Ухвала суду № 135403825, 03.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4126/26

Провадження № 2/201/3751/2026

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 30 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки позивачу необхідно було зазначити РНОКПП, місце проживання чи перебування та адресу електронної пошти відповідача, надати документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення або відстрочення сплати судового збору, зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надати докази надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів відповідачу. У вказаній ухвалі позивача було повідомлено про необхідність протягом трьох днів з дня отримання ним даної ухвали виправити недоліки заяви.

Позивачу також було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.

02 квітня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій останнім так і не було зазначено РНОКПП, місце проживання чи перебування та адресу електронної пошти відповідача. У поданій заяві позивач просив суд на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України самостійно встановити місце проживання відповідача шляхом запиту до Єдиного державного демографічного реєстру. Крім того, позивачем було надано докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідача рекомендованим листом з описом вкладення адресою АДРЕСА_1 до запитання.

Так, дійсно, відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

При цьому, суд зазначає, що для отримання персональних даних, запит суб`єкта владних повноважень, при реалізації покладених на нього законом повноважень, має бути оформлений відповідно до вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про захист персональних даних» та містити серед іншого прізвище, ім`я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит, а також перелік персональних даних, що запитуються.

В даному випадку, відсутність відомостей про дату народження та/або РНОКПП відповідача, або його останнє відоме місце проживання не дають суду можливості здійснити відповідні запити.

Також слід зазначити, що позивачем у поданому позові адресу відповідача зазначено як м. Дніпро. Проте, жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач зареєстрований або проживає у місті Дніпрі позивачем до суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, в матеріалах цивільного позову відсутні докази на підтвердження того, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) ОСОБА_2 є адреса, яка знаходиться в Соборному районі міста Дніпра.

Крім того, за вказаних вище обставин неможливо встановити дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, в частині надання доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 30 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху в частині надання РНОКПП, місце проживання чи перебування та адресу електронної пошти відповідача та надання доказів надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів відповідачу.

Також слід зазначити, що у поданому позові та інших поданих до суду документах позивачем навіть не зазначено його адресу місця проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У відповідності до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Разом з тим, суд вважає за потрібне роз`яснити позивачу, що в даному випадку він має можливість звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів до подачі позову в порядку ст. 116 ЦПК України, щодо встановлення персональних даних відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 116, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів визнати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев