Рішення № 135388256, 03.04.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/385/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"03" квітня 2026 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №136/385/23,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеною заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №136/385/23, мотивуючи тим, що 20.03.2026 Липовецьким районним судом Вінницької області за наслідками розгляду вказаної справи було ухвалено рішення за її позовом до Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третіх осіб: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитра Валерійовича, Професійної спілки працівників бібліотек про визнання незаконними наказів та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, який задоволено частково, утім судом не було вирішено питання про понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, про які було заявлено представником позивача у позові та до початку судових дебатів, розрахунок вартості яких проведено відповідно до умов договору про надання правової допомоги та додаткових угод, що складає 99 600,00 грн., після ухвалення рішення судом, що стало підставою звернення до суду із відповідною заявою.

Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області було подано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, мотивуючи тим, що витрати позивача не відповідають складності справи, виконаним адвокатом роботам, фінансовому стану позивача, є завищеними та необґрунтованими, а їх вартість у взаємозв`язку із складністю справи може складати 2 500 грн., з огляду на таке.

- збір та аналіз доказів 6000,00 грн. як і визначення правової позиції 8000,00 грн. являється невід`ємною частиною (складовою) написання відповідної позовної заяви, виокремлення (виділення) вказаних пунктів в окремі послуги являється надуманим та умисним завищенням вартості наданих правничих послуг;

- завищеною та невиправданою є вартість для ознайомлення з матеріалами справи 5000 грн., оскільки в ході розгляду справи не надавалися докази, які не стосувалися предмета спору.

- не підлягають до стягнення витрати для підготовки клопотань про долучення доказів та виклик свідків 1500 грн., оскільки вказані докази не мали значення для вирішення справи по суті, а клопотання про виклик свідків не подавалося.

- невиправданим є витрати за написання клопотання про усунення недоліків 2 000 грн., оскільки воно є наслідком неналежно оформленої позовної заяви саме представником, тому включаючи до переліку адвокатських витрат таке клопотання адвокат перекладає наслідки власної некомпетентності на відповідача по справі.

- заява про звільнення від сплати судового збору підписана та подана безпосередньо ОСОБА_1 в той час, коли між нею та адвокатом був укладений відповідний договір про представництво;

- не відповідають співмірності послуги адвоката щодо написання 4 адвокатських запитів 4000 грн., оскільки всі запитувані документи можна було отримати у відповідача направивши один запит, в якому зазначити усі необхідні відомості та інформацію що цікавила Позивача. Крім того, документи що надавалися за адвокатськими запитами, самостійно було долучено у якості доказів до матеріалів справи Відповідачем, а тому доцільності направлення адвокатських запитів не було взагалі.

- написання відповіді на відзив 14 000 грн. являється завищеною, враховуючи що у відповіді дублюються доводи та твердження викладені в позовній заяві, відтак затрачений час являється мінімальним (не більше 20 хвилин).

- заява про застосування рішень Європейського суду 2000 грн. не передбачена процесуальним законодавством, подана представником на власний розсуд та не має значення для розгляду справи.

- участь у судових засіданнях представником позивача заявлено на суму 33 600 грн., що не відповідає фінансовому стану клієнта, яка не була працевлаштована кілька років, справа за кваліфікацією являється не складною (трудовий спір), а заявлена сума адвокатських витрат являється неспівмірною з розміром заробітку за період вимушеного прогулу (288 524,96 грн.).

Також звернуто увагу суду, що строк розгляду справи суттєво затягнувся з підстав незалежних від відповідача (відсутність електроенергії, проблеми зі зв`язком, тощо) через які саме представник Позивача не міг приймати участь в судовому засіданні.

Представником Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» також надано заяву про зменшення витрат на правову допомогу, мотивуючи тим, що з аналізу наданого позивачем розрахунку вбачається істотне завищення вартості окремих видів правничої допомоги, мотивуючи тим, що заявлена вартість підготовки позовної заяви - 16 000 гривень, а за написання відповіді на відзив - 14 000 грн, є необґрунтована та завищена за один документ. По 500 грн за клопотання про залучення додаткових доказів також є неприпустимим, оскільки докази мали подаватись із заявами по суті. Заява про звільнення від судового збору - 6 000 грн має стандартний характер і не потребує значних витрат часу, а заява про усунення недоліків - 2 000 грн (обсягом близько 2 сторінок) не може оцінюватися як окрема правнича допомога, оскільки адвокат усував недоліки свого ж позову за який вже просить оплату. Окремі заявлені послуги «збір та аналіз доказів» - 6000 грн та «розроблення правової позиції» - 8000 грн фактично дублюють одна одну і є тотожними та зазвичай входять до складу підготовки позовної заяви, тому не можуть обґрунтовано оплачуватися як окремі послуги у такому розмірі. Також послуга «написання заяви про застосування у справі рішень Європейського суду» (2000 грн) фактично полягає у використанні вже наявної практики, яка є загальнодоступною. Участь адвоката в судових засіданнях (33600 грн) є явно завищеною, оскільки представник не з`являвся безпосередньо до суду, а приймав участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами суду, використовуючи власні технічні засоби. Окрім того, позивачем не надано доказів фактичної сплати заявленої суми витрат на правову допомогу, а додано лише рахунок на оплату послуг, який сам по собі не підтверджує реальність понесених витрат.

У судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі, зіславшись на реальність і невідворотність понесених позивачем витрат на оплату послуг у даній справі, яку суд визначив як складну призначивши її розгляд за правилами загального позовного провадження, а не сплата вартості послуг позивачем не є підставою для відмови у їх стягненні із відповідачів в силу усталеної судової практики.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими, відтак суд не вбачав перешкод для ухвалення додаткового рішення у відсутність осіб, які не з`явились.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши заяву та матеріали цивільної справи в рамках якої її подано встановив, що 20.03.2026 Липовецьким районним судом Вінницької області було ухвалено рішення у цивільній справі №136/385/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третіх осіб: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитра Валерійовича, Професійної спілки працівників бібліотек про визнання незаконними наказів та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, який задоволено частково, визнано незаконними та скасовано накази директора Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 13.01.2023 за № 11-ОС, від 20.01.2023 за № 16-ОС, 26.01.2023 за № 18-ОС про накладення дисциплінарних стягнень, поновлено ОСОБА_1 на посаді методиста 1 категорії Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області; присуджено до стягнення з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 288 524, 96 (двісті вісімдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 96 коп., а також компенсацію моральної шкоди 10 000,00 грн., у решті позову відмовлено.

Зі змісту позову та заяви доданої до нього встановлено, що при зверненні до суду стороною позивача було заявлено, відповідно до положень п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правову допомогу у розмірі 65 000,00 грн.

23.03.2026 позивач звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі з метою вирішення питання щодо розподілу витрат понесених нею на професійну правничу допомогу у даній справі, що становить 99 600,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат до заяви позивачем надано:

- Договір про надання професійної правничої допомоги №23/04-4 від 23.04.2021 укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ВІНКОС», відповідно якого між сторонами було досягнуто домовленості щодо надання правової допомоги в обсязі визначеному п.2.7. угоди, строк дії якого визначено до 23.04.2024 у п.7 Договору;

- Додаткова угода до Договір про надання професійної правничої допомоги №23/04-4 від 23.04.2021, яка укладена 03.02.2023, відповідно до якої сторонами розширено зобов`язання АО «ВІНКОС», у п.3 визначено розмір за надання правничих послуг у цивільній справі в розмірі 65 000,00 грн., обумовлено, що вартість участі адвоката у судових засіданнях оплачується окремо на підставі Акту приймання передачі. В залежності від обсягу наданих правничих послуг у судових засіданнях гонорар адвоката може бути збільшений. Сторони узгодили вартість послуг у судових засіданнях за одну годину 2000 грн.;

- Додаткова угода №2 до Договору про надання професійної правничої допомоги №23/04-4 від 23.04.2021, відповідно до якої сторони узгодили строки оплати наданих послуг;

- Договір №№23/03-2 від 26.03.2024, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ВІНКОС», відповідно якого між сторонами було досягнуто домовленості щодо надання правової допомоги в обсязі визначеному п.2.8. угоди, строк дії якого визначено до 25.03.2027 у п.7 Договору;

- рахунок №20/03-1 від 20.03.2026, відповідно до якого визначено вартість надання професійної правничої допомоги у справі №136/385/23 в сумі 99600,00 грн.;

- Акт передачі приймання правничих послуг та виконаних робіт від 20.03.3026, зі змісту якого встановлено, що на виконання умов Договору №23/04-4 від 23.04.2021, додаткових угод до нього №1, 2 та Договору №№23/03-2 від 26.03.2024 було надано професійну правничу допомогу та виконано наступні роботи:

Збір та аналіз доказів по справі (т.1 а.с. 18-105) - 6000 грн.

Розроблення правової позиції та правничі консультації - 8000 грн.

Написання позовної заяви та подання її до суду (т.1 а.с. 1-17) - 16000 грн.

Ознайомлення з матеріалами справи №136/385/23 - 5000 грн

Написання 4-х адвокатських запитів (т.1 а.с. 94-97) - 4000 грн.

Написання 3-х клопотань про витребування доказів та виклик свідків (т.1 а.с.232-236)- 1500 грн.

Написання заяви про усунення недоліків (т.1 а.с. 112-114) - 2000 грн.

Написання заяви про звільнення від судового збору (т.1 а.с. 115-122) - 6000 грн.

Написання відповіді на відзив КЗ «Липовецька публічна бібліотека» та подача його до суду (т.1. а.с. 186-195) - 14000 грн.

Заява про застосування у справі рішень Європейського суду (т.2 а.с. 48-51) - 2000 грн.

Написання клопотання про залучення додаткових доказів (т.2 а.с. 62-63) - 500 грн.

Написання клопотання про залучення додаткових доказів (т.2 а.с. 106-109) - 500 грн.

Написання клопотання про встановлення порядку допиту сторін (т.2 а.с. 184- 186)- 500 грн. П

Прийнято представником участь та надано правничі послуги у 18-ти судовий засіданнях з 25.04.2023 по 11.03.2026 (згідно п.4 Додаткової угоди № 1 від 03.02.2021р. та Переліку судових засідань) - 33600 грн.;

- Перелік судових засідань у справі та витрачений на них час складає 16,8 год.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ст. 133 ЦПК України).

Згідно з положенням пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволеної суми.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі Тімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник мас право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 21.07.2020 у справі №915/1654/19.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін…

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19 (провадження N 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16 (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі N 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі N 159/5837/19 (провадження N 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі N 178/1522/18 (провадження N 61-3157св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі N 824/9/22 (провадження N 61-11644ав22) зазначено, що: "при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини".

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі N 127/9918/14-ц (провадження N 61-12700св22)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналізуючи наведені у позові обґрунтування щодо орієнтованого розміру судових витрат, який стороною позивача буде понесено їх розмір визначено у 65 000,00 грн. (а.с.91 Том 1) станом на день подання позову (06.03.2023), застережень щодо окремої оплати участі в судових засіданнях заява не містила, тоді як сума судових витрат, заявлена до відшкодування у заяві про ухвалення додаткового рішення визначена представником позивача станом на 11.03.2026 згідно розрахунку у розмірі 102 000,00 грн., у прохальній частині просять стягнути 99 600,00 грн., що значно перевищує суму заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (у позовній заяві).

Надаючи оцінку наданим послугам, суд погоджується із позицією відповідачів, що збір, аналіз доказів, розроблення правової позиції та написання позовної заяви, подача її до суду являється невід`ємною частиною (складовою), виокремлення (виділення) вказаних пунктів в окремі послуги являється свідомим, умисним завищенням вартості наданих послуг та є занадто завищеним у 30 000,00 грн.

При цьому, суд приймає до уваги, що вказаний спір є трудовим, а як пояснив представник позивача в судовому засіданні він має більше сорока років досвіду правової діяльності у справах з вирішення саме трудових спорів, відтак для нього це не може створювати складнощі, оскільки судова практика у даній категорії є сталою та незмінною.

Як слідує із матеріалів цивільної справи із матеріалами знайомилась саме позивач на підставі поданих нею неодноразово заяв, однак доцільність такої дії є жодним чином не підтверджена, окрім як реалізація прав особи, що передбачені ст.43 ЦПК України та безпідставне включення їх до судових витрат.

Суд приймає до уваги доводи відповідачів що не відповідають співмірності послуги адвоката на написання адвокатських запитів у 4000,00 грн., оскільки вони спрямовувались до одного адресата, тому могли бути викладені в одному документі та позивач не була позбавлена можливості отримати їх за письмовим запитом, оскільки територіально проживає в одному населеному пункті розташування закладу, в якому була працевлаштована.

Не є співмірним вартість написання клопотань про долучення доказів та виклик свідків 1500 грн., при цьому слушними є доводи відповідачів, що усі докази мали подаватись із заявами по суті, тоді як подані докази, зокрема щодо ухвалення судових рішень не усі стосувались даної справи, окрім цього подані представником позивача клопотання були залишені ним же без розгляду у судовому засіданні 29.08.2023.

Заслуговують на увагу доводи відповідачів в частині невиправданості витрат для написання клопотання про усунення недоліків вартість якого склала 2000 грн., оскільки це є недоліки саме якості підготовленого позову представником позивача, як і не заслуговують на увагу витрати за написання заяви про звільнення від судового збору, які були пов`язані з несплатою судового збору, оскільки представник позивача має достатній досвід професійної діяльності у вирішенні трудових спорів, то міг передбачити розмір судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» та усталеної судової практики, зазначити у первісно поданій позовній заяві про необхідність звільнення позивача від їх сплати та відповідні розрахунки за кожною вимогою, яка була поставлена на вирішення суду.

Не виправданий є розмір вартості за написання відповіді на відзив в 14000 грн., оскільки він не містить нових доводів або ж обставин, які не були зазначені в позовній заяві, у ньому дублюються доводи та твердження викладені в позовній заяві, мають місце незначні аргументи на заперечення позиції відповідачів, відтак визначений розмір є занадто завищеним.

Не передбачено нормами діючого законодавства подання заяви про застосування рішень Європейського суду, яку представник позивача оцінив у 2000 грн., тоді як суд при ухваленні рішення у цивільних справах керується Конституцією України, міжнародними договорами, законами України, а також може на власний розсуд застосувати практику Європейського суду з прав людини, яка є загальнодоступною та може застосовуватись судом якщо норми діючого законодавства не у повній мірі або не регулюють вирішення спору.

Також є занадто завищеною вартість за участь представника у судових засіданнях в сумі 33 600 грн., оскільки він приймав участь в режимі відеоконференції, у зв`язку із чим неодноразово судом було оголошено перерву через технічні проблеми, які унеможливлювали проведення судового засідання та забезпечення належної якості зображення та звуку саме з його сторони, а суд з метою забезпечення реалізації прав слабшої сторони у трудовому спорі (позивача) бути належним чином представленою правовою допомогою, тоді як позивач не брала участь у всіх судових засіданнях, надавав таку можливість представнику.

Також не заслуговують на увагу доводи сторони позивача про надзвичайну складність даної справи, оскільки прийняття рішення судом про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було прийняте з урахування положень ч.3 ст.274 ЦПК України, зокрема враховано кількість сторін та інших учасників справи, значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; обсяг та характер доказів у справі, у якій на вирішення суду поставлено шість позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати про стягнення яких клопоче сторона позивача є занадто завищеними неспівмірними із складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами, його досвідом з вирішення трудових спорів, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, значенням справи для сторін, фінансовим станом позивача про що було зазначено в ухвалі про звільнення її від сплати судового збору, відтак такі витрати підлягають зменшенню до 15 000,00 грн., що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та не буде способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не буде становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, а для іншої сторони не буде надмірним тягарем.

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене та мотиви суду викладені у рішенні суду за наслідками розгляду цивільної справи щодо належності відповідачів, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 , відтак заява підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 к.

У решті заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Світлана ШПОРТУН