Рішення № 135415788, 02.04.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/103/26

Провадження № 2/156/217/26

Рядок статзвіту № 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Іваничі цивільну справу № 156/103/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», представник позивача Дармограй Анастасія Тимофіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи не з`явилися,

в с т а н о в и в:

Короткий виклад обставин справи

Представник ТОВ «Бізнес Позика» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ствердила, що 16.01.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №501341-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 33000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №501341-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 501341-КС-002 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором №501341-КС-002 на загальну суму 28449,08 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 501341-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 62 532,74 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 27 466,15 грн., суми прострочених платежів по процентах 18 842,02 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 16 224,57 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №501341-КС-002 в сумі 62 532,74 грню та судовий збір 2662,40 грн.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позовну заяву в якому просив продовжити строк подання відзиву в даній справі, зазначив, що позов визнає частково. Наголосив, що не заперечує щодо суми основної заборгованості (тіла кредиту), що становить 27 466,15 грн. Щодо стягнення відсотків за користування кредитом за Кредитним договором №501341-КС-002 від 16.01.2025 року в розмірі 18 842,02 грн. зазначив, що сума заборгованості за процентами нічим необґрунтована. В матеріалах справи не міститься розрахунку, а тому не зрозуміло яким чином відбувалося нарахування суми заборгованості за процентами (від якої суми боргу проценти нараховані, за який період, яка процентна ставка, тощо), а також відсутній детальний розрахунок таких процентів. Щодо стягнення штрафу за Кредитним договором №501341-КС-002 від 16.01.2025 року в розмірі 16 224,57 грн., то зазначає, що заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України за договором від 16 січня 2025 року нараховані під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тобто стягнення штрафу є безпідставним.

Представник позивача, 16.03.2026 року подав відповідь на відзив в якому зауважив, що сторона відповідача не заперечує наступних юридичних фактів: укладення Кредитного договору з позивачем; отримання кредитних коштів за Кредитним договором; здійснення платежів за Кредитним договором; наявність заборгованості за Кредитним договором. Позивач за Кредитним договором не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну пеню відповідно до ст. 549 ЦК України; не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми); не нараховував проценти поза межами строку дії Кредитного договору. Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 501341-КС-002 на загальну суму 28 449,08 грн. Всі платежі Відповідача за Кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором підрахована з урахуванням всіх платежів Відповідача. Сторона відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не пояснила, чому на її думку доданий Позивачем до позовної заяви Розрахунок заборгованості за Кредитним договором є начебто необґрунтованим, та таким, що начебто не узгоджується з матеріалами справи. Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором, який би узгоджувався з умовами кредитного договору та обставинами справи.

Позиція учасників процесу

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явився, у відповіді на відзив просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила проводити розгляд справи без їх участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.02.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року позовну заяву, після усунення недоліків, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, у змішаній формі, з викликом осіб. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано з банківської установи письмові докази, які становлять банківську таємницю щодо відповідача за клопотання позивача.

Судове засідання 10.03.2026 року відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача.

В судове засідання 02.04.2026 року сторони не прибули.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що відповідачем частково визнано позов, судом встановлено наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 16.01.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 501341-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору, загальний розмір наданого кредиту: 33 000,00 грн., строк дії Договору до 03.07.2025 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 67 467,98 грн., загальні витрати за Кредитом: 34 467,98 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: Дві тисячі чотириста тридцять три цілих двадцять чотири сотих процентів, денна процентна ставка: 0,62 процентів, Сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 . Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором UA-0192.

ТОВ «Бізнес Позика» надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору № 501341-КС-002 від 16.01.2025 року.

У анкеті клієнта зазначено найменування позичальника ( ОСОБА_1 ), його адреса реєстрації та дані, сума бажаного кредиту, дата отримання кредиту та номер банківської картки для перерахування коштів.

У підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів зазначено номер платіжної інструкції 43d8a72e-d40c-11ef-b90a-000c29d57ed2 платника ТОВ «Бізнес Позика», суму переказу - 33000.00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 , Перерах. коштiв Шевчук А. Є. ІПН НОМЕР_3 згідно до кредитного договору №501341-КС-002 від 16.01.2025року.

Згідно з довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за Договором № 501341-КС-002 про надання кредиту від 16.01.2025 року, його загальна заборгованість становить 62 532,74 грн. (заборгованість за кредитом 27 466,15 гривень, заборгованість по відсотках 18 842,02 гривень, заборгованість по штрафам 16 224,57 гривень).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом № 501341-КС-002 від 16.01.2025 року, відповідач сплатив частково заборгованість в розмірі 28 449,08 грн. (за кредитом: 5 533,85 грн. по відсотках: 16 039,8 грн.). Залишок заборгованості згідно кредитного договору станом на 07.01.2026 складає: 62 532,74 грн., яка складається з тіла кредиту 27 466,15 грн., відсотків 18 842,02 грн. та відсотків за ст. 625 ЦК України 16 224,57 грн.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку №НОМЕР_2 . Відповідно до виписки по рахунку №НОМЕР_2 , 16.01.2025 року на картку було зараховано грошові кошти в сумі 33000,00 грн.

Застосоване судом законодавство та висновки суду

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. ст. 12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку , а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно норм статей 628, 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Що ж до форми договору, то положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі..

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що передбачено ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з положень ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо пропущеного строку для подання відзиву відповідачем

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що відповідач, 12.03.2026 року уклав договір про надання правничої допомоги із адвокатом Лукомською В.В., суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача слід задовольнити, оскільки воно є обгрунтованим, та поновити пропущений строк для подання відзиву на позову заяву.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» 16.01.2025 уклали договір №501341-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 33 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , котру він вказав при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 501341-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

У зв`язку з невиконанням умов договору в повному обсязі відповідачем по справі, утворилась заборгованість за Договором від 16.01.2025 року в сумі 62 532,74 грн., яка відповідно до розрахунку заборгованості наданому позивачем складається з: 27466,15 грн. заборгованість за кредитом, 18842,02 грн. заборгованість по відсотках, 16224,57 грн. заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України .

Вимогу про стягнення заборгованості за кредитом (тіла кредиту) в сумі 27 466 грн. 15 коп. відповідач визнає повністю, і вважає, що вона підлягає стягненню.

Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту в розмірі 27 466,15 грн.

Що стосується тверджень відповідача, що в матеріалах справи не міститься розрахунку розміру заборгованості, а тому не зрозуміло яким чином відбувалося нарахування суми заборгованості за процентами (від якої суми боргу проценти нараховані, за який період, яка процентна ставка, тощо), а також відсутній детальний розрахунок таких процентів, суд такі зауваження оцінює критично, оскільки позивачем було долучено до позову детальний розрахунок заборгованості за Договором № 501341-КС-002 від 16.01.2025 року в якому згідно строку кредитного договору № 501341-КС-002 з 16.01.2025 по 03.07.2025 року зазначено номер кредитного договору, дата надання кредиту, сума наданого кредиту, відсоткова ставка за користування кредитом, дата розрахунку заборгованості. Викладено таблицю із зазначенням у колонках повного розрахунку, враховуючи часткову сплату кредиту як за тілом кредиту так і за відсотками. Інших зауважень щодо розміру нарахованих відсотків, періоду його нарахування від відповідача не надходило, а тому на переконання суду, сума прострочених платежів по процентах в розмірі 18 842,02 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань, в строки передбачені договором про надання кредиту, належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 46 308,17 грн. (тіло кредиту 27466,15 + прострочені платежі по процентах 18842,02) за кредитним договором № 501341-КС-002 з 16.01.2025 такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 16224,57 грн., суд зазначає наступне

Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається з позовних вимог викладених у позові, на стор. 5 позовної заяви позивач чітко зазначає, що сума заборгованості в розмірі 16224,57 грн. по відсотках розрахована відповідно до ст.625 ЦК України. Аналогічно у наданому розрахунку заборгованості, виділена окрема графа у якій відсотки нараховані відповідно до ст.625 ЦК України. Тому суд критично оцінює зауваження позивача викладені у відповіді на відзив, відповідно до яких позивач не заявляв до стягнення у позовних вимогах стягнення на підставі ст.625 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги вищезазначене, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 16224,57 грн.слід відмовити

Судові витрати

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 1956 від 26.01.2026 позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

При цьому, по справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 62532,74 грн. з яких задоволено вимог на загальну суму 46308,17 грн., у зв`язку із частковим задоволенням позову (75 %) на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1996,80 грн. судового збору.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», представник позивача Дармограй Анастасія Тимофіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 501341-КС-002 від 16.01.2025 року в сумі 46308 (сорок шість тисяч триста вісім) гривень 17 копійок, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 27 466,15 грн. та суми прострочених платежів по процентах 18 842,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» понесені позивачем витрати щодо сплаченого судового збору в розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, б-р. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, Київська область.

Представник позивача Дармограй Анастасія Тимофіївна, адреса: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, Київська область.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача Лукомська Вікторія Василівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 02 квітня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко