Рішення № 135412815, 02.04.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14641/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача адвокат Іщенко Ганна Михайлівна звернулась до суду з адміністративним позовом від 22.08.2025 в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 07 жовтня 2024 року по 07 листопада 2024 року; 2) Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 07 жовтня 2024 року по 07 листопада 2024 року. Також просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 9800 гривень.

У позові представник позивача пояснила, що сержант ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року по 24 листопада 2024 року.

Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 2105 від 25.08.2023 сержант ОСОБА_1 «10» серпня 2023 року одержав: Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої здухвинної ділянки, проникаюче в черевну порожнину за обставин: при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 внаслідок артилерійського обстрілу противником у районі населеного пункту АДРЕСА_1 . Поранення отримано під час проходження військової служби та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, і зоні ведення бойових дій. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23 серпня 2023 року № 180.

Після поранення позивач лікувався та проходив реабілітацію, а саме з 10.08.2023 по 18.12.2023 року.

01 вересня 2023 року Позивач пройшов медичний огляд у тимчасовій ВЛК ОГВВ за результатами якого видано Довідку ВЛК № 1113 від 01.09.2023. Захворювання (травма), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

18 грудня 2023 року Позивач пройшов медичний огляд позаштатною ВЛК КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» ХОР за результатами якого видано Довідку ВЛК № 1730 від 18.12.2023.

19 серпня 2024 року Позивач пройшов медичний огляд у гарнізонній ВЛК НВМКЦ «ГВКГ», відповідно до якого було видано Довідку ВЛК № 617 від 19.08.2024.

З 07.10.2024 по 07.11.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ЦР що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7096 та Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7582, однак відповідач у порушення вимог постанови КМ України від 28.02.2022 не виплатив позивачу додаткову грошову винагороду за період перебування стаціонарному лікуванні після поранення у зв`язку з отриманою травмою тяжкого ступеня, отриманою при захисті Батьківщини, тому звернувся до суду з цим позовом (арк. спр.1-6).

Відповідно до ухвали від 25.08.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр.33).

08.09.2025 до суду поступив Відзив від 08.09.2025 за №1499/2/1537 представника Військової частини НОМЕР_2 від 08.09.2025 в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема пояснив, що правонаступником Військової частини НОМЕР_1 визначено Військову частину НОМЕР_2 з чим не погоджується представник Військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 провела всі належні позивачу виплати за час проходження військової служби і виплати при його звільненні, тому вимоги позивача необгрунтовані і немає протиправної бездіяльності (арк. спр.43-45).

Згідно з ухвалою від 11.02.2026 суд залучив до розгляду в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 та витребував докази (арк. спр.53-54).

Встановивши обставин (факти) якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки враховуючи наступне.

Відповідно до витягу з Директиви Командувача Сил Територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 за №Д-22/ДСК вирішено, зокрема, переформувати Військову частину НОМЕР_2 і Військову частину НОМЕР_1 , а також констатовано: "Умовні найменування - військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та ідентифікаційні коди - 2662321, 26622911, 26623052 - анулювати " (арк. спр.77).

Отже, Військова частина НОМЕР_2 і Військова частина НОМЕР_1 , які є відповідачами у справі, переформовуються.

Так як відповідачами, а також листом представника Міністерства оброни України від 13.03.2026 на виконання ухвали суду від 11.02.2026 не надано доказів ліквідації Військової частини НОМЕР_1 і відповідно правонаступництва, що, також не підтверджує Директива Командувача Сил Територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 за №Д-22/ДСК про переформування, анулювання умовних назв, так як по суті це тільки намір без доказів реалізації цієї директиви (ліквідована в/ч, триває реорганізація, інше). За цих обставин, суд вважає належним відповідачем Військову частину НОМЕР_1 , правонаступником якої буде в/ч (інше), якого визначить компетентний орган, після реалізації (виконання) згаданої директиви чи іншого розпорядчого акту.

Матеріалами справи підтверджено отримання позивачем вогнепального осколкового сліпого поранення правої здухвинної ділянки, проникаюче в черевну порожнину за обставин: при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 внаслідок артилерійського обстрілу противником у районі населеного пункту АДРЕСА_1 . Це поранення є тяжким і воно отримано під час проходження ОСОБА_1 військової служби та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, і зоні ведення бойових дій. Також, підтверджено стаціонарне лікування позивача після поранення у період з 07.10.2024 по 07.11.2024 (арк. спр.9-22).

Пунктами 1 - 2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року N 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та N 69 "Про загальну мобілізацію", статті 92 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 червня 2023 р. N 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року N 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Відповідно до п.1-1 Постанови №168 в редакції на час спірних правовідносин вирішено установити, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Пунктом 1-2 Постанови №168 визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, позивач довів позовні вимоги за відсутності заперечень Військової частина НОМЕР_1 та Відзиву Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому адміністративний позов задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач був звільнений від сплати судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9800 гривень, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації виключно стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи встановлено, що позивач подав підтверджуючі докази надання правової допомоги, зокрема: договір про надання правничої допомоги укладений 28.07.2025, акт надання послуг від 21.08.2025, платіжні інструкції від 21.08.2025 та від 31.07.2025.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 9800,00 гривень у суді першої інстанції є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг, тому підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 22.08.2025 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (п.1-2) з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 07 жовтня 2024 року по 07 листопада 2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (п.1-2) з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 07 жовтня 2024 року по 07 листопада 2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 9800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень за рахунок асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 квітня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович