Ухвала суду № 135405167, 03.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/870/26

Провадження № 1-кс/352/185/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

03 квітня 2026 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

слідчого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Тисмениця) ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026091250000072 від 02.04.2026, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаська область, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

у с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026091250000072 від 02.04.2026 відповідає вимогам ст.184 КПК.

Підозрюваний ОСОБА_5 доставлений в судове засідання працівниками РКС ГУНП в Івано-Франківській області.

Підозрюваний отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його особистою розпискою.

Клопотання обґрунтовується тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 , використовуючи доступні джерела інформації, виготовив саморобний вибуховий пристрій із підручних матеріалів, а саме: електродетонатору «ЕДП» та корпусу до нього, фрагменту ПВХ труби, дерев`яного бруска, самонарізних шурупів, фрагменту тканини, фрагменту пінопласту, електричних кабелів, дерев`яного бруска з прикріпленими прищіпками з клемними колодками, який надалі зберігав за місцем свого проживання, а саме у приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 . Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне зберігання вибухового пристрою, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що за незаконне зберігання вибухового пристрою передбачена кримінальна відповідальність, не маючи відповідного дозволу на зберігання вибухового пристрою, з метою подальшого використання на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи зберігати без передбаченого Законом дозволу вибуховий пристрій, в порушення спеціального порядку набуття прав власності громадянами на окремі види майна, установленого Постановою Верховної ради України від 17.06.1992 №2471-ХП «Про право власності на окремі види майна», розділу II «Положення про дозвільну систему», із змінами та доповненнями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, привів саморобний вибуховий пристрій у вихідне бойове положення та встановив його перед другими вхідними дверима свого будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , і в такий спосіб незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу саморобний вибуховий пристрій. 02 квітня 2026 року під час проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено саморобний вибуховий пристрій, який за категорією небезпечності вибухових матеріалів належить до вибухової категорії «небезпечно».

У подальшому, 02.04.2026 під час проведення працівниками поліції обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено факт незаконного зберігання саморобного вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу. 02.04.2026 о 20 год 18 хв ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 03.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні умисних дій, які виразилися у зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджуються: рапортом-повідомленням про виявлення боєприпасів, вибухівки від 02.04.2026; протоколом огляду місця події від 02.04.2026; протоколами допитів свідків від 02.04.2026; актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 02.04.206; довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів; постановою про визнання речових доказів від 02.04.206; висновком судової вибухово-технічної експертизи від 03.04.2026 №СЕ-19/109-26/4700-ВТХ, а також іншими зібраними у провадженні доказами. Таким чином, дії ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено максимальне покарання у виді 7 років позбавлення волі. В ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі Івано-Франківської області з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу; п. 3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останні надали викривальні покази щодо незаконного зберігання вибухового пристрою ОСОБА_5 ; п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з`являтися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування; п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення. Обставин, які є перешкодою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просила його задоволити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомості наявних доказів, тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; достатності підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, це стосується, зокрема, ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину; ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України), оскільки останні надали викривальні показання стосовно підозрюваного; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України), недостатності застосування у даному випадку більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам, - приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання.

При цьому враховую, що підозрюваний раніше не судимий, не має міцних соціальних зв`язків, не працює, джерело його доходу невідоме. Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Відтак, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти доведеним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 грн), що становить 133120 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 176-178, 183-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів, терміном до 01 червня 2026 року, до 20 год 18 хв.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7