Ухвала суду № 135379789, 31.03.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/484/26

Провадження № 1-кс/147/85/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

31 березня 2026 року с-ще Тростянець

Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026020120000014 від 09.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026020120000014 від 09.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2026 у денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знайшов на ділянці лісової місцевості поблизу м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,9195 г, яку забрав собі, помістив до кишені одягу, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, після чого незаконно зберігав психотропну речовину при собі в одязі. У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, ОСОБА_4 19.03.2026 близько 14.25 год. на вул. Шкільна в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області неподалік від автобусної зупинки, що в напрямку на м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,9195 г, обіг якої заборонено, за що отримав грошові кошти в сумі 2000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.

Крім того, 29.03.2026 у денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знайшов на ділянці лісової місцевості поблизу м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,7152 г, яку забрав собі, помістив до кишені одягу, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, після чого незаконно зберігав психотропну речовину при собі в одязі. У подальшому, повторно реалізуючи свій злочинний намір на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, ОСОБА_4 29.03.2026 близько 13.00год. на вул. Шкільна в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області неподалік від автобусної зупинки, що в напрямку на м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, шляхом продажу, повторно незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,7152 г, обіг якої заборонено, за що отримав грошові кошти в сумі 2500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.

30.03.2026 за вищевказаним фактом ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів доводиться зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду та вручення від 19.03.2026, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання психотропної речовини; протоколом огляду від 19.03.2026, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яку придбала у ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були залучені в якості понятих під час проведення закупки психотропної речовини у ОСОБА_4 ; висновком експерта № СЕ-19/102-25/5656-НЗПРАП від 23.03.2026, відповідно до якого в наданій на експертизу кристалічній реечовині виявлено PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP складає 0,9195 г; речовим доказом кристалічна речовина яку вилучено після проведення оперативної закупівлі; протоколом огляду та вручення від 29.03.2026, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання психотропної речовини; протоколом огляду від 29.03.2026, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яку придбала у ОСОБА_4 ; матеріалами, що характеризують особу ОСОБА_4 ; іншими доказами в їх сукупності.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

ОСОБА_4 відповідно до п.2-1 ст. 89 КК України рахується таким, що не має судимості, однак підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів. Так, на даний час існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкції інкримінованих йому статтей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити, що вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. Зокрема, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що підозрюваний спілкується з певним колом осіб, з якими з`ясовуються питання щодо продажу наркотичних засобів. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_4 жителям селища. Враховуючи вищевикладене перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінальних правопорушень.

Також ОСОБА_4 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний може знати їх, оскільки свідки проживають на території району, де проживає ОСОБА_4 . Також, враховуючи те, що ОСОБА_4 здійснює свою протиправну діяльність конспіративно, скритний та водночас хитрий, недовірливий, має обмежене коло знайомих, тому перебуваючи на волі він може вживати усіх заходів з метою встановлення особи, яка придбала наркотичні засоби зі зміненими анкетними даними та після встановлення його, здійснювати вплив з метою зміни показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, ч.2 ст. 23, ст. 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім цього, на даному етапі судового розгляд не розпочатий, свідки не допитані судом, тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід сприятиме впливу на свідків підозрюваним ОСОБА_4 .

Існує ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, що підтверджується протоколами про результати проведення негласних слідчих дій, згідно з якими ОСОБА_4 протягом значного часу спілкується з обмеженим колом осіб з метою збуту наркотичних засобів. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_4 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв`язків не має.

Дії ОСОБА_4 який підозрюється у незаконному збуті психотропних речовин сприяють поширенню наркозалежності в молодіжному середовищі та серед інших уразливих категорій населення, погіршенню громадського порядку через наркозалежність та агресивну поведінку осіб, які перебувають під впливом наркотичних засобів, збільшенню рівня насильства та інших тяжких злочинів, скоєних під дією наркотичних засобів або через фінансування наркотичної залежності.

Окрім того, підозрюваний на даний час ніде не працевлаштовнаний, злочини, які йому інкримінуються він вчиняв з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку, на даний час у ОСОБА_4 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений. А отже, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.

При визначенні розміру застави просить звернути увагу на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, має задовільний стан здоров`я, власну нерухомість, тому вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні максимальний розмір застави у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім для підозрюваного.

Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження. При цьому, цілодобовий арешт чи інший запоібжний захід не може забезпечити належної ізоляції підозорюваного ОСОБА_4 від зовнішнього середовища та не виключає можливості продовження злочинної діяльності. Водночас не може належним чином запобігти ризикам, визначеним п.2, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема, при застосуванні домашнього арешту існує ймовірність знищення або спотворення доказів кримінально - протиправної діяльності, впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, з огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, свідки в кримінальному провадженні не допитувались в зв`язку із стислим строком звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу, в подальшому наявна необхідність у допиті понятих, які були присутні під час затримання підозрюваного, а також під час проведення огляду місця події, тому ОСОБА_4 може здійснювати на них тиск, з метою зміни показів, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.2, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала, при цьому навела доводи викладені в клопотанні слідчого та просить його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_10 не заперечив щодо задоволення клопотання слідчого.

Захисник ОСОБА_5 зазначила, що є можливість обрати цілодобовий домашній арешт підозрюваному, оскільки він визнає, що вчинив злочини, має постійне місце проживання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подане клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026020120000014 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.03.2026, цього ж дня о 13.05 год. в с-щі Тростянець на вул. Шкільній біля споруди №48 було затримано ОСОБА_4 на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України.

30 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В клопотанні зазначено, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду, чи іншим шляхом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозра пред`явлена ОСОБА_4 обґрунтована доказами, зібраними під час досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання, а саме: протоколом огляду та вручення від 19.03.2026, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання психотропної речовини; протоколом огляду від 19.03.2026, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яку придбала у ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були залучені в якості понятих під час проведення закупки психотропної речовини у ОСОБА_4 ; висновком експерта № СЕ-19/102-25/5656-НЗПРАП від 23.03.2026, відповідно до якого в наданій на експертизу кристалічній речовині виявлено PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP складає 0,9195 г; речовим доказом кристалічна речовина, яку вилучено після проведення оперативної закупівлі; протоколом огляду та вручення від 29.03.2026, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання психотропної речовини; протоколом огляду від 29.03.2026, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яку придбала у ОСОБА_4 ; матеріалами, що характеризують особу ОСОБА_4 ; іншими доказами в їх сукупності.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду), полягає в тому, що ОСОБА_4 відповідно до п.2-1 ст. 89 КК України рахується таким, що не має судимості, однак підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів. Існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкції інкримінованих йому статей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності вказаного ризику.

Щодо ризику передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити, що вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. Зокрема, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що підозрюваний спілкується з певним колом осіб, з якими з`ясовуються питання щодо продажу наркотичних засобів. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_4 жителям селища. Враховуючи вищевикладене перебуваючи на волі ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінальних правопорушень.

Також ОСОБА_4 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний може знати їх, оскільки свідки проживають на території району, де проживає ОСОБА_4 , перебуваючи на волі він може вживати усіх заходів з метою встановлення особи, яка придбала наркотичні засоби зі зміненими анкетними даними та після встановлення його, здійснювати вплив з метою зміни показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, ч.2 ст. 23, ст. 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, що підтверджується протоколами про результати проведення негласних слідчих дій, згідно з якими ОСОБА_4 протягом значного часу спілкується з обмеженим колом осіб з метою збуту наркотичних засобів. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_4 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв`язків не має.

Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини.

Відповідно до ст. 29 ч. 2 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи його вік, стан здоров`я, відсутність офіційної роботи відсутність у нього усталених здорових соціальних зв`язків, підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які свідчать про те, що зі сторони підозрюваного може бути спроба переховування від органів досудового розслідування, та суду, знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу на свідків, продовження вчинення кримінальних правопорушень, що відповідно до п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними ризиками.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність у даному випадку виключних обставин, передбачених ч. 4 ст.183 КПК України, які дають підстави не визначати розмір застави, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, майновий і сімейний стан ОСОБА_4 та вказані вище ризики.

Враховуючи викладене, на переконання слідчого судді, підозрюваному варто визначити розмір застави у межах передбаченого законом за підозрою у вчиненні тяжкого злочину, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді, цілі і завдання запобіжного заходу не будуть дотримані при обранні ОСОБА_4 домашнього арешту.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та є підстави для його задоволення, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 205, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026020120000014 від 09.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 травня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , а саме з 13 год. 05 хв. 29 березня 2026 року.

Виконання ухвали покласти на уповноважену особу Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та скерувати начальнику ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» для відома та виконання.

Визначити термін дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» шістдесят днів - до 27 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики уповноважених осіб органу досудового розслідування та суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено о 12.00 год. 01 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1