Ухвала суду № 135387314, 02.04.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/287/24

2/125/65/2024

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід

02.04.2026 м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Питель О.В. у справі № 125/287/24 за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області до ОСОБА_2 , Фермерського господарства "Подільський господар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИЛА:

31.03.2026 до суду надійшла заява представника відповідача Якименка Олексія Олексійовича про відвід судді Питель О.В.

Письмова заява обґрунтована тим, що головуюча у справі суддя Питель О.В. не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу, оскільки ухвалою суду від 02.02.2026 було задоволено клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження та прийнято зміни до підстави позову, а у клопотанні представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та залишення позову прокурора без руху було відмовлено. Крім того, у заяві про відвід представник відповідача вказав, що суддя в ухвалі суду від 02.02.2026 вже висловив думку про недобросовісність набувача відповідача ОСОБА_2 , тому тепер суд не може бути об`єктивним та неупередженим.

Статтею 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Станом на час подання заяви про відвід у Барському районному суді Вінницької області здійснюють правосуддя двоє суддів, тому вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу, у порядку ч. 5 ст. 40 ЦПК України.

Розглянувши заяву про відвід, оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Пунктом 5 частини першої цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід, повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи обставини, що викладені у заяві, на предмет того, чи можуть вони бути підставами для відводу, що передбачені ст. 36 ЦПК України, та щодо дотримання строку для подання заяви про відвід, суд виходить з такого.

У заяві про відвід представник відповідача у якості підстав для відводу головуючого судді зазначив обставини щодо незгоди із судовим рішенням у формі ухвали від 02.02.2026, що, відповідно до наведених вище положень закону, не можуть бути підставою для відводу.

Обставини про те, що в ухвалі суду від 02.02.2026 суд наперед висловився про недобросовісність відповідача як набувача земельної ділянки, не відповідають дійсності, з огляду на таке.

В ухвалі суду від 02.02.2026, вирішуючи клопотання, суд керувався положеннями правового висновку Верховного Суду, у якому йдеться про те, що питання про добросовісність/недобросовісність набувача може бути вирішене судом лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а тому залишення позову без розгляду з підстав невнесення вартості майна на депозитний рахунок суду є неправомірним, якщо позивач обґрунтовує свої вимоги саме недобросовісністю набувача. Крім того, Верховний Суд зазначив, що у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє в задоволенні позову на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Тут не йдеться про те, що суд зробив висновок про недобросовісність набувача, Верховний Суд навпаки звернув увагу, що на етапі підготовчого провадження неможливо встановити чи добросовісний, чи недобросовісний набувач, відтак суд має виходити з підстав, які вказує у позові позивач. У даному випадку, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги недобросовісністю набувача, то на нього не поширюється вимога щодо внесення вартості майна на депозитний рахунок, як висловився Верховний Суд. Разом з тим, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що набувач був добросовісний, то суд має відмовити у задоволенні позову на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Крім того, обставини, які представник відповідача вважає підставою для відводу, мали місце 02.02.2026, відтак, відповідно до вказаних вище положень закону, представник відповідача мав право подати заяву про відвід не пізніше двох днів із дня, коли дізнався про таку підставу, тобто до 05.02.2026, однак заява представника відповідача про відвід надійшла до суду 31.03.2026.

Таким чином, викладені у заяві обставини, які представник відповідача вважає підставою для відводу, зводяться до висловлення незгоди з ухвалою суду від 02.02.2026. Також суд дійшов висновку, що представник відповідача подав заяву про відвід поза строками, що визначені у ч. 3 ст. 39 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Якименка Олексія Олексійовича про відвід судді Питель О.В. у справі № 125/287/24 за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області до ОСОБА_2 , Фермерського господарства "Подільський господар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя