Рішення № 135367869, 02.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 квітня 2026 року справа № 520/29880/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення. зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства Оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №40/в від 22 листопада 2024 року, затверджений заступником Міністра оборони України 29.11.2024 року;

- зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку зі смертю його батька військовослужбовця ОСОБА_2 у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Рішенням Комісії Міністерства оборони України, оформленим протоколом № 40/в від 22.11.2024 та затвердженим 29.11.2024, позивачу було відмовлено у призначенні такої допомоги з підстав нібито перебування загиблого у стані алкогольного сп`яніння. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок отруєння оксидом вуглецю, що підтверджується матеріалами справи, а наявність алкоголю в крові сама по собі не доводить причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння та настанням смерті. Відповідач не надав належних доказів того, що саме дії загиблого у стані сп`яніння призвели до його смерті.

Ухвалою ХОАС від 17.11.2025 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проси суд, відмовити у задоволенні позову, оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок нещасного випадку, при цьому він перебував у стані алкогольного сп`яніння (0,81‰), що підтверджено судово-медичною експертизою. Цей стан є адміністративним правопорушенням і знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю, що відповідно до ст. 16-4 Закону України № 2011-XII та Порядку № 975 є підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги. Рішення Комісії Міноборони є законним та обґрунтованим.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позов.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , про що сторонами не заперечувалося.

Відповідно до повідомлення про смерть № 1997 від 29.11.2023 видане ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщено про те що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був знайдений о 08.45 ранку 28.11.2023р. без ознак життя у себе в кімнаті у пункті тимчасової дислокації підрозділу с. Олександро-Калинове Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області (попередня причина смерті отруєння чадним газом).

07 грудня 2023 року Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у

Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (серія НОМЕР_2 ).

Відповідно до довідки про смерть до лікарського свідоцтва про смерть № 412 від 29.11.2023р. видане Костянтинівським СМЕ встановлена наступна причина смерті ОСОБА_2 токсична дія оксиду вуглецю.

За фактом нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно- господарської діяльності) від 28.11.2023 № 589 призначено спеціальне розслідування.

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) № 180 від 13.12.2023 «Про результати спеціального розслідування по факту нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 » вбачається, що спеціальним розслідуванням було встановлено, що 28.11.2023 року о 08 годині 45 хвилин надійшло повідомлення від молодшого сержанта ОСОБА_3 , про те, що за місцем тимчасової дислокації підрозділу в н.п. Олександро-Калинове, Донецької області, виявлено тіло військовослужбовця ОСОБА_2 без ознак життя.

28.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 270 КК України «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки», з поміткою за № 12023052380000441.

30 листопада 2023 року Відділом поліції № 2 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Національної поліції України винесена постанова про закриття кримінального провадження, з якої вбачається, що причиною смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є токсична дія оксиду вуглецю та постановлено, зокрема кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052380000441 від 28.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до висновка експерта № 420 вбачається, що смерть гр. ОСОБА_2 настала від отруєння оксидом вуглецю, ускладненого вогнищевою гострою емфіземою та дістелектазами у легенях, загальним венозним повнокрів`ям внутрішніх органів, дистрофічними змінами в них, набряком легенів та головного мозку.

Також у зазначеному висновку вказано, що у крові загиблого ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт у концентрації 0,81 проміле (‰).

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії (протокол № 1630від 16 травня 2024року) 12 регіональної військово- лікарської комісії Міністерства оборони України травма солдата ОСОБА_2 , 1971 р.н. «Токсична дія оксиду вуглецю. Випадкове отруєння та дія оксиду вуглецю», яка призвела до смерті 28.11.2023 ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

22 листопада 2024 року Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 40/в, яким відмовлено у призначенні ОГД дружині та сину (Позивачу) загиблого солдата ОСОБА_2 . Рішення затверджене заступником Міністра оборони України 29 листопада 2024 року.

Підставою для відмови стало положення пункту 19 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, та статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: загибель військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Комісія виходила з того, що перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння (0,81‰) під час виконання обов`язків військової служби (перебування в місці дислокації підрозділу) є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 172-20 КУпАП, та перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті від нещасного випадку (отруєння чадним газом внаслідок порушення правил безпеки або недбалості).

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.02.1993 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Частиною третьою статті 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", указами Президента України.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №2232-XII, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Статтею 16-2 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, шостою, восьмою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

При цьому, статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

В силу пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Пунктами 15, 19 Порядку №975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 22 листопада 2024 року Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 40/в, яким відмовлено у призначенні ОГД дружині та сину (Позивачу) загиблого солдата ОСОБА_2 . Рішення затверджене заступником Міністра оборони України 29 листопада 2024 року.

Підставою для відмови стало положення пункту 19 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, та статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: загибель військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Комісія виходила з того, що перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння (0,81‰) під час виконання обов`язків військової служби (перебування в місці дислокації підрозділу) є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 172-20 КУпАП, та перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті від нещасного випадку (отруєння чадним газом внаслідок порушення правил безпеки або недбалості).

Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у рішенні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням виплати одноразової грошової допомоги, не наведено.

Як судом вже зазначалось вище, пунктом 1 статті 16-4 Закону №2011-XII встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Аналогічні положення містяться в пункті 19 Порядку №975.

Проаналізувавши зміст зазначеної норми, суд зазначає про те, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї. Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 справа №802/1869/17-а, від 04.03.2020 справа №813/2071/17, від 15.06.2022 справа №826/4813/18, від 29.06.2022 №640/6477/19.

Суд зауважує, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що причиною смерті ОСОБА_2 дії пов`язані з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, як і того, що смерть останнього настала внаслідок його перебування у такому стані.

Визначальним при вирішенні питання щодо наявності права члена сім`ї на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, є не сам стан алкогольного сп`яніння військовослужбовця, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв та смертю військовослужбовця.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду від 18.03.2024 у справі №120/13997/21 відомості, які зазначені зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.

Відповідно до довідки про смерть до лікарського свідоцтва про смерть № 412 від 29.11.2023р. видане Костянтинівським СМЕ встановлена наступна причина смерті ОСОБА_2 токсична дія оксиду вуглецю.

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії (протокол № 1630від 16 травня 2024року) 12 регіональної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України травма солдата ОСОБА_2 , 1971 р.н. «Токсична дія оксиду вуглецю. Випадкове отруєння та дія оксиду вуглецю», яка призвела до смерті 28.11.2023 ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Водночас, суд встановив, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок отруєння оксидом вуглецю, що підтверджується матеріалами медичного свідоцтва про смерть, експертними висновками та результатами спеціального розслідування. Наявність у крові загиблого незначної концентрації етилового спирту (0,81 ‰) не свідчить про причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння та настанням смерті. Відповідно, відмова Комісії Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги, мотивована цим фактом, не відповідає вимогам Закону №2011-XII та Порядку №975.

З огляду на викладене, відмова Комісії Міністерства оборони України є протиправною та порушує права позивача на отримання гарантованої державою виплати.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що рішення Комісії Міністерства оборони України №40/в від 22.11.2024 підлягає скасуванню та зобов`язанням Комісії повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення. зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства Оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №40/в від 22 листопада 2024 року, затверджений заступником Міністра оборони України 29.11.2024 року.

Зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 02 квітня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ