Постанова № 135387192, 03.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1615/26

3/465/1359/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.04.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ЛКП «Магістральне», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 порушив порядок утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи, а саме, порушено порядок перерахування до бюджету за 2019-2025 рр. податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2830407,49 грн. та військовий збір 16287,51 грн. станом на 30.09.2025, податки не сплачені (не перераховані), чим порушено ст. 168, ст. 171 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (І) зі змінами і доповненнями, п.16 підр. 10 р. ХХ Перехідних положень ПК України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, проте був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні від 07 липня 1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).

З огляду на наведене, вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, зокрема, протокол № 011282 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 724/13-01-24-10 від 11.02.2026; витяг за акту від 11.02.2026 №5791/13-01-24-10/20806797, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП, її вина доведена зібраними у справі матеріалами.

Проаналізувавши вищевказані документи, доходжу до переконання, що вони є доказами у розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, суд вважає, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді попередження для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

З наведених міркувань, керуючись статтями 33, 247, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.Я. Чорний