Ухвала суду № 135417841, 31.03.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4002/25

Провадження № 1-кп/279/284/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.05.2025 за № 12025060490000334 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про продовження застосування до обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025060490000334 ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , раніше судимий 17.12.2021 вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ч.1 ст.72 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 14.07.2023 по відбуттю строку покарання, востаннє 16.06.2025 року Святошинським районним судом м.Києва за ч.1 ст.154 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік 4 місяці, на шлях виправлення не став.

На підставі ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.06.2025 по справі № 279/3951/25 в рамках даного кримінального провадження до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 26.07.2025 року з покладенням обов`язків не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження на визначений ним час для проведення слідчих дій; утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Будучи належним чином повідомленим про обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді від 27.06.2025 року, а також про дату, час та місце розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 в судове засідання 25.07.2025 року без поважних причин не з`явився. Ухвалою суду від 25.07.2025 року застосовано до ОСОБА_4 привід обвинуваченого до суду, виконання якої було покладено на працівників Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. 13.08.2025 року від працівників Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області надійшли матеріали, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_4 за місцем свого проживання відсутній, його місцезнаходження невідомо.

13.08.2025 року Коростенським міськрайонним судом постановлено ухвалу про оголошення у розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу.

18.08.2025 року ОСОБА_4 було доставлено до суду та ухвалою застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 16.10.2025 з визначенням розміру застави. У подальшому запобіжний захід продовжувався судом, востаннє ухвалою суду від 03.02.2026 року на строк 60 днів по 03.04.2026 року.

Окрім тяжкості обвинувачення у даному кримінальному провадженні прокурор вказує на наявність ризиків , передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились та не перестали існувати.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання із зазначених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, просив застосувати менш суворий запобіжний захід, а також визначити заставу у мінімальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи захисника та вказав, що має сім`ю, малолітню дитину, просив залишити його вдома, застосувавши цілодобовий домашній арешт або заставу у мінімальному розмірі .

Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши зміст клопотання, документи наявні в матеріалах кримінального провадження суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до, зокрема, раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості кримінальне правопорушення за ч.4 ст.185 КК України віднесено до тяжкого злочину, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Також встановлена наявність ризиків, передбачених п.1,5 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки будучи знаючи про тяжкість покарання, яка йому загрожує у разі встановлення вини у вчиненні злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Вказане, на переконання суду, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Судом також врахований ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення,чи продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки будучи засудженим 17.12.2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 14.07.2023 по відбуттю покарання, має непогашену судимість, однак знову притягується до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення протиправних дій.

З огляду на викладене, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, оскільки при їх оцінці з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, вчиненого у період воєнного стану в Україні, особи обвинуваченого, інших обставин слід виходити з припущення, що ОСОБА_4 може здійснити дії, що перешкоджатимуть судовому провадженню, або ухилитися від суду. Це означає, що при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, суд має враховувати потенційну можливість обвинуваченого переховуватися від суду або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Наведені прокурором аргументи та інформація, наявна в матеріалах кримінального провадження, а також пояснень учасників провадження, свідчать про обґрунтованість клопотання та існування підстав для продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за наявності фактів ухилення від явки до суду, необхідності вжиття заходів для забезпечення кримінального провадження на завершальному етапі судового провадження, не запобігатиме ризикам, встановленим в судовому засіданні, та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з огляду на наявність малолітньої дитини, сім`ї, оскільки вони не стали стримуючим фактором до вчинення інкримінованого умисного суспільно-небезпечного діяння.

Оцінивши в сукупності всі обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження тримання ОСОБА_4 під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визначення застави у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, буде необхідним і достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання ризикам,зазначеним у ст.177 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 182,183, 184, 193, 194, 197,205, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури про продовження строку застосування до обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025060490000334 від 08.05.2025 року за ч.4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 на строк 60 днів по 29.05.2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок суду :

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277 з призначенням платежу "застава ПІБ особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу".

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Встановити строк дії обов`язків у разі внесення застави два місяці з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Суддя ОСОБА_7