Ухвала суду № 135388454, 02.04.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/2516/25

Провадження № 2-і/147/1/26

УХВАЛА

іменем України

02 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Мудрак А.М.

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 02.03.2026 у справі №147/2516/25,

в с т а н о в и в:

27 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою (клопотанням) про розстрочку виконання рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 02.03.2026 у справі №147/2516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви зазначає, що 02.03.2026 Тростянецький районний суд Вінницької області розглянув справу № 147/2516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ознайомившись із рішенням суду, вона просить розглянути клопотання про розстрочку виконання рішення, виходячи із наступного. Нерухомого майна вона немає, сплачує за оренду квартири.У зв`язку із цим, звертається до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, оскільки не має змоги виконати рішення суду одразу в повному обсязі, щоб це не ускладнило її майновий стан.

Виконання рішення одразу і в повному обсязі поставить її у дуже скрутне матеріальне становище, що завдасть шкоди, оскільки вона не зможе забезпечити себе усім необхідним, у тому числі достатній і гідний рівень життя. Зазначила, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Тому просить розстрочити виконання рішення суду від 02.03.2026 у справі № 147/2516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до одного року (12 місяців), з моменту набрання рішення суду законної сили.

31 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява заперечення на клопотання, в якому зазначено, що розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Отже, застосовуючи вищезгадані положення ЦПК України, суд при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення зобов`язаний оцінити наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять таке виконання неможливим, з урахуванням критеріїв, визначених законом.

Щодо ступеня вини відповідача у виникненні спору, слід зазначити, що відповідач протягом усього строку дії кредитного договору, а також до моменту подання позовної заяви, не виконав та не мав на меті виконати свої зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про його повну та безпосередню вину у виникненні спірних правовідносин та виключає можливість визнання такої поведінки добросовісною. Що стосується обставин, пов`язаних із особою відповідача як фізичної особи, то матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наявності тяжкого захворювання самого відповідача або членів його сім`ї, яке могло б об`єктивно перешкоджати виконанню судового рішення. Крім того, стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів щодо його реального матеріального стану, які б свідчили про істотне ускладнення або неможливість виконання судового рішення, у зв`язку з чим відповідні твердження є необґрунтованими та такими, що не підтверджені доказами відповідно до вимог ЦПК України.

У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з поданими запереченнями просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа №147/2516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням від 02 березня 2026 року у справі №147/2516/25 ухвалено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) за кредитним договором №10.04.2025-100002671 від 10.04.2025 заборгованість у розмірі 11425,00 грн (одинадцять тисяч чотириста двадцять п`ять гривень 00 коп.) та 1879,50 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять гривень 50 коп.) сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Згідно з ч.4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем ОСОБА_1 в якості доказів суду надано довідку Пенсійного фонду України за Формою ОК-5, зі змісту якої вбачається, що дохід ОСОБА_2 за 2025 рік становив 283730,00 грн; за 2026 рік: за січень 2026 року 25538,75 грн, за лютий 2026 року 24001,10 грн.

Зазначені дані у довідці за формою ОК-5 за 1999 2024 роки суд не бере до уваги, оскільки даний період не стосується предмету спору (дати отримання кредиту, виникнення договірних зобов`язань) та можливості виконання рішення суду від 02.03.2026.

Також відповідачем надано суду довідку Пенсійного фонду України за формою ОК-7 за період з 2011 по 2026 роки, зі змісту якої вбачається, що дохід ОСОБА_2 за 2025 рік становив 283730,00 грн; за 2026 рік: за січень 2026 року 25538,75 грн, за лютий 2026 року 24001,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст. 435 ЦПК України надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 своєї постанови від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Тобто, законом встановлено критерій визначення підстав для розстрочення виконання рішення суду - це наявність обставин, які ускладнюють його виконання. Обставинами, які ускладнюють виконання можуть бути лише ті обставини, які існують насправді, і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та в порядку, визначених в ньому.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підтвердження обставин скрутного матеріального становища, зазначених у заяві, заявником ОСОБА_3 надано довідку форми ОК-7 та ОК-5, зі змісту яких не вбачається, що дохід боржника не дозволяє їй сплатити борг без шкоди для особистого життя та забезпечення себе усім необхідним.

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_3 про те, що у неї немає нерухомого майна та вона сплачує за оренду квартири, оскільки на підтвердження нею не надано суду жодного доказу.

Інших доказів наявності підстав для розстрочки виконання рішення відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 435 ЦПК України відстрочка або розстрочка виконання судового рішення є виключним процесуальним заходом, який застосовується лише за наявності обставин, що об`єктивно унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання рішення суду у встановлений строк.

При цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин, а також підтвердження того, що його майновий стан чи інші життєві обставини не дозволяють виконати судове рішення без надання розстрочки.

Разом із тим, із поданої заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається наявності особливого або надзвичайного збігу обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч.7 ст. 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності передбачених статтею 435 ЦПК України підстав для розстрочки виконання судового рішення, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 258-260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 02.03.2026 у справі №147/2516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Суддя А.М. Мудрак