролера-ревізора Хіц А.Г. була проведена інвентаризація цілісного майнового комплексу, який знаходиться на відповідальному зберігання у Дитячому оздоровчому центрі «Яструбок» згідно договору відповідального зберігання від 27.05.2003 № 1. Інвентаризацією було встановлено нестачу основних засобів, а саме будівлі уборної залишковою вартістю 4374,61 грн. (первинна вартість 9591,01 грн., знос 5216,40 грн.). Будівля була знесена за приписами СЕС. Нестача виникла внаслідок недотримання вимог п. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69. У період ревізії інвентаризаційною комісією був проведений розрахунок збитків від нестачі основного засобу відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1999 № 116, а саме збитки від нестачі склали 10499,06 грн.
З викладених підстав представники відповідача вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач Публічне акціонерне товариство «Дондіпрошахт» зареєстровано як юридична особа 16.08.1996 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 05400632, здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції наказом Міністра вугільної промисловості України № 392 від 06.10.2010. Згідно із цим Статутом, Публічне акціонерне товариство «Дондіпрошахт» раніше мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Дондіпрошахт».
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Відповідач Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (КРУ в Донецькій області) діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001р. Контрольно-ревізійний відділ у м. Донецьку (КРВ у м. Донецьку) є підрозділом КРУ в Донецькій області без права юридичної особи.
Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст. 2 вказаного Закону, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
КРВ в м. Донецьку була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 по 31.03.2010, за наслідками якої складено акт від 01.07.2010 № 19-03-09/150.
Позивач надав до КРВ в м. Донецьку заперечення на акт ревізії, які були залишені без задоволення згідно висновку, затвердженого начальником КРВ в м. Донецьку.
Пунктом 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено право органів контрольно-ревізійної служби предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності та фінансів.
Крім того, відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
12.07.2010 КРВ в м. Донецьку було прийнято вимогу про усунення порушень № 19-03-10/2202, якою позивача було зобовязано вжити заходи щодо усунення виявлених ревізією порушень діючого законодавства, у тому числі:
- стягнути з винних осіб суму витрат по безпідставно списаному паливу на загальну суму 24126,27 грн. (п. 2.5);
- відобразити по бухгалтерському обліку нестачу основного засобу залишковою вартістю 4374,61 грн. (первинна вартість 9591,01 грн., знос 5216,40 грн.); провести претензійно-позовну роботу з винною особою по відшкодуванню суми збитків від нестачі у розмірі 10499,06 грн.; після отримання сум збитків від нестачі 50% даної суми перерахувати до державного бюджету (п. 2.6).
Позивач вважає вимогу КРВ в м. Донецьку протиправною у частині стягнення з винних осіб суми витрат по безпідставно списаному пальному на суму 22,37 тис.грн. та відшкодування суми збитку від нестачі основного засобі у розмірі 10499,06 грн. та просить її визнати у цій частині нечинною.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що органом контрольно-ревізійної служби не у повній мірі доведена правомірність прийнятої вимоги про усунення порушень у спірній частині, виходячи з наступного.
За змістом акту ревізії, внаслідок невірного застосування норм витрат палива та невірного застосування підвищую чого коефіцієнту при роботі автотранспорту в зимових умовах в залежності від фактичної температури повітря, за період з 01.01.2007 по 31.03.2010 по бухгалтерському обліку позивача було понаднормово списано палива, яке відсутнє в наявності, в кількості 4178,4л на загальну суму 22,37 тис.грн., що є порушенням п. 1.1, п.п. 3.1.1 Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автотранспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43.
На думку відповідача, зазначені Норми витрат палива та мастильних матеріалів на автотранспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 повинні застосовуватися позивачем, оскільки вони є нормативно-технічним документом та являються єдиною підставою для розрахунку витрат палива, оскільки враховують усі можливі технічні особливості транспортних засобів та умови їх використання.
Суд не погоджує таку позицію відповідача, оскільки наказ Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43, яким затверджені вказані Норми, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України.
Згідно з приписами ст. 3 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з огляду на наведені вище приписи законодавства, а також ст. 19 Конституції України, КРВ у м. Донецьку не мав права керуватися при приведенні ревізії наказом, який не має статусу нормативно-правового акту.
Крім того, відповідно до п. 8 Положенняпро Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 1995 року N 1186/95, Мінтранс у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством України, рішення Міністерства можуть бути обов'язковими для виконання центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами незалежно від форми власності та громадянами.
Таким чином, обовязковість виконання підприємствами рішень Міністерства транспорту України повинна встановлюватися виключно нормами законодавства.
У наказі Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 не йдеться про те, що він є єдиним або основним документом щодо списання паливно-мастильних матеріалів на підприємствах. З його змісту також не випливає, що він є обов'язковим для виконання усіма підприємствами, у т.ч. й ПАТ «Дондіпрошахт». Також відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що для позивача виконання вимог цього наказу є обовязковим.
З урахуванням викладеного, п. 2.5 вимоги КРВ в м. Донецьку від 12.07.2010 № 19-03-10/2202 щодо стягнення з винних осіб суми витрат по безпідставно списаному пальному на суму 22,37 тис.грн.
Що стосується п. 2.6 вимоги КРВ в м. Донецьку від 12.07.2010 № 19-03-10/2202, то його підставою є висновок акту ревізії про те, що в ході проведеної інвентаризації цілісного майнового комплексу, який знаходиться на відповідальному зберігання у Дитячому оздоровчому центрі «Яструбок» згідно договору відповідального зберігання від 27.05.2003 № 1, встановлено нестачу основного засобу, а саме будівлі уборної залишковою вартістю 4,37 тис.грн.
Як свідчать матеріали справи, 27.05.2003 між ВАТ «Дондіпрошахт» (Орендодавцем) та підприємством «Дитячий оздоровчий центр «Яструбок» (Орендарем) був укладений договір оренди № 1, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий центр «Яструбок», який знаходиться на балансі ВАТ «Дондіпрошахт», яке розміщене за адресою: Донецька область, місто Словянськ. Строк дії договору встановлено з 27.05.2003 до 27.05.2008. Вказаний строк був змінений згідно додаткової угоди № 1 від 24.06.2003 та встановлений з 27.05.2003 по 26.05.2015.
Пунктом 5.3 договору оренди передбачено, що Орендар зобовязується забезпечити збереження орендованого майна Підприємства, запобігати його пошкодженню і псуванню.
Додатково до цього договору був укладений договір відповідального зберігання, яким передбачено, що Орендар приймає на себе обовязки по відповідальному зберіганню державного майна, переданого Орендодавцем, та поверненню цього майна цілим та непошкодженим. Пунктом 4.1 договору відповідального зберігання встановлено, що у разі втрати або нестачі майна Орендар несе відповідальність в розмірі залишкової вартості втраченого майна, або майна, що не вистачає.
Так, наказом директора ВАТ «Дондіпрошахт» від 28.04.2010 № 36-к у звязку з ревізією фінансово-господарської діяльності КРВ в м. Донецьку було призначено позапланову інвентаризацію основних фондів, оборотних коштів і грошових коштів на 01.04.2010.
Згідно з протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 02.06.2010, у результаті інвентаризації була встановлена нестача по ДОЦ «Ястребок», який знаходиться в оренді, а саме дворової уборної залишковою вартістю 4374,61 грн. Відповідно до додатку до цього протоколу, збитки від нестачі склали 10499,06 грн.
Отже, у даному випадку з боку Орендатора не було дотримано умов договору оренди та договору відповідального зберігання щодо збереження майна Орендодавця, що є підставою для настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.
Крім того, листом від 16.08.2010 № 01-39/26 директор ПАТ «Дондіпрошахт» повідомив голову профспілок працівників вугільної промисловості про необхідність вжиття заходів по відшкодуванню шкоди від нестачі у розмірі 10499,06 грн.
На вказаний лист директор підприємства, заснованого на власності обєднання громадян «Дитячий оздоровчий центр «Яструбок» надав інформацію листом від 25.08.2010 № 40, згідно з якою актом перевірки Словянської СЕС було вказано на неможливість експлуатації будівлі уборної. Директором Дитячого оздоровчого центру Лихач Е.В. була самовільно знесена будівля уборної, за що його було звільнено. До моменту закінчення договору оренди № 1 від 27.05.2003 підприємство зобовязується поновити будівлю уборної на території центру згідно проекту реконструкції табору.
Зазначене свідчить про те, що позивач вживає заходи щодо виконання пункту 2.6 вимоги КРВ у м. Донецьку, що фактично підтверджує визнання ним обґрунтованості положення вказаного пункту вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пункт 2.5 вимоги КРВ в м. Донецьку від 12.07.2010 № 19-03-10/2202 є необгнрунтованим у частині стягнення з винних осіб суми витрат по безпідставно списаному пальному у розмірі 22,37 тис.грн., і тому позовні вимоги ПАТ «Дондіпрошахт» підлягають частковому задоволенню.
Разом із тим, суд вважає, що позивачем невірно було обрано спосіб захисту його порушеного права у вигляді визнання нечинними спірних пунктів вимоги КРВ в м. Донецьку.
Пунктом 1 частини 2 статті 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Разом із тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним індивідуального акта.
Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта субєктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).
Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його нечинним.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обрати спосіб захисту порушеного права позивача шляхом скасування пункту 2.5 вимоги КРВ в м. Донецьку від 12.07.2010 № 19-03-10/2202 у частині стягнення з винних осіб суми витрат по безпідставно списаному пальному у розмірі 22,37 тис.грн.
Судові витрати по сплаті судового збору присуджуються судом на користь позивача з Державного бюджету у відповідності до ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання нечинними окремих пунктів вимоги від 12.07.2010 № 19-03-10/2202 задовольнити частково.
Скасувати частково на суму 22,37 тис.грн. пункт 2.5 вимоги від 12.07.2010 № 19-03-10/2202 щодо стягнення з винних осіб суми витрат по безпідставно списаному пальному.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 18 січня 2011 року.
Постанова складена в повному обсязі 23 січня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Галатіна О.О.
Судове рішення № 13541858, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-25991/10/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: