Рішення № 135397432, 01.04.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/268/26

Провадження по справі №2/276/401/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.

за участю секретаря судового засіданняІгнатенко О.М..,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Свеа Фінанс» звернулось до суду з вказаним позовом.

У позові позивач посилався на те, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір №1975477 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 11000 грн, строком на 350 днів. Процентна ставка встановлена у розмірі 1 % в день у межах строку кредиту.

Вказаний договір укладений між сторонами в електронному вигляді.

Через невиконання своїх обов`язків, зазначених в даному договорі, у відповідача виникла заборгованість 37619,99 грн, яка складається з: 10999,99 грн - заборгованість за кредитом; 21120 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 5500 грн - сума заборгованості за пенею.

28.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-25/25, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за договором №1762196 перейшло до позивача.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 37619,99 грн.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 19.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечень щодо заочного розгляду справи не заявив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення Ухвали про відкриття провадження та судової повістки у справі за зареєстрованим місцем проживання відповідача, які повернуті до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цивільній справі, дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір №1975477 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 11000 грн, строком на 350 днів. Стандартна процентна ставка встановлена у розмірі 1 % та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0.97 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 17.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

Вказаний договір укладений між сторонами в електронному вигляді.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти відповідачу в сумі 11000,00 грн, на картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «Пейтек».

Однак, відповідач всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни відповідач не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується наданим розрахунком.

28.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-25/25, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за договором №1975477 перейшло до позивача.

Заборгованість у сумі 37619,99 грн, яку вимагає стягнути позивач, складається з: 10999,99 грн - заборгованість за кредитом; 21120 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 5500 грн - сума заборгованості за пенею.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем.

З огляду на вказане, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за сумою (тілом кредиту) у розмірі 10999,99 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також нараховано проценти за період з 23.12.2024 року по 11.02.2025 року в межах строку дії кредитного договору, розмір яких згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1975477 від 23.12.2024 року становить 21120 грн, які позивач просить стягнути з відповідача. Згідно розрахунку заборгованості відповідач платежі на погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

З`ясувавши обставини справи, встановивши правові норми, які підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Позивач, нараховуючи проценти за період з 23.12.2024 по 16.01.2025 (25 днів), застосовував знижену процентну ставку 0,97 % в день, загальний розмір яких склав 2667,50 грн, що відповідає умовам кредитного договору. За 17.01.2025 року позивачем відсотки не нараховувалися.

З 18.01.2025 по 28.07.2025 (192 дні) позивачем нараховано відсотків в розмірі 21120,20 грн.

З огляду на зазначене, проценти за користування кредитними коштами підлягають стягненню за заявлений позивачем період в межах строку кредитування в розмірі, що становить 21120,20 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій за договором в розмірі 5500 грн, то суд дійшов такого висновку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

Згідно з п. 18 розд. Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Таким чином, оскільки кредитний договір №1975477 був укладений сторонами 23.12.2024 та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка у розмірі 5500 грн не може бути стягнута із відповідача, оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.

Враховуючи викладене, позов у частині вимог про стягнення на користь позивача штрафних санкцій нарахованих за кредитним договором задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 32 119,99 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10999,99 грн, заборгованість за відсотками 21120 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, враховуючи часткове задоволення позову (85,38 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2273,15 грн (2662,40 х 85,38%) судового збору.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598-599, 610-612, 614, 615, 623, 625-629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитними договором №1975477 від 23.12.2024 року в розмірі 32 119 (тридцять дві тисячі сто дев`ятнадцять ) гривень 99 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в розмірі 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три) гривні 15 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: м.Київ, вул.Іллінська,8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.М.Збаражський