Ухвала суду № 135402531, 30.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/6844/26

Провадження №2-з/752/59/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення його позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на банківських рахунках, а також на інше рухоме та нерухоме майно відповідача в межах суми позову.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, не повертає грошові кошти та постійно переносить строки. Існує реальна загроза того, що відповідач може відчужити своє майно або вивести кошти з рахунків, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в розмірі 5000 євро, 3%річних, інфляційних втрат, моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не повернув гроші в строк до 05.12.2025, автомобіль не придбав, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

В силу п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір, також суд враховує обсяг позовних вимог та дані про особу відповідача

Оцінюючи співмірність забезпечення позову, яка передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків накладенні арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на банківських рахунках, а також на інше рухоме та нерухоме майно відповідача в межах суми позову, слід відзначити наступне.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб.

Відтак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про банківські рахунки відповідача, належність відповідачу на праві власності рухомого чи нерухомого майна. У заяві про забезпечення позову не зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме щодо вартості майна. Дана інформація необхідна для встановлення співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на викладене, за відсутності зазначених відомостей, накладення арешту на майно не буде співмірним та може призвести до неправомірного втручання у майнові права відповдіача.

За таких обставин заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 30.03.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова