Рішення № 13537046, 18.01.2011, Шевченківський районний суд Харківської області

№ 2-13/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.

при секретарі Реуцькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Шевченкове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території»про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою годувальника

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27.08.2010 року звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Харківського обласного комунального підприємства ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території»(далі ХОКП «ДРІТ») про відшкодування моральної шкоди на користь неповнолітньої в сумі 300 тис. грн. завданої відповідачем , в звязку зі смертю її батька ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що батько неповнолітньої та її рідний брат позивачки - ОСОБА_3, працював у відповідача слюсарем аварійно - відновлювальних робіт. 3 серпня 2009 року ОСОБА_3 за завданням керівництва приймав участь у виконанні робіт по ремонту запірної арматури на каналізаційній насосній станції №2 (далі КНС №2), при цьому отримав отруєння в каналізаційному колодязі та загинув.

Згідно з актом спеціального розслідування від 21 серпня 2009 року, яке проведено комісією територіального управління Держпрпромнагляду України по Харківській області причинами нещасного випадку стало порушення інструкції затвердженої директором філії ХОКУ “Дирекція розвитку інфраструктури території „Шевченківське ПЖГ" від 3 січня 2007 року. Відповідальними особами за нещасний випадок комісією з спеціального розслідування визначено головного інженера і майстра підприємства. Тому за смерть батька неповнолітньої повністю несе відповідальність підприємство, на якому він працював . Загибель батька принесла неповнолітній ОСОБА_2 велику моральну шкоду . Батьку неповнолітньої на час загибелі виповнилось 41 рік. Він проживав з донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має знижений слух , та виховував доньку один, так як мати дівчинки померла у 2004 році. У зв'язку із загибеллю батька, дитина залишилася повною сиротою. В житті дівчинки сталися істотні зміни.

Рішенням Шевченківської районної держадміністрації від 19 вересня 2009 року №225 позивачка призначена опікуном над племінницею, яка на теперішній час живе разом з нею. В звязку з цим вона вважає, що її племінниці спричинена велика моральна шкода в сумі 300 000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що ОСОБА_3 працював на підприємстві слюсарем аварійно - відновлювальних робіт з 2006 року . Всі питання діяльності філії на день вирішується на ранкових нарадах у директора підприємства. 3 серпня 2009 року вирішувались питання стосовно : чистки траншеї на місці пориву каналізаційної магістралі по вул. Леніна; технічне обслуговування водорозбірних колонок по вул. Кірова, вул. Шевченка, вул. Свердлова, а також технічне обслуговування затулки, заміна затулки безпосередньо на КНС № 2 на цей день не була передбачена.

В результаті порушення інструкції майстром ОСОБА_4, який надав наказ на ремонт даної затулки, а ОСОБА_3, знаючи про порушення правил безпеки, почав виконувати ремот, хоча, пройшов інструктаж, знав положення посадової інструкції, про що свідчить його підпис, і був обізнаний про правила охорони праці, знаючи про небезпеку отруєння парами нечистот, не маючи наряду-допуску, не скориставшись засобами індивідуального захисту , приступив до виконання робіт підвищеної небезпеки, що і призвело до нещасного випадку.

Тому представник відповідача вважає, що причинного звязку між діями підприємства і загибеллю вказаної особи немає, і немає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, які пояснили, що на час ремонту затулки були відсутні засоби індивідуального захисту, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та не спростовується сторонами , що ОСОБА_3 з 2006 року до дня загибелі працював на ХОКП “ДРІТ “Шевченківське ПЖКГ” на посаді слюсар аварійно-відновлювальних робіт.

Відповідно до акту №2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 25 серпня 2009 року (а.с.3-8), та акту спеціального розслідуванням групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 21 серпня 2009 року Н-5 територіального управління “Держгірпромнагляду” в Харківській області (а.с.76-84), 3 серпня 2009 року на філії ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» стався нещасний випадок в результаті якого загинули майстер : ОСОБА_4, слюсарі аварійно відновлювальних робіт ОСОБА_5 та ОСОБА_3

В процесі розслідування групового нещасного випадку встановлено, що виконувалася робота підвищеної небезпеки, яка повинна виконуватися тільки при умовах видачі спеціального дозволу а також відповідного знарядження. Допитані в судовому засіданні свідки пояснили , що 3 вересня 2009 року робіт по заміні затулки на КНП №2 не планувались. Ці роботи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003 року віднесені до робіт з підвищеною небезпекою , яка потребує спеціального наряд - допуску . Працівниками порушено п.1.4, 3.5 1.12.2. інструкції № 10 затвердженої директором філії ХОКУ “ДРІТ „Шевченківське ПЖГ" від 3 січня 2007 року (а.с.57-65).

Згідно з висновками акту та комісії територіального управління “Держгірпромнагляду” в Харківській області відповідальними за нещасний випадок є майстер водо каналізаційної дільниці філії ОСОБА_4, та головний інженер філії ОСОБА_6 За вищевказаним фактом у відношенні ОСОБА_6 порушено кримінальну справу.

Позивачка є сестрою померлого ОСОБА_3. На час смерті ОСОБА_3 на його утриманні знаходилася малолітня донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження ,НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ Харківської області (а.с.11).

Згідно довідки (а.с.13) спеціальної загальноосвітньої школи інтернату для дітей зі зніженим слухом м. Харкова неповнолітня ОСОБА_2 навчається у спеціальній загальноосвітній школі інтернаті для дітей зі зниженим слухом, у 9-г класі і знаходиться на неповному державному забезпеченні, має захворювання двохстороння сето неавральна глухота (а.с.14) згідно медичного висновку.

Дружина загиблого, ОСОБА_8, померла 4 вересня 2004 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ВЛ №460886, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ Харківської області 4 вересня 2004 року (а.с.10).

Рішенням Шевченківської районної держадміністрації від 19 вересня 2009 року №225, позивачку як сестру загиблого, було призначено опікуном над неповнолітньою ОСОБА_2, яка мешкає разом з нею, що підтверджується довідкою про склад сімї № 217 від 26 серпня 2009 року (а.с.12).

Відповідно до ст. 2 Конвенції Про захист про людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоровя визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням її прав.

В інтересах неповнолітньої, яка до того ще й являється дитиною інвалідом (висновок а.с.14-18), позивачка відповідно до ст..67 ЦК України, звернулася до суду, за захистом її цивільних прав.

Згідно з ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, спричинена смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з ним однією сім'єю.

При стягненні і визначенні суми моральної шкоди з відповідача згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 зі змінами “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди ”, суд визначає її залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Батьку малолітньої в інтересах якої заявлено позов опікуном ОСОБА_3 на час смерті виповнилося 41 рік, мав неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1. Дівчинка страждає на глухоту, навчається в спеціальному учбовому закладі. Мати неповнолітньої ОСОБА_3 померла у 2004 році. На теперішній час дівчина залишилась круглою сиротою. В житті дівчинки сталися істотні зміни: не стало батька, її життя змінилося, порушені життєві звязки, а організація подальшого життя вимагає додаткових зусиль. Суд задовольняє позовні вимоги частково, оскільки дитина перебуває на неповному державному забезпеченню. З врахуванням всього вищевикладеного суд вважає розумним і справедливим задовольнити позовні вимоги позивача частково і стягнути з відповідача на користь неповнолітньої моральну шкоду в розмірі 28 000.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60 , 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 2 Конвенції Про захист про людини і основоположних свобод , ст. 3, 27 Конституції України , ст..ст. 23, 67, 1167, 1168 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території»на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 28 000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території»судовий збір на користь держави в розмірі 8,50 грн.

Стягнути з ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території»витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 гривень на користь одержувача: УДК в Шевченківському районі Харківської області, КОД ЄДРПОУ: 24134484, розрахунковий рахунок: 31211259700480, МФО банку 851011, код бюджетної класифікації: 22050000

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М.Стеганцов