Рішення № 135388919, 03.04.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6835/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"03" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 20 лютого 2019 року банк уклав з відповідачкою Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001252325501, відповідно до якого зобов`язався відкрити на ім`я відповідачки поточний рахунок з наданням кредитної картки та встановленням кредитної лінії з лімітом у 3 000 грн, який в подальшому збільшив до 24 300 грн (максимальний розмір ліміт) зі строком користування коштами протягом 12 місяців (який продовжується необмежену кількість разів за відсутності заперечень сторін), а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 47,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Крім цього, 16 червня 2023 року банк уклав з відповідачкою Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1002141597401, згідно якого зобов`язався надати останній кредит у загальному розмірі 20 100 грн зі строком користування коштами протягом 24 місяців, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 16 червня 2025 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % від суми кредиту.

Проте позичальниця умови кредитних договорів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 30 жовтня 2025 року виникла заборгованість:

1) за кредитним договором від 20 лютого 2019 року №2001252325501 - у загальному розмірі 15 477,11 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 9 433,75 грн;

- заборгованість за процентами 6 043,36 грн;

2) за кредитним договором від 16 червня 2023 року №1002141597401 - у загальному розмірі 17 264,06 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 10 050,38 грн;

- заборгованість за процентами 0,58 грн;

- заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 7 213,10 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Донцова Є.О. не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві (позові) не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 20 лютого 2019 року АТ «ПУМБ» уклало з відповідачкою Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001252325501.

Договір складається із Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001252325501 від 20 лютого 2019 року (що містить особистий підпис позичальниці).

Відповідно до договору банк зобов`язався відкрити на ім`я відповідачки поточний рахунок з наданням кредитної картки та встановленням кредитної лінії з лімітом у 3 000 грн, який в подальшому збільшив до 24 300 грн (максимальний розмір ліміту) зі строком користування коштами протягом 12 місяців (який продовжується необмежену кількість разів за відсутності заперечень сторін), а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 47,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Крім цього, 16 червня 2023 року АТ «ПУМБ» уклало з відповідачкою Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1002141597401

Договір складається із Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1002141597401 від 16 червня 2023 року (що містить особистий підпис позичальниці).

Відповідно до договору банк зобов`язався надати останній кредит у загальному розмірі 20 100 грн зі строком користування коштами протягом 24 місяців, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 16 червня 2025 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % від суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакціях на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як раніше встановив суд, сторони уклали між собою два кредитні договори, що складаються із Заяв на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (що містять особистий підпис позичальниці).

Що стосується тверджень позову про те, що частиною кредитних договорів також є Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, то в цій частині суд не погоджується з такими доводами, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що Публічна пропозиція була погоджена та підписана позичальницею (особистим або електронним підписом), а тому, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 03 липня 2019 року у подібній справі за № 342/180/17, вказаний документ не є частиною кредитного договору.

Також є недоречними твердження позову про те, що частиною кредитних договорів є паспорти споживчого кредиту (підписані позичальницею) у зв`язку з наступним.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2023 року у справі № 393/126/20 висловлено правовий висновок про те, що паспорт споживчого кредиту не може вважатися частиною кредитного договору, а є лише інформацією, необхідною позичальнику для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Про те, що надані банком паспорти споживчого кредиту не є частиною укладених з відповідачкою кредитних договорів, зазначено і у тексті паспортів, а саме що зазначена у них інформація актуальна та зберігає чинність лише протягом одного дня та що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цих паспортах споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої нею інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

За встановленого, Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорти споживчого кредиту не є частиною укладених між сторонами кредитних договорів, а тому зазначені в них умови не слід приймати до уваги в якості умов кредитних договорів.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що банк виконав свої зобов`язання перед позичальницею.

Зі свого боку ОСОБА_1 належним чином умови кредитних договорів не виконувала.

Однак, згідно ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку позичальниці, заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2019 року №2001252325501 станом на 30 жовтня 2025 року становить 15 477,11 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 9 433,75 грн;

- заборгованість за процентами 6 043,36 грн.

З вказаним розрахунком суд погоджується в цілому, оскільки нарахування здійснені у повній відповідності до умов кредитного договору, розрахунок не оспорений іншою стороною.

Крім цього, згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку позичальниці, заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2023 року №1002141597401 станом на 30 жовтня 2025 року становить 17 264,06 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 10 050,38 грн;

- заборгованість за процентами 0,58 грн;

- заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 7 213,10 грн.

Проте суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, а саме в частині нарахування процентів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у зв`язку з наступним.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що сторони узгодили чіткий строк кредитування, а саме з 16 червня 2023 року до 16 червня 2025 року.

Однак позивач у вказаному договорі здійснював нарахування позичальниці процентів за користування кредитом в тому числі й поза межами встановленого строку кредитування, а саме до 30 жовтня 2025 року.

Разом з тим, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

В той же час, проценти за неправомірне користування чужими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За встановленого, нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування не відповідає вимогам закону, а тому нараховані проценти з 17 червня 2025 року до 30 жовтня 2025 року у загальному розмірі 0,10 грн не підлягають стягненню.

Крім цього, споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд встановив, що кредитний договір не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці, та за які банком встановлена щомісячна комісія. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вказаного договору.

Слід констатувати, що такі умови містяться в Публічній пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме п. 5.7.3 розділу ІІ Пропозиції, який передбачає послуги, що оплачуються комісією за обслуговування кредитної заборгованості, однак: 1) вказана Пропозиція не містить підпису позичальниці про ознайомлення та погодження з нею (з її умовами); 2) вказаний пункт передбачає, що сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості включає послуги за надання позичальниці (усіх без винятку) інформаційних послуг, що суперечить положенням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальниці сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) є нікчемними.

Таким чином, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у вказаному договорі є безпідставним, а тому вказана комісія не підлягає стягненню.

Також з розрахунків заборгованості за кредитним договором вбачається, що частина коштів, внесених ОСОБА_1 на виконання його умов, були зараховані банком на сплату заборгованості за комісією. Хоча, як раніше встановлено судом, нарахування комісії за обслуговування кредиту було безпідставним.

Тому кошти, внесені позичальницею на погашення заборгованості за кредитним договором, зараховані на сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, підлягають перерахуванню на сплату заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2023 року №1002141597401 складається виключно із заборгованості за тілом кредиту та становить 2 838,98 грн (10 050,38 грн. (заборгованість за тілом кредиту) + 0,58 грн (загальна заборгованість за процентами) 0,10 грн (проценти, нараховані поза межами встановленого строку кредитування) 7 211,88 грн (кошти, внесені позичальницею та безпідставно зараховані на погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості)).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача в порядку відшкодування (згідно розміру задоволених позовних вимог) також слід стягнути 1 355,09 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829):

- заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20 лютого 2019 року №2001252325501, що утворилася станом на 30 жовтня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 9 433 (дев`ять тисяч чотириста тридцять три) гривні 75 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 6 043 (шість тисяч сорок три) гривні 36 копійок, а всього в загальному розмірі 15 477 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 11 копійок;

- заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 16 червня 2023 року №1002141597401, що утворилася станом на 30 жовтня 2025 року, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 2 838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) гривні 98 копійок;

-судовий збір у розмірі 1 355 (одна тисяча триста п`ятдесят п`ять) гривень 09 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв