Ухвала суду № 135380039, 12.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛАСправа № 335/7204/25 2/335/852/2026

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участі секретаря судового засідання Корсунової Г.В., представників позивача ОСОБА_1 , Циганової О.С., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні зустрічний позов у цивільній справі за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» подану через представника Воротинську Ілону Антонівну до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Концерн «Міські теплові мережі»звернувся до суду з позовом поданим через представника Воротинську Ілону Антонівну до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

04.08.2025 ухвалою судді було відкрито провадження та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26.08.2025, яке було неодноразово відкладено з різних підстав.

В ухвалі про відкриття провадження було зазначено про встановлення для відповідача строку для подання письмового відзиву на позовну заяву та письмових доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин. Роз`яснено, що відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Також, в ухвалі зазначалося про можливість відповідача заперечувати щодо розгляду справи в спрощеному порядку, про він повинен був надати заяву в 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали.

Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу судді про відкриття провадження відповідач отримав 08.08.2025 особисто під підпис.

12.08.2025 від відповідача надійшли письмові заперечення щодо розгляду справи у спрощеному порядку, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

08.09.2025 відповідач звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

З матеріалами справи відповідач ОСОБА_2 ознайомився 15.09.2025.

22.09.2025 з боку відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Також, 22.09.2025 відповідачем надана заява про застосування строків позовної давності.

22.09.2025 відповідачем надано клопотання про надання йому в паперовому вигляді підтвердження реєстрації представника позивача в ЄСІТС.

22.09.2025 Чупілко О.Л. надав заяву про залишення позовної заяви Концерну «МТМ» без розгляду на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України.

В цей же час, 22.09.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву.

Разом з тим, судове засідання, яке було призначено на 23.09.2025 не відбулося через неявку сторін.

13.10.2025 відповідач звернувся з заявою про відкладення судового розгляду з долученням довідки КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 09.10.2025. Згідно зазначеної довідки ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у відділенні хірургії з 24.09.2025 по час видачі довідки, та продовжував лікування.

13.10.2025 представником позивача Калініно-Заєць Ю.М. подано відповідь на відзив.

20.11.2025 відповідачем надано заяву про відкладення судового розгляду через його непрацездатність за період з 01.08.2025 по 30.11.2025. З інформації про електронний листок непрацездатності слідує, що перший листок непрацездатності було відкрито 26.08.2025. Останній листок непрацездатності закрито 17.11.2025.

15.12.2025 Чупілко О.Л. подав до суду заяву про ухвалення окремої ухвали суду про притягнення представника позивача до відповідальності.

15.12.2025 від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов зустрічний позов до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та користувачів надр.

15.12.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі зустрічної позовної заяви до Концерну «Міські теплові мережі».

17.12.2025 відповідач подав заяву про залишення без розгляду первісного позову.

29.12.2025 ОСОБА_2 подав заяву про відкладення розгляду справи.

Судові засідання, які призначалися на 22.01.2026 та 18.02.2026 не відбулися через неявку сторін.

В судовому засіданні 12.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 прохав задовольнити заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі зустрічної позовної заяви до Концерну «Міські теплові мережі» та прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та користувачів надр. Зазначив, що строки було пропущено через поважні причини, зокрема через його перебування на лікуванні.

Представник позивача Калініна-Заєць Ю.М. в судовому засіданні заперечувала про прийняття зустрічного позову через пропущення відповідачем строків для його подання та відсутності підстав для їх поновлення судом, а також через невідповідність його форми, вимогам законодавства.

Представник позивача Циганова О.С. заперечувала стосовно прийняття зустрічної позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі зустрічної позовної.

Заслухавши учасників та розглянувши зустрічну позовну заяву з доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. ч. 1, 3 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.

Суд звертає увагу, що зустрічний позов не є похідною вимогою від первинного позову, а повинен містити вимогу (вимоги), яка повістю (або частково) виключить задоволення первинного позову.

Як слідує з прохальної частини зустрічного позову ОСОБА_2 останні не сформульовано конкретних вимог зустрічного позову, при цьому не зазначає, що потрібно зробити з первісним позовом Концерну «МТМ», з урахуванням наданих ним же заяв про залишення первісного позову без розгляду, що в свою чергу може потягти порушення принципу правової визначеності щодо результату справи.

В судовому засіданні відповідач вказав на те, що він має намір стягнути з Концерну «МТМ» на свою користь шкоду та вимагає притягнути винних осіб до відповідальності. Разом з тим, в прохальній частині зустрічного позову в редакції від 15.12.2025 будь-яких вимог такого характеру не висунуто.

Слід звернути увагу позивача за зустрічним позовом на те, що прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить позивач у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульована, уникаючи загальних тез.

Позовні вимоги це сформульоване в позовній заяві (у прохальній частині) прохання позивача до суду про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу. Вони визначають суть спору (предмет позову) та спосіб захисту.

Підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини становлять юридичні факти, які зумовлюють певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Предмет спору це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. І саме їх визначення матиме вплив на наявність чи відсутність підстав для вирішення питання про сплату судового збору.

Своєю чергою, ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача.

Вона визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.

Ціна позову має важливе значення насамперед для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» № 3674-VI.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом) за подання до суду фізичною особоюпозовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Об`єкти справляння судового збору визначені в ст. 3 зазначеного Закону. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється.

Пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 цього Закону.

Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, визначено в ст. 8 зазначеного Закону.

Разом з тим, ті вимоги, які викладені ОСОБА_2 в зустрічному позові, зокрема витребування доказів, застосувати позовну давність, з`ясування виду комунальної послуги, направлення запиту щодо підтвердження належності рахунку Концерну «МТМ» та інші, по своїй суті не мають ознак саме позовних вимог.

Відтак, позивачу за зустрічним позовом необхідно сформулювати позовні вимоги, тобто викласти: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, позивачем за зустрічним позовом не виконано вимог, які передбачені пунктами 2-3, 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Всупереч вказаним вище вимогам законодавства оригінали письмових доказів ОСОБА_2 до зустрічної позовної заяви не додавались, а копії письмових доказів у встановленому законом порядку жодним чином не засвідчені, відсутнє також підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Також, позивачу за зустрічним позовом необхідно буде навести обставини не подання зустрічного позову у визначені в ухвалі про відкритті провадження у справі строки, з огляду на те, що ним були подані інші заяви по суті справи у ті ж строки і за обставин перебування на лікуванні.

За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано.

Враховуючи викладене, оскільки в даному випадку форма та зміст зустрічної позовної заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, то зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а також привести позовну заяву у відповідність до ст. 175, 177 ЦПК України з урахуванням наведених вище правових норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та користувачів надр - залишити без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом строк тривалістю сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви із наданням підтвердження направлення її копії відповідачу за зустрічним позовом.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складно 17.03.2026.

Суддя: О.О. Романько