Постанова № 13541448, 20.01.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 рокуСправа № 2а/0370/58/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Даниліка Ф.Я.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Полонківського споживчого товариствадо Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2010 року № 0000462303,

ВСТАНОВИВ:

Полонківське споживче товариство (далі Полонківське СТ, підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2010 року № 0000462303.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що актом перевірки від 19 березня 2010 року, проведеної у його господарській одиниці магазині на вул. Зарічній, 1а в с. Баківці Луцького району, зафіксовано факт несвоєчасного оприбуткування готівкової виручки в сумі 551 грн. 20 коп. в день її надходження у відповідній книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі акта виїзної перевірки до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2756 грн., про що прийнято рішення від 01 квітня 2010 року № 0000462303, отримане позивачем лише 29 листопада 2010 року. Не погоджуючись з даним рішенням, підприємство оскаржило його до Державної податкової адміністрації в Волинській області (ДПА у Волинській області), однак 17 грудня 2010 року скарга залишена без задоволення, а рішення - без змін.

Підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки акта перевірки про порушення позивачем п.п. 2.2., 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, зокрема, в акті зазначено, що готівкові кошти у сумі 521 грн. 20 коп. згідно з фіскальним звітним чеком від 01 грудня 2008 року обліковані в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованій Луцькою ОДПІ 02 грудня 2008 року. Разом з тим, при прийнятті рішення не взято до уваги, що підприємство одночасно подано КОРО для скасування реєстрації попередньої книги та реєстрації наступної книги. Луцькою ОДПІ скасовано реєстрацію попередньої книги 01 грудня, а нову книгу зареєстровано 02 грудня 2008 року. Водночас, податковою інспекцію не заперечується сам факт здійснення обліку готівки за 01 грудня 2008 року в КОРО, що свідчить про відсутність складу правопорушення.

Крім того, штрафні санкції, застосовані відповідачем, є адміністративно-господарськими, а тому відповідно до ст.250 Господарського кодексу України (далі - ГК України) вони можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. За фактом несвоєчасного, на думку контролюючого органу, оприбуткування готівки за 01 грудня 2008 року штрафні санкції застосовано 01 квітня 2010 року, тобто по спливу річного терміну, протягом якого можливе притягнення до відповідальності за порушення порядку проведення господарських операцій з використанням готівки.

З цих підстав позивач просив скасувати рішення відповідача від 01 квітня 2010 року № 0000462303.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову його вимог не визнав повністю та пояснив, що записами КОРО № 0308000520-Р/4, вчиненими 02 грудня 2008 року після реєстрації книги в органі державної податкової служби, підтверджується факт несвоєчасного оприбуткування готівкової виручки за 01 грудня 2008 року у сумі 551 грн. 20 коп. Оскільки позивач використовує реєстратор розрахункових операцій, то для нього оприбуткуванням готівки є її облік на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів у КОРО прошнурованій і належним чином зареєстрованій в органах державної податкової служби. Використання КОРО передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки на повну суму її фактичних надходжень у КОРО на підставі відповідних фіскальних звітних чеків у день її надходження Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено штраф у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що у даному випадку становить 2756 грн.

Посилання позивача на норми ГК України відповідач вважає безпідставним, до даних правовідносин вони не можуть бути застосовані, оскільки не охоплені предметом регулювання цього Кодексу. Визначаючи строки накладення штрафу на позивача, Луцька ОДПІ керувалася ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Штрафні санкції застосовано до позивача 01 квітня 2010 року за вчинення правопорушення 01 грудня 2008 року, тобто протягом 1095 днів, встановлених вказаним Законом. Тому вважає рішення правомірним, а позовні вимоги безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначає, що готівкова виручка за 01 грудня 2008 року внесена 04 грудня 2008 року до каси підприємства у повному обсязі на підставі касового ордера; із цієї суми готівки сплачено у встановленому порядку податки, а тому безпідставно вважати, що готівка підприємством неоприбуткована. Представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнає повністю з викладених у письмовому запереченні підстав. Зазначає, що позивач не забезпечив своєчасне оприбуткування готівки, тобто, у день її надходження. Для забезпечення безперервності цих процесів чинним законодавством не заборонено зареєструвати кілька КОРО одночасно. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, подані сторонами, в тому числі і на вимогу суду, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Полонківське споживче товариство 11 вересня 1992 року зареєстроване Луцькою районною державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 398998 та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.28).

19 березня 2010 року на підставі направлення № 002680 від 15 березня 2010 року (а.с.23) податковими інспекторами Луцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині, що знаходиться за адресою: Луцький район, с. Баківці, вул. Зарічна, 1а, та належить субєкту господарської діяльності Полонківському СТ.

За результатами перевірки складено акт від 19 березня 2010 року № 0312/03/18/23/01743714 (а.с.20-22), у якому зафіксовано порушення п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення № 637).

На підставі акта перевірки від 19 березня 2010 року відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (далі Указ №436/95) відповідачем винесено рішення від 01 квітня 2010 року № 0000462303 про застосування штрафних санкцій у сумі 2756 грн. (а.с.6): у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки (згідно з розрахунком а.с.25). Рішення від 01 квітня 2010 року №0000462303 оскаржене позивачем до ДПА у Волинській області, однак рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17 грудня 2010 року № 5658/10/25006 (а.с.7-9) скаргу залишено без задоволення, а рішення Луцької ОДПІ - без змін.

Підставою для винесення вказаного рішення став висновок перевірки про несвоєчасне оприбуткування готівки у сумі 551 грн. 20 коп. згідно із фіскальним звітним чеком від 01 грудня 2008 року № 1550 в КОРО.

Відповідно до п.2.2 Положення №637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з п.2.6. вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Судом встановлено, що позивач в господарській одиниці, де проходила перевірка, здійснює розрахунки з використанням реєстратора розрахункових операцій MINI 500.02ME, заводський № ПБ 57009767, фіскальний № 0308000520 (п.2.1.1. акта перевірки).

Отже, для позивача оприбуткуванням готівки є здійснення її обліку в КОРО (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК).

Указом №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, відповідальність субєктів господарювання передбачена не лише за неповне оприбуткування готівки (сума якої має відповідати даним розрахункових документів), а і за несвоєчасне її оприбуткування (хоч і у повній сумі), тобто, неповне оприбуткування готівки припускає, що готівку взагалі не було оприбутковано за встановленою процедурою; несвоєчасне оприбуткування готівки припускає, що готівку було оприбутковано з порушенням установлених термінів.

Під час перевірки предявлено КОРО № 0308000520-р/4 від 02 грудня 2008 року, з огляду якої у судовому засіданні встановлено, що готівкові кошти у сумі 551 грн. 20 коп. згідно з фіскальним звітним чеком № 1551 за 01 грудня 2008 року обліковані у КОРО 02 грудня 2008 року після реєстрації у Луцькій ОДПІ (а.с.10-11; 30). Реєстрацію попередньої КОРО скасовано 01 грудня 2008 року (а.с.12-13); до цієї КОРО записи про рух готівки 01 грудня 2008 року позивачем не вносилися. Прибутковим касовим ордером від 04 грудня 2008 року № 2292 (а.с.29) та записами розділу 2 КОРО від 02 грудня 2008 року № 0308000520-р/4 підтверджується факт повного оприбуткування готівки у сумі 551 грн. 20 коп., однак дані докази не спростовують факту несвоєчасного її оприбуткування.

Також суд погоджується із твердженням представника відповідача про право позивача забезпечити реєстрацію КОРО завчасно для того, аби уникнути порушень обігу готівки. Відповідно до п.2.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, реєстрація КОРО проводиться не пізніше двох робочих днів з моменту подання заяви до органу державної податкової служби. Згідно з п.2.11 Порядку дозволено реєструвати одночасно кілька КОРО, що забезпечить можливість після завершення попередньої книги розпочати наступну без перерві у часі. Позивач, на думку суду, не вжив достатніх заходів для своєчасного оприбуткування готівки відповідно до вимог п.2.6 Положення.

Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ст.239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами.

З огляду на викладене, суд вважає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст. 238, 239 ГК України, а тому повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу. При цьому посилання відповідача на Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо строків застосування штрафних санкцій є невиправданим, оскільки відповідно до преамбули цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (тобто, стосується виключно зобовязань, що повязані зі сплатою податків та загальнообовязкових платежів до бюджетів, цільових фондів, штрафів у звязку із порушеннями у цій сфері).

Статтею 250 ГК України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Факт правопорушення, вчиненого позивачем 01 грудня 2008 року, виявлено 19 березня 2010 року, тобто, після спливу строків, визначених у ст.250 ГК України.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2010 року №0000462303 прийнято з порушенням строків, встановлених ст.250 ГК України. З цих підстав рішення відповідача є таким, що не відповідає вимогам закону, а отже протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення від 01 квітня 2010 року № 0000462303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 756 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених п.1 ч.2 ст.162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької ОДПІ від 01 квітня 2010 року № 0000462303.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, ст.239, 250 ГК України, на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2010 року № 0000462303.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 24 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяЖ.В. Каленюк