Постанова № 135397259, 02.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3541/26

Категорія 307

3/295/1441/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

23.02.2026 близько 22 години 30 хвилин у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство в сім`ї, тобто умисно вчинила дії психологічного, економічного характеру, а саме ображала, позбавляла їжі свою матір ОСОБА_2 , чим завдала психологічних страждань та шкоди її психічному здоров`ю.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином засобами поштового зв`язку.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене вище, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема, у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжила заходів щодо явки до суду. Заяв про відкладення розгляду справи або проведення судовго засідання у режимі відеоконференції від останньої не надходило.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що її стосується.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, з метою непорушення строків розгляду справи, передбачених ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 072004 від 23.02.2026; заявою ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , за змістом яких остання пояснила, що її донька ОСОБА_1 постійно зловживає алкогольними напоями, вчиняє до неї психологічне насильство, не пускає до кухні, щоб поїсти, на постійній основі кричить на неї, вживаючи нецензурну лайку; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, якою визначено низький рівень небезпеки, відтвореним відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вина особи доведена повністю.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у мінімальному розмірі, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 році 665, 60 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Кодкласифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя

Постанова підлягає пред`явленнюдо виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови.