Рішення № 135378830, 10.03.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/329/24

провадження 2/216/197/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

10 березня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

ОСОБА_1 11 січня 2024 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщеннями саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Ордеру Серії П № 1081 від 24 жовтня 2006 року, виданого Виконавчим комітетом Центрально-Міської районної ради міста Кривого Рогу мені, ОСОБА_4 та членам родини позивача, а саме сестрі - ОСОБА_2 , племінниці ОСОБА_3 , брату - ОСОБА_5 та брату - ОСОБА_6 , була надана для проживання квартира АДРЕСА_1 .

02 вересня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний запис № 727. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено на « ОСОБА_8 ».

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на даний час у вказаній квартирі не проживають та були зняті з реєстрації місця проживання.

Відповідно до довідки Нова-ком №4 від 26 грудня 2023 року виданої уповноваженому наймачу ОСОБА_1 в тому, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: наймач - ОСОБА_1 , донька наймача - ОСОБА_9 , племінниця наймача - ОСОБА_3 , сестра наймача - ОСОБА_2 та матір наймача - ОСОБА_10 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місце реєстрації не проживають з 2003 року, в квартирі відсутні їх речі, квартиру вони не утримують, комунальні послуги не сплачують.

В свою чергу, перебування відповідачів протягом тривалого часу на реєстраційному обліку у вищевказаній квартирі завдає позивачу значних збитків, оскільки нарахування платежів за певні комунальні послуги здійснюється з розрахунку кількості зареєстрований осіб і тому позивач вимушена сплачувати за відповідачів, які фактично не проживають у квартирі, не цікавиться нею та відповідно не сплачують нараховані на них комунальні платежі. Крім того, відповідачі жодних стосунків з членами сім`ї не підтримують та позивачу не відомі місце їх фактичного перебування.

Витрати на утримання квартири та комунальні послуги відповідачі не сплачують, у зв`язку з чим їх реєстрація в квартирі спричиняє надмірний тягар для позивача при оплаті комунальних послуг, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду з даним позовом та просити суд визнати осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації

Рух по справі

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду та задоволено клопотання про виклик свідків.

09 жовтня 2025 року в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_11

02 грудня 2025 року на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи акту.

16 лютого 2026 року в судовому засідані допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Аргументи учасників

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачам направлялись позовна заява з додатками, копія ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження та судові повістки за адресою місця реєстрації. Вказана кореспонденція повернулось на адресу суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідачами відзиву не надано, а також клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

На підставі Ордеру Серії П № 1081 від 24 жовтня 2006 року, виданого Виконавчим комітетом Центрально-Міської районної ради міста Кривого Рогу ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та членам родини позивача, а саме сестрі - ОСОБА_2 , племінниці ОСОБА_3 , брату - ОСОБА_5 та брату - ОСОБА_6 , була надана для проживання квартира АДРЕСА_1 .

02 вересня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний запис № 727, серія НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до довідки Нова-ком №4 від 26 грудня 2023 року виданої уповноваженому наймачу ОСОБА_1 в тому, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: наймач - ОСОБА_1 , донька наймача - ОСОБА_9 , племінниця наймача - ОСОБА_3 , сестра наймача - ОСОБА_2 та матір наймача - ОСОБА_10 .

Відповідно до Акту від 27 грудня 2023 року складеного за підписом сусідів та головним інженером ТОВ «Сітісервіс-КР» про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 , не проживають з 2003 року.

Відповідно до Акту від 25 листопада 2025 року складеного за підписом сусідів та інженером ТОВ «Сітісервіс-КР» про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 , не проживають з 2006 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 16 лютого 2026 року свідок ОСОБА_11 повідомила, що живе в будинку майже 40 років, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не бачила вже 20 років.

Свідок, сусідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, яке відбулось 16 лютого 2026 року повідомила, що ОСОБА_15 з ОСОБА_16 дуже давно не проживають за вказаною адресою. З позивачкою підтримує сусідські відносини. Разом з позивачем проживають її мати та донька.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Приписами ч.1ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, зміст позовних вимог зводиться до захисту прав позивача як користувача спірної житлової квартири від порушень з боку відповідача, який зареєстрований у цій же квартирі, шляхом зняття його з реєстрації.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням, інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Також, згідно до ч.ч. 1, 2ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців; якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках, перелік яких наведений у частині 3 цієї статті.

При прийнятті рішення по суті справи, суд також керується роз`ясненнями, даних в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», зі змінами та доповненнями, де зазначено, що у справах про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені законом строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, з особами, що потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Під час розгляду справи судом не здобуто жодних доказів про поважність причин не проживання відповідача у спірному помешканні.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 72 Житлового кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку, виконком районної у місті ради змушений звернутися до суду.

Аналіз статей71,72ЖК УкраїнськоїРСР даєпідстави длявисновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц висловлений висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Вказано, що саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Верховний Суд виходить з того, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, провадження № 61-37646св18, від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц, провадження № 61-30912св18, від 26 лютого 2020 року у справі №333/6160/17, провадження №61-7317св19, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, провадження № 61-23089св19.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК У строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.

Дійсна сутність відповідних позовних вимог має оцінюватись судом виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку із цим, відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, оскільки відповідачі залишили спірне житлове приміщення більше двадцяти років не намагався повернутись до нього. Пояснень, щодо поважності не користування житлом відповідачами не надано, отже є підстави для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

Таким чином, враховуючи доведеність з боку позивача того факту, що відповідачі по справі понад шість місяців не проживають на спірній житловій площі без поважних на те причин, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житлом.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 71, 72 ЖК , ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 228-229, 263, 265, 280-283, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщеннями саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого, після набрання рішення законної сили, є підставою для зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресю: АДРЕСА_2 .

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресю: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресю: АДРЕСА_2 ;

-третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052560, місцезнаходження: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.

Рішення складено 10 березня 2026 року

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО