Ухвала суду № 135392658, 02.04.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1618/26

№ 1-кс/183/490/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність та незаконну відповідь прокурора Самарівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність та незаконну відповідь прокурора Самарівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Згідно заявлених у прохальній частині поданої скарги вимог просить суд:

визнати протиправною бездіяльність прокурора процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12026042350000249 яка полягає у нездійсненні нагляду за додержанням законності під час досудового розслідування та ненаданні письмових вказівок слідчому для усунення порушень прав скаржника;

зобов`язати прокурора Самарівської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026042350000249, вжити заходів нагляду відповідно до вимог ст. 36 КПК України, зокрема дати слідчому обов`язкові для виконання письмові вказівки щодо забезпечення належного процесуального статусу потерпілого та неухильного дотримання процесуальних строків;

скасувати лист (відповідь) Самарівської окружної прокуратури від 01.04.2026 року № 6.6.16-4.3, як такий, що прийнятий без належного вивчення обставин справи, не відповідає вимогам закону та порушує право скаржника на обґрунтоване рішення за результатами розгляду звернення;

зобов`язати прокурора Самарівської окружної прокуратури після ретельного та всебічного вивчення його скарги (вх.. №1614-26, №1736-26) та матеріалів кримінального провадження № 12026042350000249 направити на його адресу новий, вмотивований лист (відповідь) з чітким викладенням вжитих заходів процесуального керівництва, зокрема щодо надання письмових вказівок слідчому, або з повідомленням про притягнення винних осіб до відповідальності, якщо таке буде встановлено;

зобов`язати прокурора невідкладно повідомити слідчого суддю та скаржника про виконання судового рішення.

В обґрунтування скарги посилається на те, що він 18 лютого 2026 року звернувся до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про кримінальне правопорушення. 20 лютого 2026 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350000249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (підроблення документів). Внаслідок цього кримінального правопорушення йому, як особі з інвалідністю І групи внаслідок війни, було завдано майнової шкоди (протиправно відмовлено у призначенні компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду). Незважаючи на очевидність шкоди, слідчий СВ Самарівського РВП ОСОБА_3 тривалий час не визнавав його потерпілим, не розглядав належним чином його клопотання, не виносив процесуальних рішень. Прокурор процесуальний керівник у цьому провадженні маючи реальну можливість втрутитися відповідно до ст. 36 КПК України, не надав слідчому жодних письмових вказівок, не вимагав усунення порушень закону, не здійснив нагляд за додержанням законності. Внаслідок цієї бездіяльності він ОСОБА_2 був змушений самостійно звернутися до слідчого судді. Ухвалою слідчого судді від 23 березня 2026 року його скаргу було частково задоволено: скасовано постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання. Лише після втручання суду слідчий виконав вимоги закону розглянув його клопотання та задовольнив його в частині допиту його як потерпілого. Скаржник звертався до керівника Самарівської окружної прокуратури із скаргою (вх. № 1614-26, № 1736-26), в якій просив вжити заходів реагування щодо бездіяльності прокурора. Однак листом від 01.04.2026 № 6.6.16-4.3 керівник прокуратури ОСОБА_4 повідомив, що «підстав для вжиття заходів реагування не встановлено», фактично відмовивши у визнанні допущених порушень.

Порушені норми законодавства та правова кваліфікація бездіяльності прокурора:

Бездіяльність прокурора як процесуального керівника. У даному кримінальному провадженні прокурор, будучи обізнаним про хід досудового розслідування (оскільки до прокуратури надходили мої скарги), не надав слідчому жодних письмових вказівок щодо визнання мене потерпілим, належного розгляду клопотань та винесення процесуальних рішень, чим порушив вимоги ст. 36, 40 КПК України.

Порушення вимог Закону України «Про прокуратуру». Прокурор зобов`язаний розглянути звернення особи в порядку та строки, встановлені законом, та надати обґрунтовану відповідь. Прокурор, отримавши скарги (вх. № 1614-26, № 1736-26), не провів їх ретельного та всебічного вивчення, не встановив факт порушення його прав, підтверджений ухвалою слідчого судді, та надав формальну відповідь, яка не містить аналізу доводів і фактично легітимізує бездіяльність слідчого.

Незаконність відповіді прокуратури. Відповідь прокуратури від 01.04.2026 № 6.6.16-4.3 не відповідає вимогам ст. 9, 11 КПК України (загальні засади кримінального провадження: законність, обґрунтованість процесуальних рішень), оскільки: не містить оцінки того факту, що слідчий суддя вже встановив порушення мого права на визнання потерпілим; ігнорує вимоги ч. 5 ст. 55 КПК України щодо обов`язку слідчого винести постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка так і не була винесена; не відображає, які саме заходи нагляду вжито прокурором після отримання моїх скарг. Така відповідь є незаконною, оскільки порушує право на ефективне правосуддя, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наслідки бездіяльності прокурора та необхідність судового захисту:

Через бездіяльність прокурора, який не здійснював належний нагляд та не надав письмових вказівок слідчому, ОСОБА_2 був змушений витрачати додатковий час та звертатися до слідчого судді для поновлення своїх прав. Ухвала слідчого судді від 23.03.2026 підтвердила, що його права були порушені. Відповідь керівника прокуратури від 01.04.2026, якою йому відмовлено у вжитті заходів реагування, свідчить про те, що прокурор не визнає своєї бездіяльності, не виконав обов`язку розглянути звернення всебічно та надати обґрунтовану відповідь. Така позиція суперечить принципу верховенства права та унеможливлює реальне відновлення законності в досудовому розслідуванні.

У зв`язку з чим на підставі вимог ст.ст. 36, 40, 55, 220, 303, 306, 307 КПК України звернувся до слідчого судді зі скаргою.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.

Із матеріалів скарги вбачається, що скаржник 02 березня 2026 року звернувся до керівника Самарівської окружної прокуратури зі скаргою на бездіяльність слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, у якій просив:

визнати бездіяльність слідчого щодо невизнання ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 12026042350000249;

зобов`язати слідчого невідкладно усунути допущені порушення шляхом розгляду його клопотання про допит у якості потерпілого від 18.02.2026 та винесення вмотивованої постанови відповідно до вимог КПК України; винесення постанови про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12026042350000249; проведення його допиту як потерпілого з урахуванням стану здоров`я (за місцем його проживання);

здійснити нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні;

про результати розгляду скарги та вжиті заходи повідомити його у встановлений законом спосіб.

Самарівською окружною прокуратурою за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 за № 62-76-23 від 31.03.2026 року скаржникові направлене повідомлення, про те, що перевіркою матеріалів кримінального провадження №12026042350000249 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, досудове розслідування у якому проводиться Самарівським РВП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що ухвалою слідчого судді від 23.03.2026 року частково задоволено скаргу ОСОБА_5 , скасовано постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 17.03.2026; за результатами повторного розгляду клопотання в частині проведення допиту ОСОБА_2 в якості потерпілого, слідчим задоволено, про що скаржника повідомлено письмово. Крім того, попередні рішення слідчого судді у вказаному кримінальному провадженні, які надійшли до слідчого слідчим виконані та скаржнику скеровані письмові відповіді щодо результатів розгляду клопотання. З метою реалізації завдань, закріплених ст. 2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування слідчим слідчого відділу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні проведено ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитані свідки, долучені інші матеріали, які можуть бути використані як докази. А тому підстав для вжиття заходів реагування не встановлено. Також роз`яснено, що вирішення питання щодо доцільності/недоцільності проведення слідчих (розшукових) дій є дискреційними повноваженнями прокурора, слідчого (дізнавача) у кримінальному провадженні. На теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, про прийняте процесуальне рішення буде повідомлено у встановленому КПК України порядку. Також роз`яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

01 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області зі скаргою, у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність прокурора процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12026042350000249 яка полягає у нездійсненні нагляду за додержанням законності під час досудового розслідування та ненаданні письмових вказівок слідчому для усунення порушень прав скаржника;

зобов`язати прокурора Самарівської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026042350000249, вжити заходів нагляду відповідно до вимог ст. 36 КПК України, зокрема дати слідчому обов`язкові для виконання письмові вказівки щодо забезпечення належного процесуального статусу потерпілого та неухильного дотримання процесуальних строків;

скасувати лист (відповідь) Самарівської окружної прокуратури від 01.04.2026 року № 6.6.16-4.3, як такий, що прийнятий без належного вивчення обставин справи, не відповідає вимогам закону та порушує право скаржника на обґрунтоване рішення за результатами розгляду звернення;

зобов`язати прокурора Самарівської окружної прокуратури після ретельного та всебічного вивчення його скарги (вх.. №1614-26, №1736-26) та матеріалів кримінального провадження № 12026042350000249 направити на його адресу новий, вмотивований лист (відповідь) з чітким викладенням вжитих заходів процесуального керівництва, зокрема щодо надання письмових вказівок слідчому, або з повідомленням про притягнення винних осіб до відповідальності, якщо таке буде встановлено;

зобов`язати прокурора невідкладно повідомити слідчого суддю та скаржника про виконання судового рішення.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

За приписами кримінального процесуального закону слідчий суддя наділений повноваженнями здійснення, у порядку передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у певному кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК).

Отримавши до провадження скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя має першочергово перевірити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді; повноважність суб`єкта на право подання скарги; чи відноситься рішення, дія чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування; у якому кримінальному провадженні подано скаргу; а також перевірити дотримання строків подання скарги.

За результатами перевірки вказаних обставин слідчий суддя може:

- відмовити у відкритті провадження за скаргою, у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч.4 ст.304 КПК);

- повернути скаргу, у разі якщо: скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ч.2 ст.304 КПК);

- призначити скаргу до розгляду, якщо вона відповідає всім вимогам КПК.

Законодавець у ст.303 КПК чітко визначив яка бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора може бути оскаржена на досудовому розслідуванні (п.1 ч.1 ст.303 КПК), та які їх рішення можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні (п.2-11 ч.1 ст.303 КПК).

Зокрема, в п.1 ч.1 ст.303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

При цьому, оскаржити до слідчого судді таку бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора можливо лише за наявності зв`язку між його обов`язком вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого така особа зобов`язана їх вчинити.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК передбачає три обов`язкові ознаки: слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма процесуального закону дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо невиконання обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

З урахуванням вказаних вимог, слідчий суддя перевіряє два аспекти: чи подавалось клопотання в порядку ст. 220 КПК; чи дійсно прокурором не виконані вимоги ст. 220 КПК, чим допущена бездіяльність.

За приписами ст. 220 КПК клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, кримінальним процесуальним законом передбачено певний обов`язок слідчого, дізнавача та прокурора розгляду клопотання у встановлені строки, у разі подання його в порядку ст. 220 КПК.

Однак, слідчий суддя наголошує, що ст. 220 КПК України передбачене право подання клопотання про виконання будь-яких саме процесуальних дій під час досудового розслідування в кримінальному провадженні. Зі змісту скарги фактично вбачається, що скаржник оскаржує допущену, на його думку, бездіяльність прокурора, яка полягала у невиконанні вимог ст.ст. 36, 40 КПК України щодо неналежного здійснення нагляду; не надання доручень, вказівок слідчому і як наслідок надання скаржникові відповіді, щодо відсутності підстав для вжиття заходів реагування. Однак, скаргу ОСОБА_2 подану прокурору не можна віднести до клопотань, які можуть бути подані в порядку ст.220 КПК.

Слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до положень процесуального закону, в кримінальному провадженні «рішення» і «дія» - є різними поняттями.

Верховний суд у постанові від 14.02.2023 року (справа №405/680/22) звернув увагу, що навіть ст.307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається, а дія здійснюється, дія має початок і закінчення, а рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників, а процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі, а рішення оформлюється постановою.

Таким чином, у відповідності до практики касаційного суду, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

За таких обставин, враховуючи зміст поданої ОСОБА_2 скарги та її вимоги, не можна вважати наявності у посадової особи прокуратури обов`язку здійснювати розгляд такої скарги в порядку ст. 220 КПК.

З огляду на наведене, скарга на можливу бездіяльність прокурора щодо нездійсненні нагляду за додержанням законності під час досудового розслідування, зобов`язанні надати слідчому письмові вказівки, скасування листа прокуратури не охоплюється положеннями ст.220 КПК, а тому не підлягає призначенню до розгляду та розгляду по суті слідчим суддею, з огляду на те, що вона не є скаргою на бездіяльність, а тому не відноситься до випадків, передбачених у ст.303 КПК.

Відповідно до ст.36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, він, серед іншого, уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав; мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування тощо.

Передумовою реалізації прокурором передбачених ч.5 ст.36 КПК повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст.216 КПК, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.

З огляду на те, що скаржник звернувся до слідчого судді в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК із скаргою на бездіяльність прокурора щодо нездійсненні нагляду за додержанням законності під час досудового розслідування, зобов`язанні надати слідчому письмові вказівки, скасування листа прокуратури в порядку ст.220 КПК (яким передбачено порядок розгляду клопотань про виконання процесуальних дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні), не ґрунтується на положеннях процесуального закону.

Згідно із ч.3 ст.26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Критерії належності кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування визначені вимогами ст. 216 КПК України.

У свою чергу, питання щодо здійснення нагляду за додержанням законності, надання письмових вказівок слідчому належить до виключних повноважень органів прокуратури, що встановлено, нормами ст.ст. 36, 214, 216, 218 КПК України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Повноваження слідчого судді прямо визначені нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.

А відтак, з урахуванням зазначеного, слідчий суддя позбавлений можливості впливати на прийняття прокурором рішень, що належить до його виключної компетенції, оскільки відповідно до ч.1 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Зважаючи на вищенаведене слідчий суддя приходить до висновку про те, що скаржником в поданій скарзі не зазначено виду бездіяльності прокурора, яка б підлягала оскарженню до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України.

В зв`язку з наведеним, вважаю, що заявлені скаржником вимоги не підлягають вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування.

Таким чином у відповідності до вимог ч.4ст. 304 КПК України вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження.

На підставі викладеного та керуючисьст.303,304 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність та незаконну відповідь прокурора Самарівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1