Рішення № 135361427, 02.04.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14655/25

2/308/2718/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., з участю:

секретаря судових засідань Віраг Е.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:

Акціонерного товариства "Акцент-банк", код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ "Акцент-Банк" звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 квітня 2025 року ОСОБА_2 , будучи клієнтом банку, приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT15510174523771930 від 21.04.2025 в А-Банку відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

АТ "А-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з вищевказаними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка, станом на 06.10.2025, має заборгованість в розмірі 61847,19 грн, яка складається з 46550,66 грн заборгованості за кредитом, 14557,11 грн заборгованості за відсотками, 739,42 грн заборгованості за пенею, яку позивач і просить стягнути з відповідачки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача банк не заперечує щодо винесення заочного рішення судом та розгляд справи без їх участі.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилася повторно. Відзив у визначений судом строк не подала, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК вирішив справу на підставі наявних у ній даних та постановив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 21.04.2025 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ «А-Банк».

У заяві зазначено, що клієнт згоден з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг становлять між ним та банком Договір про надання банківських послуг. В заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку.

Будучи клієнтом банку, 21.04.2025 відповідачка підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT15510174523771930, якою ініціювала встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Отже, вказаною заявою доводиться факт звернення відповідачки до банку за отриманням банківських послуг.

До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», підписаний електронним цифровим підписом відповідачки 21.04.2025, шляхом відкритого ключа.

З виписки по картці ОСОБА_1 від 06.10.2025 вбачається, що вона користувалася наданими їй банком кредитними коштами, та, станом на 06.10.2025, залишок після операцій становить «-61847,19» гривень. У виписці відображені операції з грошовими коштами, здійснені відповідачем за період з 21.04.2025 по 05.10.2025.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості вбачається, що ОСОБА_3 взятого на себе зобов`язання не виконала в повному обсязі, у зв`язку з чим, станом на 06.10.2025, має заборгованість в розмірі 61847,19 грн, яка складається з 46550,66 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), залишку заборгованості за процентами в розмірі 14557,11 грн та залишку заборгованості за пенею в розмірі 739,42 гривень.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно до ч. 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, належним чином не виконала, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом та процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № ABH0CT15510174523771930 від 21.04.2025 в розмірі 61847,19 грн, яка складається з 46550,66 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), залишку заборгованості за процентами в розмірі 14557,11 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею у розмірі 739,42 грн, суд зазначає, що таке нарахування є необґрунтованим та суперечить п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по штрафам.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦК України.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки також належить стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2393,43 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 258 259, 264, 265, 279, 280 - 282, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" суму заборгованості за Кредитним договором ABH0CT15510174523771930 від 21.04.2025 станом на 06.10.2025, в розмірі 61107,77 грн (шістдесят одна тисяча сто сім грн, 77 коп), з яких:

- 46550,66 грн - сума заборгованості за кредитом;

- 14557,11 грн - сума заборгованості за відсотками.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" 2393,43 грн (дві тисячі триста дев`яносто три грн 43 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.І. Зарева